Після широкого розповсюдження штучного м'яса в Україні може постраждати не лише тваринництво. Зниження попиту на продукти рослинництва може призвести до банкрутства агрокомпаній, а держава зіткнеться зі зростанням безробіття. Хоча поки що це перспектива на 15 років, про підготовку до цих змін бізнесу й державі варто задуматися вже зараз
На початку грудня минулого року Агентство з продовольства Сингапуру сертифікувало виробництво штучного курячого м'яса компанією Eat Just. А в Ізраїлі вже відкрився ресторан, у якому подають страви з лабораторно вирощеного м'яса.
Ця галузь тільки буде набирати обертів, орієнтовно до 2035 року продукт стане масовим. Чинник, який зараз гальмує розвиток, – висока вартість штучного м'яса. Хоча компанії очікують, що зі збільшенням виробництва та розвитком технологій ціна знизиться.
Як ці тенденції можуть вплинути на українську економіку
Виробництво лабораторного м'яса на потік впливатиме не лише на тваринництво, а й на всю аграрну галузь. В Україні, де аграрно-промисловий комплекс має вагоме значення в економіці, це може позначитися на благополуччі країни в цілому.
Ймовірно, першою проблемою, з якою зіткнеться український бізнес, стане зниження попиту на аграрну продукцію на світовому ринку. У сільському господарстві всі процеси взаємопов'язані, і зміни в одній ланці приведуть до порушень у всьому ланцюжку. Відмова від виробництва м'яса традиційним способом вплине на попит на корми, а значить, і на рослинництво в цілому.
Після зниження попиту на світовому ринку з'являться проблеми зі збутом продукції і падіння цін. Виробляти зерно і м'ясо може стати просто нерентабельно. Чому це критично важливо? У структурі експорту на частку аграрної продукції припадає понад 44%, в структурі ВВП – 9%. Тому доки у всьому світі буде падати попит на м'ясо, Україна втрачатиме надходження до бюджету, а сама структура виробництва в АПК істотно зміниться.
Чи стане лабораторне м'ясо проблемою для тваринництва в Україні
Це цікаве запитання. Навіть до появи штучного м'яса з кожним роком кількість сільгосппідприємств зменшується. Низька рентабельність виробництва, великі капітальні інвестиції (більшість агрокомпаній існують з часів Радянського Союзу), а також дефіцит кадрів (урбанізація призводить до того, що в селах живе все менше людей) роблять галузь малопривабливою для нових гравців. У результаті знижується поголів'я сільгосптварин. За п'ять років корів стало менше на 23,7%, свиней – на 16,8%.
Приріст спостерігався тільки в птахівництві. Це пов'язано в основному з розвитком напряму агрохолдингами та меншим періодом виробництва.
Як далеко зайде стагнація
За найпесимістичнішими прогнозами, до 2030 року в тваринництві може залишитися до 1000 підприємств. Уже зараз спостерігаються тенденції занепаду: старі ферми закриваються, будувати нові дорого й невигідно. Довгий термін окупності та великий термін обороту грошових коштів через тривале виробництво роблять тваринництво не дуже привабливим для інвесторів.
Поки що ситуація не здається критичною завдяки хоч і незначній державній підтримці. У майбутньому, якщо дорогу натуральну продукцію можна буде замінити дешевим аналогом, хоч і з пробірки, такий товар знайде свого покупця.
Наскільки важливою є ціна штучного м'яса
Аналіз поведінки українського покупця свідчить про те, що ціна є одним із найважливіших критеріїв вибору. Як тільки ціни починають рости, першим знижується споживання яловичини як найдорожчої категорії. Спочатку покупці замінюють її свининою. Але коли і цей продукт стає надто дорогим, вибір падає на найдешевший варіант – курятину.
Ймовірно, з лабораторним м'ясом буде схожа ситуація: спочатку люди з побоюванням купуватимуть новий продукт. Зараз, наприклад, багатьох лякає ГМО і повністю хімічна продукція. Зі зміною поколінь цей фактор перестане бути істотним.
Прогнозується, що вартість виробництва лабораторного м'яса в світі стане економічно доступною до 2035 року. На той час кінцевий продукт буде не дорожчим за цукор.
Органіка та лабораторна продукція: дві крайності одного ринку
В Україні в основному виробляють і майже не споживають органіку. Це підтверджують цифри: 2019 року експортували 469 000 тонн органіки, тоді як внутрішнє споживання склало лише 7350 тонн. Виною всьому низькі доходи на противагу дорогій органіці та відсутність культури споживання натуральних продуктів. Вітчизняні оператори ринку, починаючи діяльність у цьому напрямку, планують виходити на експорт і одразу займаються міжнародною сертифікацією.
Органіка та лабораторна продукція – два діаметрально протилежні ринки. Але як би дивно це не звучало, розвиток виробництва штучної продукції тільки зміцнить позиції органіки. Адже люди, які вже зараз готові платити більше за натуральність, будуть менш лояльні до лабораторного продукту. Можна навіть припустити, що натуральне тваринництво просто перейде до категорії «органік».
Чи обмежиться все змінами в сільському господарстві
У загальноекономічному плані більш виразні зміни спостерігатимуться в аграрному та харчовому секторі. Але зачепить і громадське харчування: з одного боку, завдяки дешевим інгредієнтам страви стануть більш доступними. З іншого, якщо можна буде створювати ресторанні страви за допомогою молекулярних технологій і моделей Food-as-Software (коли страви можна просто надрукувати), то навіщо взагалі відвідувати заклади громадського харчування?
За ресторанами й кафе закріпиться позиціонування «місця для зустрічей із друзями й колегами», а унікальність громадських закладів полягатиме в їхніх рецептурі та нових стравах, невідомих споживачеві.
Що отримаємо після широкого розповсюдження штучного м'яса в світі
В Україні постраждає не тільки тваринництво. Зниження попиту на продукти рослинництва може призвести до банкрутства агрокомпаній, а держава зіткнеться з посиленням урбанізації та зростанням безробіття, адже для жителів сільської місцевості вирощування сільгоспкультур є чи не єдиним видом діяльності.
Незважаючи на всі перспективи виробництва лабораторного м'яса, широкодоступним воно стане не так скоро. Доступною вартість синтезування білка стане не раніше 2035 року. А на повноцінне освоєння й поширення технології в закладах громадського харчування і продуктовому ритейлі піде ще кілька років. Цього часу цілком достатньо для того, щоб грамотно розставити пріоритети в державних програмах економічного розвитку, тим самим знизивши вплив таких нових технологічних рішень.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.