Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров презентував керівникам найбільших ІТ-компаній перші напрацювання майбутнього закону «Маски-шоу стоп». Що пропонує змінити Мінцифра та чи допоможе це бізнесу.
⚡️ Хто, на вашу думку, заслуговує на звання «Підприємець року 2024»? Дізнайтесь більше про кожного з кандидатів та проголосуйте за посиланням. Ваш голос визначить переможця номінації «Вибір аудиторії».
15 березня в Офісі Генерального прокурора пройшла зустріч керівників найбільших українських ІТ-компаній, очільника Мінцифри Михайла Федорова та генпрокурора Андрія Костіна. Були, зокрема, засновник компанії MacPaw Олександр Косован, президент корпорації SoftServe Тарас Кицмей, CEO Ajax Systems Олександр Конотопський, співзасновник Prom.ua Микола Палієнко, директором із галузевих питань компанії N-iX Святослав Кавецький та інші.
На зустрічі розглядали два питання: як ІТ-бізнес може допомогти у розслідуванні воєнних злочинів, а також перший драфт анонсованого Федоровим закону «Маски-шоу стоп», кажуть три співрозмовники з Офісу генерального прокурора та ІТ-компаній, які були присутні на зустрічі.
Бізнес також обговорював конкретні кейси та проблеми, які виникають під час обшуків, розповів Forbes засновник Олександр Косован. «Це був предметний діалог між бізнесом та владою є розуміння, що ми рухаємося в правильному напрямку», — говорить президент SoftServe Тарас Кицмей, який зустріччю залишився задоволений.
У Генеральній прокуратурі та бізнесі домовилася проводити спільні зустрічі на регулярній основі, кажуть три співрозмовники з Генеральної прокуратури та ІТ-компаній.
Щодо самого закону «Маски-шоу стоп» у бізнесу поки стримані очікування. Це перші тези документу, поки зарано робити висновки, каже Косован.
Що пропонує Мінцифра та чи допоможе це ІТ-компаніям?
Зустріч ІТ-підприємців в Офісі генерального прокурора
«Маски-шоу стоп» від Федорова
Мета закону – унеможливити неправомірне втручання силових структур у діяльність компаній, що призводить до зупинки робочого процесу, пояснюють у пресслужбі Мініцифри у відповідь на запит Forbes.
Обшуки можуть проводитись, якщо компанія щось порушила, але не може бути такого варварства, коли вилучається все обладнання і через це зупиняється її робота, розповідав раніше Forbes очільник Мінцифри Михайло Федоров.
Внести зміни до Кримінально процесуального кодексу у міністерстві планували в межах «Дія.City» ще до війни. «Через повномасштабне вторгнення питання було дещо відтерміноване. Зараз процес пришвидшився», – стверджують у пресслужбі Мінцифри.
В Мінцифри на запит Forbes розповіли, які зміни пропонують:
- Техніку не можна вилучати, а лише копіювати саму інформацію. Виключення: якщо є ухвала слідчого судді про дозвіл вилучення через загрозу знищення речей чи документів. Таким чином буде збережено баланс інтересів бізнесу та слідства, пояснюють у пресслужбі Мінцифри.
- У разі вилучення пристроїв власнику надається право копіювати інформацію. Тобто у компанії залишається можливість працювати надалі на інших пристроях.
- Арешт майна може бути лише на певний термін – його встановлює суддя. Строк розгляду питання про арешт слідчим суддею збільшено з 48 до 72 годин. Це допоможе судді краще вивчити справу.
- Обшук в ІТ-компаніях дозволяється лише, якщо доведено неможливість отримання інформації в інший спосіб (запити до державних органів, аналіз реєстрів), а ухвала містить належну правову оцінку судді. Строк розгляду питання про обшук збільшено з 1 до 2 днів.
- Забороняється вилучення грошей, документів, речей під час обшуку, якщо про це прямо не вказано в ухвалі. Виключення: якщо це є предметом, знаряддям, засобом злочину.
У Мінцифри поки не готові сказати, коли закон надійде до парламенту. Зараз працюємо над концепцією та безпосередньо текстом законопроєкту, кажуть у пресслужбі міністерства. До процесу обговорення залучені представники ІТ-бізнесу та державні органи.
Що про закон думає бізнес та правоохоронці
Налагодити взаємодію між правоохоронцями та бізнесом намагався майже кожен український уряд. Остання спроба була у 2018 році, коли був прийнятий закон під умовною назвою «Маски-шоу стоп-2». Від передбачав спрощення притягнення до відповідальності правоохоронців, які приймали незаконні рішення про відкриття кримінального провадження, а не поліпшення самої процедури обшуку.
Головна відмінність закону, який готує Мінцифра – акцент не на усьому бізнесі, а на ІТ-компаніях.
У Офісі Генерального прокурора поки не говорили про деталі та дієвість закону. «Це лише перша ітерація. Ми домовилися про подальшу роботу та співпрацю щодо підготовки документа», – каже співрозмовник в Офісі Генерального прокурора, який попросив не згадувати його імʼя у цьом матеріалі.
Серед бізнесу ініціативу сприймають позитивно, хоча й кажуть, що вона навряд чи усуне всі проблеми з обшуками. «Ця ітерація потрібна, а далі будемо дивитися, що ще можна зробити та покращити», – каже Кицмей.
«Новий законопроєкт – це, як наклеїти пластир на дуже велику рану», — говорить Косован. На його думку, владі потрібно змінювати загальне ставлення до бізнесу. «Чиновники ставляться до бізнесу як до тих, що винні щось державі по замовчуванню, і це потрібно змінювати», – додає засновник MacPaw.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
