Мінцифри заявляє, що українським державним додатком «Дія» цікавляться десяток країн. Право першого впровадження дісталося диджиталізованій Естонії. Які тут перспективи
Amazon інвестує мільярди доларів у ШІ, роботів та машинне навчання. Якими принципами й правилами керується компанія?
Дізнайтеся вже 22 листопада на Forbes Tech 2024. Купуйте квиток за посиланням!
«Ще одна важлива перемога з Давоса – USAID посилює цифрову підтримку України та підтримає розвиток «Дії» в інших країнах», – відзвітував 20 січня голова Мінцифри Михайло Федоров про результати Всесвітнього економічного форуму. Запозичити український досвід, за його словами, планують понад 10 країн. Бюджет на попередні дослідження поки скромний – $650 000.
Це не єдина новина: днем раніше стало відомо, що Україна «експортувала» державний застосунок «Дія» до Естонії. На базі українських розробок одна з найбільш диджиталізованих країн світу запускає власний додаток mRiik. Для тестування його планують відкрити у лютому, повноцінно розгорнути – у середині 2023-го.
Чи дійсно це прискорює здійснення амбітної мрії Федорова – продавати «Дію» як IT-продукт?
Що отримала від України Естонія
Обережні розмови про перспективи експорту «Дії» ведуться не перший рік. У грудні 2021-го в інтервʼю BBC Федоров розповідав, що комунікація з деякими країнами йде постійно. Про монетизацію говорити було рано, мовляв, спершу потрібно «допиляти» продукт. На питання, чи куплять «Дію», Федоров відповів: «100%». На розробку державного додатку витратили 76,4 млн грн, писала «Економічна правда» у 2021 році з посиланням на дані від Мінцифри. 35% суми профінансували міжнародні донори, решту – держбюджет.
Наразі про продаж все ще не йдеться. Для створення mRiik естонські колеги безкоштовно отримали від Мінцифри загальну архітектуру «Дії». Це інформація про те, як додаток підключається до реєстрів, отримує дані й передає їх на смартфон користувача. «Ми й так кожного дня рухаємося до відкриття коду», – каже керівник з розвитку електронних послуг у Мінцифри Мстислав Банік.
Наскільки це безпечно? «Якщо ти передав алгоритм шифрування, це не означає, що хтось може розшифрувати дані, – говорить керівник розробки компанії OBRIO з орбіти Genesis Антон Водолазький. – Потрібно мати приватний ключ».
mRiik буде схожий на «Дію» і зовні – на додачу до архітектури Естонія отримала макети UX/UI дизайну, який у 2020-му завоював одну з найпрестижніших нагород Red Dot. «Усе було адаптовано до естонських дизайн-систем у плані кольорів, шрифтів, естонської мови, але здебільшого схоже на «Дію», – каже Банік.
Як працює «Дія»
Державний додаток «Дія» із цифровими документами і держпослугами, які можна з ними отримати, офіційно запустився в Україні у 2020-му. Наразі у нього 18,5 млн користувачів.
Авторизація відбувається через BankID, також потрібно подати заявку на відображення документів у «Дії». Інформація з державних реєстрів передається в додаток і зберігається у зашифрованому вигляді. Для розподіленого зберігання частини критичних даних використовується технологія блокчейн.
Керівництво Мінцифри стверджує, що «Дія» зберігає мінімум інформації своїх користувачів. Вона зберігається у дата-центрах приватних українських компаній.
Які перспективи для експорту «Дії»
Такий дружній обмін технологіями не унікальна практика. Україна має систему обміну даними між 75 держреєстрами «Трембіта», завдяки якій працює й «Дія». На листопад 2022-го через неї пройшло понад 1,6 млрд транзакцій. Побудували «Трембіту» на базі естонської розробки X-Road. В Естонії вона координує взаємодію державних і приватних систем електронних послуг. Загалом X-Road отримала щонайменше 21 країна.
За підсумками 2022 року Естонія посіла дев’яте місце серед 27 членів ЄС в Індексі цифрової економіки та суспільства, йдеться в дослідженні Єврокомісії. Електронні державні сервіси ця балтійська країна розвиває із початку нульових. У 2000 році з’явився сервіс сплати податків онлайн, за два роки – e-ID та цифровий підпис.
Прогрес Естонії за понад два десятиліття – оцифровка 99% державних послуг, від електронної швидкої допомоги до голосування на виборах. Чим тут допоможе відносно молода українська розробка?
Естонія адаптувала вебпортали під телефони, зробила низку додатків, але єдиного рішення з усіма послугами не було, визнає керівник проєкту mRiik Микола Корнишев з естонського Міністерства економіки та зв’язку. З цим і має допомогти «Дія», яка з самого початку розроблялася для використання зі смартфону.
Крім звичних для українців сервісів на кшталт ID-карти, водійського посвідчення тощо, естонці додали у mRiik сервіс Bureaukratti. Це цифровий віртуальний помічник, який допомагає знайти відповіді на питання про держпослуги.
«Як каже Михайло Федоров, потрібно показувати, що Україна – це не тільки країна, яка просить. Україна – це та країна, що й дає», – говорить Банік. У майбутньому mRiik і «Дія» розумітимуть один одного й перевірятимуть документи один одного, додає він.
У 2022 році з’явилося 39 нових послуг на порталі і в застосунку «Дія»
У 2022 році з’явилося 39 нових послуг на порталі і в застосунку «Дія»
То чи скоро з’являться такі ж проєкти з іншими країнами? США сподіваються повторити успіх «Дії» в інших країнах, заявила у кулуарах Давосу голова Агенції з міжнародного розвитку США USAID Саманта Пауер. Раніше Америка фінансово допомагала створювати український державний застосунок.
Досвідом «Дії» зацікавився уряд Молдови, цитує Пауер видання Axios. Також вона сподівається на партнерство із країнами так званого глобального Півдня. До цього регіону відносять Африку, Латинську Америку, Азію.
Але проєкт у зародковому стані, каже Пауер. На виділені $650 000 USAID сподівається провести техніко-економічні обґрунтування у країнах, що виявили інтерес. Зокрема, дослідити локальне законодавство, рівень проникнення смартфонів тощо.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
