Михайло Федоров /надано пресслужбою
Категорія
Інновації
Дата

Мінцифра за 55 млн грн хоче перетворити Держстат на IT-компанію. Що чекає головний статистичний орган, крім звільнення третини співробітників

Михайло Федоров Фото надано пресслужбою

Держстат генерує левову частку даних про економіку України, але технологічно застряг у минулому. Чи вирішить цифровізація усі проблеми

Головні матеріали Forbes Ukraine у email-розсилці. Раз на тиждень на вашій пошті.

Провести перепис населення в Україні у партнерстві із техгігантом Apple – одна з ідей головного диджиталізатора країни Михайла Федорова. Вона з’явилася у 2021-му, коли голова Мінцифри став координатором розвитку Державної служби статистики. Ідея відкладена як мінімум до перемоги, але не похована. «Мінцифра ніколи нічого не ховає», – посміхається Федоров.

Натомість цифрове міністерство має інший проєкт – перевести на диджитальні рейки сам Держстат. Аудит розпочали 2021-го, активну розробку – вже під час повномасштабної війни. «Завдання – побудувати сучасну організацію, яка більше схожа на IT-компанію, і в режимі реального часу збирає, швидко обробляє і розповсюджує дані», – каже Федоров. Наскільки це амбітно?

Видима користувачам частина проєкту – новий портал Держстату. Його планують запустити у другій половині 2023-го. За лаштунками – реорганізація адміністративної структури, створення внутрішньої IT-системи для збору й обробки інформації, переніс історичних даних за понад три десятиліття незалежності. Кошторис від консалтингу до реалізації – близько 55 млн грн. Фінансування – за рахунок програми EGAP, яку підтримує уряд Швейцарії. Розробка – силами EPAM, найбільшого в країні IT-гравця. Як це має працювати й чи допоможе вилікувати Держстат від накопичених «хвороб»

Як перетворити державний орган на IT-компанію

Спроби побудувати сучасну IT-систему були й раніше, каже голова Держстату Ігор Вернер. Колишній військовий й кандидат технічних наук очолює головний статистичний орган країни із 2016-го. За два роки до його призначення на посаду Держстат отримав інтегровану систему статистичної інформації, у яку завели близько 40 досліджень. Це менше половини із понад 90 затверджених урядом.

Частина систем обробки даних у Держстаті працює з 90-х років минулого сторіччя, частина – із середини 2010-х. «Інформація часто дуже застаріла і передається несучасними засобами: щось на флешці відправляється, щось електронними засобами», – каже Федоров. Рішення із різних епох вирішили не оновлювати, а замінити одним сучасним.

Фішка оновленої системи – опція автоматизованого збору даних та взаємодія з іншими адміністративними реєстрами. Наприклад, можна отримувати інформацію про споживчі ціни не від вибірки респондентів, що регулярно заповнюють опитувальники, а від PPO в магазинах та супермаркетах.

Інший приклад – статистика середньої заробітної плати. Зараз Держстат виводить її на основі інформації від низки підприємств. Але є можливість брати повний масив даних безпосередньо у Пенсійному фонді і лише обробляти їх за своєю методологією, каже Вернер. Проте це завдання на перспективу – щоб отримувати статистику напряму від ПФУ треба спершу оновити кілька законів.

Держстат збирає величезну кількість інформації всередині країни, надає її Євросоюзу, ООН, МВФ, іншим міжнародним організаціям, каже віцепрезидент EPAM у регіоні Центральної та Східної Європи Юрій Антонюк. «З технологічної точки зору це також складний проєкт. – каже він, – Потрібно не тільки поставити нову систему, але потрібні й нові люди, які будуть з нею працювати». Схоже рішення EPAM впроваджує для однієї міжнародної фінансової інституції, але більше деталей не розголошує.

Паралельно з оцифруванням систем у Держстаті йде оптимізація. У 2022-му штат держоргану зменшили з понад 6 000 співробітників до 4 600, прибравши дублювання функцій у регіональних підрозділах. Кінцева мета – скорочення на 30% та створення єдиної центральної юрособи. Окремий челендж – навчити команду працювати з новою IT-системою, каже Федоров, найняти крутих дата-аналітиків чи Python-розробників.

Нове IT-рішення вже працює у тестовому режимі – туди переносять перші дослідження. Також готується оновлення порталу користувача – заміна нинішньому сайту Держстату. Статистику на ньому можна буде переглядати на дашбордах або у вигляді інтерактивних таблиць, скачувати – у форматах xls або csv. Також передбачена функція отримання даних через API.

Показати перші результати роботи Федоров сподівається у серпні 2023-го. Що про зміни у Держстаті думають користувачі?

