В Україні з 2015-го по 2019 рік «зелена» енергетика стала успішною галуззю як в рамках української економіки, так і в глобальному масштабі. Але наприкінці 2019 роки ситуація різко погіршилася
Щоб уникнути світової кліматичної катастрофи, необхідно утримати зростання середньої глобальної температури «нижче 2 °C» в поточному столітті. Використання відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) є наріжним каменем прийнятного рішення з питань клімату.
2020 року в світі інвестовано безпрецедентні $501,3 млрд у низьковуглецеві активи, з них $303,5 млрд – у нові потужності ВДЕ з рекордними встановленими потужностями сонячних (132 ГВт) і вітряних (73 ГВт) електростанцій.
І це тільки початок глобального переходу від корисних копалин до ВДЕ. Необхідне зниження зростання середньої світової температури потребує величезних інвестицій – від $78 трлн до $130 трлн до 2050 року.
У 2050 році вітрова та сонячна енергії будуть забезпечувати 56% світового енергетичного балансу. Країни-лідери досягнуть показників до 80%.
В Україні з 2015-го по 2019 рік «зелена» енергетика стала однією з небагатьох галузей, яку можна було вважати успішною як в рамках української економіки, так і в глобальному масштабі.
Після підписання Угоди про асоціацію між Європейським Союзом і Україною 2014 року та ратифікації Паризької угоди про клімат 2016 року Україна взяла на себе зобовʼязання щодо приведення енергетичної системи до стандартів ЄС. Цей курс відображено в Енергетичній стратегії України (ЕСУ) до 2035 року, згідно з якою частка ВДЕ в енергетичному балансі України має збільшитися з 11% на поточний момент до 25% до 2035 року.
Ухвалення змін до «Закону про «зелені» тарифи» 2015 року й «Закону про ринок електроенергії» 2017 року зміцнило довіру інвесторів до державної системи підтримки «зеленої» енергетики. Загальний обсяг прямих інвестицій у ВДЕ в Україні з моменту введення «зеленого» тарифу 2008 року оцінюється в $12 млрд, з яких $7,2 млрд припадає на період 2015–2020 рр. Близько $3,4 млрд було інвестовано лише за 2019 рік.
Ці досягнення дозволили Україні поліпшити інвестиційний клімат і зайняти 15-ту сходинку в світовому рейтингу за обсягом інвестицій ВДЕ у 2019 році.
За приростом встановленої потужності вітрових електростанцій (ВЕС) і сонячних електростанцій (СЕС) України посіла девʼяте місце в світі.
Рейтинг найбільш активних країн-ринків ВДЕ в 2019 році, (СЕС і ВЕС, МВт)
Як результат, Україна зайняла 2019 року 20-те місце в світі за сумарними встановленими потужностями СЕС і ВЕС. Також піднялася її позиція в рейтингу за привабливістю інвестицій у ВДЕ з 63-ї в 2018 році до 8-го місця в 2019-му серед країн, що розвиваються (за оцінкою Bloomberg NEF Climatescope).
Близько $3,6 млрд, або 30% від загального обсягу інвестицій в ВДЕ, було здійснено стратегічними іноземними інвесторами, що зробило «зелену» енергетику однією з провідних галузей за обсягом прямих іноземних інвестицій.
Структура іноземних інвесторів в СЕС і ВЕС в Україні за країнами (на липень 2020 року), МВт
Крім прямих інвестицій проекти ВДЕ забезпечили створення понад 30 000 робочих місць, модернізацію застарілої енергоінфраструктури та збільшення місцевих бюджетів за рахунок прибуткового податку й платежів за оренду землі. У депресивних сільських районах зʼявився сучасний технологічний бізнес.
Внесок ВДЕ до держбюджету у вигляді податків склав близько $3,7 млрд, із них 2019-го – понад $550 млн.
В кінці 2019 року ситуація почала драматично погіршуватися. Міністерство енергетики створило негативне інформаційне тло в ЗМІ за «зеленим» тарифом і спільно з Верховною Радою і Кабміном ініціювало перегляд заднім числом зобовʼязань держави з підтримки галузі. Міністерство заявляло, що через велику кількість реалізованих і запланованих обʼєктів ВДЕ держава більше не може виконувати взяті на себе зобовʼязання.
Дії міністерства викликали серйозний спротив інвесторів, які вклали власний капітал і залучили кредити відповідно до встановленої системі підтримки. Інвестори стверджували, що бюджетні обмеження, на які посилається міністерство, штучно створені неефективними ринковими механізмами і можуть бути усунені простими заходами. Основними з цих заходів були:
- підвищення тарифу на передачу електроенергії, який було скорочено в рази в липні 2019 року на догоду наближеним до влади олігархам;
- незначне підвищення субсидованих тарифів на електроенергію для населення, що є найнижчими в Європі і одними з найнижчих у світі.
Але під тиском олігархічних лобістів, які намагаються зберегти необґрунтовано низькі ціни на електроенергію для виробництва феросплавів і електросталеплавильної металургії, а також через політику популізму уряд відмовився прийняти необхідні заходи для стабілізації ситуації й продовження розвитку ринку відновлюваної енергетики.
Інвестори заявили про готовність піти назустріч уряду й погодитися на «добровільну» реструктуризацію системи підтримки, запропонувавши низку компромісних рішень. Але все пропозиції інвесторів було відхилено.
У грудні 2019 року Європейсько-українське енергетичне агентство (EUEA) і Українська вітроенергетична асоціація (UWEA), які разом представляють більшість найкрупніших інвесторів ВДЕ, ініціювали медіацію Європейського енергетичного комітету між інвесторами та міністерством.
Ситуація загострилася навесні 2020 року. Почалися невиплати за поставлену електроенергію з боку держави, й інвестори почали погрожувати уряду міжнародним арбітражем.
Після шестимісячного протистояння сторони погодили Меморандум, в якому інвестори погодилися на:
1) добровільне зниження «зелених» тарифів;
2) скорочення періоду введення в експлуатацію для проектів з підписаними попередніми договорами купівлі електроенергії (pre-PPA);
3) відмова від міжнародного арбітражного розгляду.
Уряд, своєю чергою, гарантував:
1) своєчасні подальші платежі виробникам ВДЕ;
2) погашення історичного боргу виробникам ВДЕ в узгоджені терміни;
3) відсутність подальшого погіршення схеми підтримки до 2030 року;
4) адаптацію механізму компенсації обмеження виробництва електроенергії;
5) запуск аукціонів ВДЕ з 2021 року.
Заснований на Меморандумі, «Закон 810-ІХ (2020) про внесення змін до деяких законів України про поліпшення підтримки виробництва електроенергії з альтернативних джерел енергії» вступив у силу з 1 серпня 2020 року.
Через девʼять місяців після прийняття Закону ситуація залишається невтішною. Незважаючи на регулярні декларативні заяви, уряд не виконав жодного з узятих на себе зобовʼязань щодо Меморандуму.
Не виконано обіцянки щодо погашення заборгованості перед виробниками ВДЕ за 2020 рік і не вжито заходів, спрямованих на довгострокове забезпечення джерел погашення платежів виробникам ВДЕ. Незважаючи на те що з серпня 2020-го платіжна дисципліна за поточними виплатами суттєво покращилася, вона так і не досягла 100%. Більше того, експерти вважають, що з настанням сонячної пори року серйозні проблеми з оплатою за відпущену електроенергію відновляться, тому що не передбачені необхідні джерела забезпечення платежів.
Інше ключове положення Закону про затвердження річних квот на аукціони ВДЕ також не виконано, а низка останніх заяв Міненерго свідчать про те, що найближчим часом аукціони не будуть проводити.
12 травня цього року Кабінет Міністрів погодив законопроект із поправками до Податкового кодексу, за яким електроенергію, вироблену ВЕС і СЕС, буде виключено з групи товарів, що не підлягають акцизному податку. Якщо закон буде прийнято, виробники ВДЕ будуть зобовʼязані заплатити в казну 3,2% від своєї виручки за електроенергію, що означає подальше погіршення схеми підтримки і буде йти врозріз з Меморандумом та чинним законом.
Наразі державну систему підтримки ВДЕ в Україні повністю скомпрометовано, багатомільярдні інвестиції заморожено, інвестиційний клімат різко погіршився. Альтернативні механізми, такі як аукціони, контракти на різницю (CFD) і прямі корпоративні договори, які здатні повернути інтерес інвесторів і забезпечити сталий розвиток галузі, відсутні. Уряд не робить неодноразово обіцяні заходи для їх впровадження.
Ошукані іноземні інвестори готують міжнародні арбітражні позови проти України, перший з яких вже ініційовано в квітні 2021 року. Якщо уряд найближчим часом не вживе необхідних заходів, то країні загрожують багатомільярдні виплати за невиконання взятих на себе зобовʼязань. Крім величезного прямого збитку для платників податків ситуація також тягне за собою неоціненний непрямий збиток для економіки, повʼязаний з втратою довіри інвесторів.
Істотне здешевлення технологій ВДЕ призвело до того, що на сьогоднішній день собівартість 1 кВт традиційної енергетики поступається ВДЕ. За даними Світового банку, нормована вартість електроенергії (LCOE), виробленої СЕС, становить $27,1/МВт-год. І на сьогоднішній день СЕС є найвигіднішою технологією генерації. Оншорні ВЕС незначно поступаються вугільній генерації.
Таким чином, у більшості країн, включаючи Україну, відновлювальна енергетика не вимагає державних субсидій. Але для залучення необхідних інвестицій і фінансування проектів потрібно створення й підтримка державою ефективних ринкових механізмів, які в Україні відсутні.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
