Відео в TikTok – не лише для розваг. Тепер це ще й докази присутності російських військ на кордонах України. Щоб відстежувати пересування військової техніки, аналітики збирають відео із соцмереж і звіряють їх із супутниковими знімками. Завдяки цим відео Росії важче буде переконати світ, що в неї нема військ в Україні, пише американське видання Wired
TikTok для воєнної розвідки
Росія почала нарощувати військову техніку на кордонах з Україною навесні минулого року. Вʼїзд танків підтверджували цифрові докази – розмиті відео зі смартфонів та супутникові зображення. Основною платформою для місцевих жителів прикордонних регіонів України, Росії та Білорусі став TikTok.
«Там є багато даних», – каже в інтервʼю Wired Бенджамін Стрік, директор з розслідувань Центру інформаційної стійкості (CIR), некомерційної організації, яка протидіє онлайн-маніпуляціям.
Команда CIR разом з іншими дослідниками даних із відкритих джерел – ЗМІ, соціальних мереж, урядових звітів – визначають місце зйомки відео, порівнюють його з даними супутникових знімків і, у разі співпадіння, наносять на карту MapHub. Ця карта показує розміщення російської військової техніки, аналізуючи зняті в цих місцях відео та фото в соціальних мережах.
У січні CIR склав карту на основі 79 відео. Станом на 17 лютого позначок було 166, а 22 лютого – понад 400, написав у Twitter Стрік.
Акаунти, що публікують відео, проаналізовані CIR, зазвичай мають мало підписників. У більшості випадків їх ведуть звичайні люди. Це означає, що відео мають мало переглядів, а отже, алгоритмам TikTok важче знайти й порекомендувати їх.
Щоб швидко шукати необхідні відео, CIR сам тренує алгоритми: створює нові облікові записи і дивиться лише відео переміщення російських військ неподалік кордонів України. Алгоритм TikTok зазвичай рекомендує відео, подібні до того, що люди вже дивилися, вподобали чи на що підписалися.
Деякі користувачі діляться такими відео, щоб показати, що відбувається в їхньому рідному місті, інші ж, за словами Стріка, використовують TikTok більш свідомо. У TikTok є численні анонімні акаунти, створені для завантаження та обміну кадрами пересування російських військ біля українського кордону.
Ризики і користь від роботи з відкритими данними
Робота з відкритими даними має ризики: неперевірені відео із соцмереж можуть бути фейками, які потім поширюватимуть медіа. Наприклад, відео у TikTok можуть показувати інший регіон, час чи взагалі бути зрежисованими.
Приклади підробки цифрових зображень уже були, підтвержує Еліот Хігінс, засновник Bellingcat: у 2015 році Росія підробила знімки своїх військових супутників, які надала як докази невинуватості у збитті рейсу 17 Malaysia Airlines. Інсценовані чи підроблені відео використовують і терористи з ОРДЛО, щоб показати буцімто спроби терактів українськими диверсійними групами.
Для ЗМІ – це великий челендж: з одного боку, їм потрібно пролити світло на все, що відбувається в Україні, але ворог також може використати їх, щоб просувати свої ідеї,
Сандра Джойс керівниця глобальної розвідки в охоронній фірмі Mandiant
Слідкування за пересуванням російських військ за допомогою TikTok – це лише один із прикладів використання відкритих даних для розвідки, більш відомої як OSINT. Медіа використовують відео та фото з соцмереж у публікаціях та телевізійних сюжетах, а політики – щоб дізнатися настрої населення.
Чому це важливо для України? Завдяки доказам із TikTok можна переконатися, що заяви Росії про пошук «дипломатичного шляху» чи інші твердження – неправдиві. Коли наприкінці лютого Володимир Путін заявив, що відводить війська від кордонів України, Білий дім та НАТО заявили, що не бачать доказів цього. Таке саме занепокоєння висловили журналісти видання Bellingcat, які, зокрема, займаються розвідкою на основі відкритих джерел.
Якщо Росія піде на повномасштабний напад, кількість відео збільшиться. Станом на 2021 рік близько 60% українців мають смартфони, понад 9,5 млн зареєстровані в TikTok, у Instagram та Facebook – 14 млн та 16 млн відповідно. Зараз відео із соцмереж дають короткострокову інформацію про переміщення військ. Проте в майбутньому в разі ескалації деталі про залучені підрозділи та їхні попередні переміщення допоможуть визначити конкретних людей, причетних до злочинів. Таке вже вдалося зробити Bellingcat та офіційним розслідувачам збиття малайзійського рейсу MH17. Саме матеріали з соцмереж допомогли визначити маршрут ЗРК «Бук» та його приналежність конкретному російському підрозділу.
На заваді розслідувачам може стати модерація контенту, якій у TikTok та інших соцмережах в останні роки стали приділяти значно більше уваги. Компанія вже найняла сотні модераторів у Великій Британії та Ірландії у січні й тисячі аутсорсерів у Каліфорнії та Сингапурі, пише Financial Times. Техногіганти Meta, YouTube і Twitter покладаються на цих модераторів, адже вони видаляють або маркують насильницький та шкідливий контент. Ще в 2018 році генеральний директор Facebook Марк Цукерберг вихвалявся, що алгоритми видаляють понад 90% контенту, пов’язаного з тероризмом, перш ніж людина помітить його.
У жовтні 2019 року YouTube видалив понад 200 000 відео, які показують злочини сирійського уряду проти власного народу. Це ускладнює роботу дослідників, які аналізують відкриті дані. «Видалення цих відео – це все одно що стирання історії», – каже правозахисник із Сирії Хаді Аль Хатіб у колонці на The New York Times. Хатіб заснував проєкт The Syrian Archive, який відстежує та зберігає YouTube відео про військові злочини у Сирії.
Оскільки цифрові докази з українського кордону продовжують надходити, OSINT-організації намагаються зберегти якомога більше відео. Bellingcat використовує Telegram, щоб зберігати посилання на відео з TikTok, які потім можна заархівувати і використовувати в розслідуваннях або судових процесах.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.