Мінцифра за 55 млн грн хоче перетворити Держстат на IT-компанію. Що чекає головний статистичний орган, крім звільнення третини співробітників /Фото 1

Візуалізація можливого інтерфейсу порталу

Мінцифра за 55 млн грн хоче перетворити Держстат на IT-компанію. Що чекає головний статистичний орган, крім звільнення третини співробітників /Фото 2

Візуалізація можливого інтерфейсу порталу

Мінцифра за 55 млн грн хоче перетворити Держстат на IT-компанію. Що чекає головний статистичний орган, крім звільнення третини співробітників /Фото 3

Візуалізація можливого інтерфейсу порталу

Мінцифра за 55 млн грн хоче перетворити Держстат на IT-компанію. Що чекає головний статистичний орган, крім звільнення третини співробітників /Фото 4

Візуалізація можливого інтерфейсу порталу

Мінцифра за 55 млн грн хоче перетворити Держстат на IT-компанію. Що чекає головний статистичний орган, крім звільнення третини співробітників /Фото 5

Візуалізація можливого інтерфейсу порталу

Мінцифра за 55 млн грн хоче перетворити Держстат на IT-компанію. Що чекає головний статистичний орган, крім звільнення третини співробітників /Фото 6

Візуалізація можливого інтерфейсу порталу

Мінцифра за 55 млн грн хоче перетворити Держстат на IT-компанію. Що чекає головний статистичний орган, крім звільнення третини співробітників /Фото 7

Візуалізація можливого інтерфейсу порталу

Мінцифра за 55 млн грн хоче перетворити Держстат на IT-компанію. Що чекає головний статистичний орган, крім звільнення третини співробітників /Фото 8

Візуалізація можливого інтерфейсу порталу

Попередній слайд
Наступний слайд

Що не так із державною статистикою

«Дані – нова нафта», – цю фразу найчастіше приписують британському математику Клайву Гамбі. У 2020-му Європейський портал даних (European Data Portal) оцінював ринок відкритих даних у €184 млрд. Прогнозоване зростання – до €334 млрд у 2025-му, йдеться у дослідженні. В Україні негаразди з обробкою цієї «нафти» накопичувалися роками.

«Все, що змінить Держстат, або вбʼє Держстат, буде добре», – радикально налаштований Олексій Іванкін, співзасновник компанії Опендатабот, що працює із відкритими даними. Брак актуальної інформації про українців через те, що останній перепис проводився 22 роки тому, – чи не найвідоміша, але не єдина проблема.

«Дані дуже повільно рахуються, іноді є протиріччя з даними реєстрів», – перелічує Іванкін. Статистичні спостереження публікуються незрозумілим чином, вони розкидані по сайту у різних таблицях різних форматів, додає Кирило Захаров, експерт з питань відкритих даних та представник спільноти OpenUp. Інший приклад – детальна статистика за окремими регіонами, що розпорошена по сайтам регіональних управлінь статистики.

Ще одне відкрите питання – доступ економістів та дослідників до так званих мікроданих, детальних зрізів інформації. Це дозволяє оцінювати, як певні фактори впливають на середню заробітну плату, доходи домогосподарств, економіку шлюбу, наводить приклад директор Інституту поведінкових досліджень American University Kyiv Володимир Вахітов. Статистики такими оцінками не займається, а науковці не мають для них інформації. «Все це багатство даних жодним чином не використовується, тому що воно секретне, згідно із законом про статистику», – каже Вахітов.

Новий закон про статистику набув силу з січня 2023-го. Він передбачає, що низка міжнародних організацій можуть отримувати мікродані безкоштовно, а решта фахівців – на платній основі, каже Вернер. Проте станом на квітень такого доступу ще не отримала жодна організація.

Мінцифра за 55 млн грн хоче перетворити Держстат на IT-компанію. Що чекає головний статистичний орган, крім звільнення третини співробітників /Фото 9

Як виглядає сайт Держстату у квітні 2023-го

Мінцифра за 55 млн грн хоче перетворити Держстат на IT-компанію. Що чекає головний статистичний орган, крім звільнення третини співробітників /Фото 10
Мінцифра за 55 млн грн хоче перетворити Держстат на IT-компанію. Що чекає головний статистичний орган, крім звільнення третини співробітників /Фото 11
Мінцифра за 55 млн грн хоче перетворити Держстат на IT-компанію. Що чекає головний статистичний орган, крім звільнення третини співробітників /Фото 12
Мінцифра за 55 млн грн хоче перетворити Держстат на IT-компанію. Що чекає головний статистичний орган, крім звільнення третини співробітників /Фото 13
Попередній слайд
Наступний слайд

Із лютого 2022-го до переліку додалася проблема, яку не вирішить жодна IT-система. Більшість важливих даних не публікується із початку війни, каже Іванкін. Внаслідок цього українська економіка за 13 місяців повномасштабного вторгнення втратила щонайменше 36 млрд грн, підрахував засновник аналітичної компанії YouControl Сергій Мільман у колонці для видання Бізнес.Цензор.

Чому всі ці питання доведеться вирішувати? 90% доступних даних про економіку України – державні, каже керівник Аналітичного відділу Sense Bank Олексій Блінов. «У Держстату вибірка найбільша в країні і я думаю, що це ніколи не зміниться», – додає він.

Найскладніше – перенести історичні дані без втрати якості, вважає Федоров. За його розрахунками на це знадобиться два-три роки. «Як би мені не хотілося зробити цю реформу за рік, такі глибинні фундаментальні реформи робляться все-таки кілька років», – каже він.

Матеріали по темі

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Виправити
Попередній слайд
Наступний слайд
Новий номер Forbes Ukraine

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні