Якими будуть ключові бізнес-моделі, на яких будуватиметься e-commerce у метавсесвіті, та які можливості вони відкривають для бізнесу
Після великого ребрендингу Facebook у Meta та позиціювання «Metaverse first» низка технологічних гігантів, як-от Microsoft, Amazon, Apple, взяли курс на «метаверсалізацію» своїх вирішень чи створення абсолютно нових у межах метаверс-стратегій.
Gartner прогнозує, що до 2026 року 25% людей перебуватимуть щонайменше годину щодня в метавсесвіті, працюючи, купуючи, навчаючись чи просто розважаючись.
Водночас обсяг цього ринку, за оцінками City, може сягнути від $8 до $13 трлн до 2030 року й охопити колосальну аудиторію в 5 млрд осіб.
Що таке метавсесвіт
Метавсесвіт – це грандіозна концепція, яка передбачає переплетіння цифрового та реального світів, що дасть змогу користувачам взаємодіяти із цифровим контентом та здобувати імерсивний досвід. Дивилися «Першому гравцю приготуватися»? Якщо так, то ви вже розумієте наратив і потенційно безмежні можливості цієї концепції.
Важливо усвідомлювати, що досі немає ані єдиного визначення метавсесвіту, ані розуміння, чи буде він цілісним і відкритим або ж складатиметься з безлічі «приватних» метавсесвітів, які взаємодіятимуть між собою. Втім, точно відомі ключові технології, на яких він будуватиметься: artificial intelligence (AI), augmented reality (AR), virtual reality (VR), Blockchain та non-fungible tokens (NFTs).
На повноцінне розгортання метавсесвіту можуть знадобитися десятки років, тому доцільно сприймати його як шлях, а не кінцеве місце призначення, у якому ми можемо опинитися в один день.
Футуристка Кеті Гекл структурувала торгівлю в п’ять бізнес-моделей стосовно покупця:
- physical to physical (P2P);
- digital to physical (e-commerce);
- virtual to virtual (gaming);
- virtual to physical (new model);
- physical to virtual (new model).
Впродовж століть єдиною моделлю торгівлі була P2P, за якої учасники операції мусили зустрітися особисто й обміняти товар на гроші чи інший товар.
З появою інтернету почався розвиток електронної торгівлі (digital to physical), за якої користувач дістав можливість придбати товари чи послуги без фізичного контакту з продавцем, і наразі цей ринок уже сягнув $5,55 трлн та продовжує зростати. Водночас досвід e-commerce досить стерильний: у тебе є монітор, ти дивишся на статичні зображення, мінімальна зануреність у те, що відбувається на екрані.
Ігрова індустрія сформувала virtual to virtual – модель, за якої користувачі почали вкладати гроші у віртуальні речі, що не мають жодної цінності у повсякденному житті, проте надзвичайно цінні в межах віртуальних ігрових світів.
З розвитком метаверсу Кеті прогнозує появу щонайменше двох нових моделей – virtual to physical та physical to virtual. Перша передбачатиме можливість здійснення покупки в метаверсі з подальшою доставкою продукції в реальному житті. Друга ж модель має зворотну логіку – клієнт, відвідуючи фізичний магазин чи навіть фестиваль, здійснюючи покупку, зможе активувати додаткові вигоди у віртуальному середовищі – скажімо, ігрову валюту, відзнаки або мерч для свого цифрового аватара.
Ринок віртуальних товарів
Наразі найближчий адопшн метаверсу проходить через геймерів, для яких він уже цілком зрозумілий. Раян Гілл, засновник The Open Meta DAO, говорить про бізнес-модель, що набуває популярності, — «direct to avatar» (D2A). Вона не передбачає жодної логістики товару, його фізичного виробництва й доставлення замовнику.
Очікується, що ринок цифрових товарів Direct to Avatar для створення віртуальних світів, скінів, аватарів, цифрової моди, музики, предметів колекціонування та досвіду стане найбільшою цифровою економікою в історії, перевищивши $1 трлн вже в найближчі 10 років.
Неймовірний потенціал цього ринку прихований не тільки у відсутності фізичних обмежень на виробництво товару, а й у можливості «прокачувати» декілька аватарів паралельно чи купувати віртуальні речі для домашніх улюбленців. Snap уже декілька років уміє розпізнавати тварин і застосовувати до них AR-фільтри.
Цінність для клієнта та брендів
Класичний ритейл містить у собі досвід взаємодії з брендом через стильні шоуруми чи магазини та можливість персоналізувати цей досвід через консультантів. E-commerce натомість обирають через швидкість і зручність здійснювати покупку, не виходячи з дому.
Метаверс-комерс має потенціал об’єднати в собі переваги двох підходів, адже AR/VR дають змогу примірювати бажані речі чи елементи інтер’єру, а віртуальні асистенти можуть супроводжувати цей процес, перебуваючи далеко від вас. Технології, що входять до концепції метавсесвіту, дають змогу створити унікальний персоналізований цифровий досвід між брендом та клієнтами, а також урізноманітнюють класичний «klick-and-buy», роблячи з нього «experience-and-buy».
Shopify стверджує, що продукти з 3D-контентом мали на 94% вищу конверсію, порівнюючи з їхніми аналогами без 3D-контенту. Важливо також і те, що приміряна за допомогою технології доповненої реальності купівля зменшує відсоток повернень товару.
Водночас логістика товарів не потребує особливих змін, а платежі можуть здійснюватися як у криптовалюті, так і в звичному всім фіаті.
На хвилі хайпу
Великі Fortune 500 бренди йдуть шляхом поглинання агенцій чи VR/AR-студій, а також запускають колаборації з популярними NFT-проєктами та метаверс-платформами.
У грудні 2021 року Nike придбали RTFKT, а вже у серпні 2022 року їхній дохід від продажів NFT-колекцій перевищив $185 млн.
Adidas спершу придбали Bored Ape Yacht Club NFT #8774, якого використали як свого метаверс-персонажа під іменем Indigo Herz. Згодом запустили власну NFT-колекцію Adidas Originals, продажі якої принесли бренду майже $11 млн.
До п’ятірки лідерів із продажів власних NFT-колекцій та метаверс-активацій входять також Dolce & Gabbana ($25,65 млн), Gucci ($11,56 млн) та Tiffany ($12,62 млн).
Фешн-бренди пішли шляхом випуску власних NFT-колекцій, а також колаборації з такими ігровими та метаверс-платформами, як Roblox, Decentraland, Sandbox.
Tiffany випустили 250 NFT вартістю приблизно в $50 000, які дають змогу власникам популярної NFT-колекції Crypto Punks отримати копію свого NFT у вигляді прикраси.
Попри великі цифри, не всі бренди шукають миттєву монетизацію – багато хто зацікавлений у маркетинговій складовій від присутності компанії у метавсесвіті. Окрім того, це можливість урізноманітнити комунікацію бренду з клієнтами покоління GenZ.
Українці в метавсесвіті
Заснований українками Дариною Шаповаловою та Наталією Моденовою стартап DressX, що працює в ніші створення диджитал-одягу, залучив понад $8 млн інвестицій.
Команда проєкту випустила колекції цифрового одягу, доступні для аватарів у Meta й Roblox, а також вбрала у віртуальний одяг понад 200 знаменитостей, серед яких Мадонна та Мей Маск.
Party.Space – B2B-метаверс платформа, яку заснували у 2020 році Артур Остапенко, Дмитр Звада та Юрій Філіпчук. Платформа спеціалізується на проведенні онлайн-заходів, які можна урізноманітнити через їх гейміфікацію. Залучили $1,7 млн інвестицій.
У списку клієнтів безліч відомих брендів: Slack, Zapier, Grammarly, UC Berkeley і навіть футбольний клуб Juventus. Паралельно команда працює над різноманітними колабораціями, як-от з актором Кейном Годдером (Джейсон з «П’ятниця, 13-те») та дизайн-бюро MONO Architects.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
