Українець Анатолій Яковенко створює найшвидший у світі блокчейн. Як інвестори заробили на його стартапі Solana понад $1 млрд /Фото з особистого архіву
Категорія
Інновації
Дата

Українець Анатолій Яковенко створює найшвидший у світі блокчейн. Як інвестори заробили на його стартапі Solana понад $1 млрд

Анатолій Яковенко, засновник блокчейн-стартапу Solana Ілюстрація Shutterstock/Анна Наконечна Фото з особистого архіву

Українець Анатолій Яковенко заснував блокчейн-стартап Solana у 2017 році. Його технологія працює швидше, ніж Ethereum, одна з найпопулярніших блокчейн-платформ у світі. За п'ять років стартап продав сотні мільйонів токенів, на яких інвестори заробили близько $1 млрд, примноживши в тисячі разів початкові інвестиції, повідомляє The Information. Чому вони повірили в ідею українця

Як усе почалося

Зі своїм першим інвестором Девідом Квіком, партнером маркетингової компанії Enginefish, Яковенко познайомився в 2018 році в каліфорнійському клубі для гри в підводний хокей. «Я добре пам’ятаю, як він вийшов із басейну і сказав: «Хей, я створюю власний блокчейн», – розповів Квік у грудні виданню The Information.

У той час Яковенку важко було знайти інвестиції в блокчейн-стартап. Після рекордного для біткоїну 2017-го ціна на нього впала на 80% наступного року, посіявши недовіру до індустрії серед інвесторів. Квіку, проте, сподобалася ідея Яковенка, і разом з іншими інвесторами він узяв участь у першому публічному розміщенні монет (ІСО) компанії в 2018 році. Тоді Solana продала майже 80 млн токенів – один коштував 4 центи.

З того часу токен компанії, SOL, виріс у 4300 разів і зараз вважається п’ятим найдорожчим у світі з ринковою капіталізацією $50 млрд. Для порівняння, капіталізація Ethereum, який існує з 2015 року, у грудні досягла $456 млрд. Усього з 2018-го Solana продала 307 млн токенів і ні разу не залучала венчурні інвестиції.

Навіщо інвестори купують токени

Токени SOL дають доступ до розробленого Яковенком блокчейну Solana, який дає змогу створювати децентралізовані програми – так звані daaps. Solana працює швидше, ніж її відомий конкурент Ethereum. За секунду вона обробляє близько 3187 транзакцій, а у пікові періоди – понад 65 000. Ethereum обробляє всього 15 транзакцій в секунду, Bitcoin – пʼять–сім.

Один блок інформації у мережі Solana створює за 0,4 секунди, Ethereum – за 10 секунд, а Bitcoin – за 10 хвилин. Від швидкості роботи залежить комісія, яку платять майнери. У Solana ціна значно нижча – менше одного цента за транзакцію, у Ethereum – $25–53, залежно від ціни на електроенергію. На блокчейні Solan розробники побудували стримінговий сервіс Audius, гру-симулятор DeFi Land, обмінник для криптовалют Saber та близько 900 інших програм. У Ethereum таких програм майже 3000, згідно з даними трекера State of the Daaps.

Яковенко у своїх інтервʼю казав, що не хоче знищити Ethereum – «це погано для індустрії». Його план – вплинути на глобальний фінансовий ринок. «Великі компанії, такі як Bank of America чи Visa, не можуть змінюватися та рухатися так швидко, як глобальна спільнота розробників, які об’єднуються і пишуть код, коли захочуть», – каже він виданню TechCrunch.

Як працює ідея Яковенка?

Яковенко хотів вирішити головну «трилему» блокчейн-технологій: як зробити їх одночасно швидкими, децентралізованими та якісними. Для цього він вигадав новий алгоритм – proof-of-history, який, на відміну від найвідоміших – proof-of-stake і proof-of-work, зробив процес опрацювання транзакцій у блокчейні більш швидким і захищеним. Ось як працює система.

Щоб додати блок інформації до бази даних блокчейн, треба аби майнери досягли консенсусу – вирішили, що і в якій послідовності записувати. Різні блокчейни працюють із різними алгоритмами консенсусу. Наприклад, Ethereum використовує найпопулярніший алгоритм – proof-of-work.

Proof-of-work працює так: усі майнери обчислюють задачу за певний проміжок часу. Коли один майнер знайде правильну відповідь, інші мають звіритися з ним. Вони досягнуть консенсусу і запишуть блок інформації лише тоді, коли більшість учасників мережі підтвердить початкову відповідь.

Перевагою цього алгоритму є те, що за правильні відповіді майнери отримують винагороду в криптовалюті. Мінус – цей процес вимагає багато електроенергії.

Алгоритм консенсусу proof-of-stake відрізняється тим, що дає право записати блок інформації групі людей, яка заплатить за це більше. Ця модель потребує менше електроенергії, але концентрує управління в руках вузького кола учасників.

Яковенко вирішив поєднати алгоритм proof-of-stake із власною розробкою – proof-of-history. Щоб зекономити час на підтвердження часу кожної транзакції так званими валідаторами, Solana самостійно призначає часові штампи, завдяки яким можна швидше досягти часового консенсусу.

Порівняно з Bitcoin та Ethereum – Solana є більш «зеленим» блокчейном, адже витрачає менше енергії.

Хто такий Яковенко

Яковенко, 41, народився в Україні, але після розпаду Радянського Союзу емігрував до США – йому було лише 11. В інтервʼю він пригадує, що почав займатися блокчейном, зокрема, через розпад СРСР – побачив, як за один день впала економіка, яка залежала від рішень однієї партії.

Була ще одна причина: він зрозумів, що традиційні фінанси забюрократизовані і працюватимуть ефективніше, якщо зробити їх більш технологічними та децентралізованими. Також йому імпонувала ідея, що завдяки блокчейну кожен може займатися криптографією.

У 2003-му Яковенко закінчив факультет компʼютерних наук в Університеті Іллінойсу і запустив перший стартап, який розробляв щось на зразок Google Voice – сервісу з управління телефонними дзвінками. Наступні 13 років він працював у компанії Qualcomm, яка досліджує засоби бездротового звʼязку та розробляє процесори для мобільних телефонів. «Якщо у вас є смартфон, то один із його компонентів точно зробив Qualcomm», – каже Яковенко.

З 2016-го працював інженером у компанії Mesosphere, що розробляє програмне забезпечення для дата-центрів, та в компанії Dropbox, яка створює однойменний файлообмінник. Ідея Solana зʼявилася, коли Яковенко сидів у кавʼярні, випивши дві чашки кави і пиво, розповідає він TechCrunch.

Зараз у Solana пʼять співзасновників: колишні інженери Qualcomm Грег Фіцджеральд і Стівен Акрідж, а також колишні керівники медтехкомпаній Ерік Вільямс і Радж Гокал. Компанію назвали на честь пляжу Сан-Дієго, де колишні колеги з Qualcomm займалися серфінгом. Головний офіс Solana – у Сан-Франциско. Наразі в компанії працює 78 осіб.

Матеріали по темі
Спеціальний воєнний випуск Forbes до Дня Незалежності

Спеціальний воєнний випуск Forbes до Дня Незалежності

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні