Анатолій Яковенко, засновник блокчейн-стартапу Solana
Ілюстрація Shutterstock/Анна Наконечна /з особистого архіву
Категорія
Інновації
Дата

Українець Анатолій Яковенко створює найшвидший у світі блокчейн. Як інвестори заробили на його стартапі Solana понад $1 млрд

Анатолій Яковенко, засновник блокчейн-стартапу Solana Ілюстрація Shutterstock/Анна Наконечна Фото з особистого архіву

Українець Анатолій Яковенко заснував блокчейн-стартап Solana у 2017 році. Його технологія працює швидше, ніж Ethereum, одна з найпопулярніших блокчейн-платформ у світі. За п'ять років стартап продав сотні мільйонів токенів, на яких інвестори заробили близько $1 млрд, примноживши в тисячі разів початкові інвестиції, повідомляє The Information. Чому вони повірили в ідею українця

⚡️Даруємо 700 грн знижки на річну підписку на сайт Forbes. Діє з промокодом 700 до 28.04 Оформлюйте зараз за цим посиланням

Як усе почалося

Зі своїм першим інвестором Девідом Квіком, партнером маркетингової компанії Enginefish, Яковенко познайомився в 2018 році в каліфорнійському клубі для гри в підводний хокей. «Я добре пам’ятаю, як він вийшов із басейну і сказав: «Хей, я створюю власний блокчейн», – розповів Квік у грудні виданню The Information.

У той час Яковенку важко було знайти інвестиції в блокчейн-стартап. Після рекордного для біткоїну 2017-го ціна на нього впала на 80% наступного року, посіявши недовіру до індустрії серед інвесторів. Квіку, проте, сподобалася ідея Яковенка, і разом з іншими інвесторами він узяв участь у першому публічному розміщенні монет (ІСО) компанії в 2018 році. Тоді Solana продала майже 80 млн токенів – один коштував 4 центи.

З того часу токен компанії, SOL, виріс у 4300 разів і зараз вважається п’ятим найдорожчим у світі з ринковою капіталізацією $50 млрд. Для порівняння, капіталізація Ethereum, який існує з 2015 року, у грудні досягла $456 млрд. Усього з 2018-го Solana продала 307 млн токенів і ні разу не залучала венчурні інвестиції.

Навіщо інвестори купують токени

Токени SOL дають доступ до розробленого Яковенком блокчейну Solana, який дає змогу створювати децентралізовані програми – так звані daaps. Solana працює швидше, ніж її відомий конкурент Ethereum. За секунду вона обробляє близько 3187 транзакцій, а у пікові періоди – понад 65 000. Ethereum обробляє всього 15 транзакцій в секунду, Bitcoin – пʼять–сім.

Один блок інформації у мережі Solana створює за 0,4 секунди, Ethereum – за 10 секунд, а Bitcoin – за 10 хвилин. Від швидкості роботи залежить комісія, яку платять майнери. У Solana ціна значно нижча – менше одного цента за транзакцію, у Ethereum – $25–53, залежно від ціни на електроенергію. На блокчейні Solan розробники побудували стримінговий сервіс Audius, гру-симулятор DeFi Land, обмінник для криптовалют Saber та близько 900 інших програм. У Ethereum таких програм майже 3000, згідно з даними трекера State of the Daaps.

Яковенко у своїх інтервʼю казав, що не хоче знищити Ethereum – «це погано для індустрії». Його план – вплинути на глобальний фінансовий ринок. «Великі компанії, такі як Bank of America чи Visa, не можуть змінюватися та рухатися так швидко, як глобальна спільнота розробників, які об’єднуються і пишуть код, коли захочуть», – каже він виданню TechCrunch.

Як працює ідея Яковенка?

Яковенко хотів вирішити головну «трилему» блокчейн-технологій: як зробити їх одночасно швидкими, децентралізованими та якісними. Для цього він вигадав новий алгоритм – proof-of-history, який, на відміну від найвідоміших – proof-of-stake і proof-of-work, зробив процес опрацювання транзакцій у блокчейні більш швидким і захищеним. Ось як працює система.

Щоб додати блок інформації до бази даних блокчейн, треба аби майнери досягли консенсусу – вирішили, що і в якій послідовності записувати. Різні блокчейни працюють із різними алгоритмами консенсусу. Наприклад, Ethereum використовує найпопулярніший алгоритм – proof-of-work.

Proof-of-work працює так: усі майнери обчислюють задачу за певний проміжок часу. Коли один майнер знайде правильну відповідь, інші мають звіритися з ним. Вони досягнуть консенсусу і запишуть блок інформації лише тоді, коли більшість учасників мережі підтвердить початкову відповідь.

Перевагою цього алгоритму є те, що за правильні відповіді майнери отримують винагороду в криптовалюті. Мінус – цей процес вимагає багато електроенергії.

Алгоритм консенсусу proof-of-stake відрізняється тим, що дає право записати блок інформації групі людей, яка заплатить за це більше. Ця модель потребує менше електроенергії, але концентрує управління в руках вузького кола учасників.

Яковенко вирішив поєднати алгоритм proof-of-stake із власною розробкою – proof-of-history. Щоб зекономити час на підтвердження часу кожної транзакції так званими валідаторами, Solana самостійно призначає часові штампи, завдяки яким можна швидше досягти часового консенсусу.

Порівняно з Bitcoin та Ethereum – Solana є більш «зеленим» блокчейном, адже витрачає менше енергії.

Хто такий Яковенко

Яковенко, 41, народився в Україні, але після розпаду Радянського Союзу емігрував до США – йому було лише 11. В інтервʼю він пригадує, що почав займатися блокчейном, зокрема, через розпад СРСР – побачив, як за один день впала економіка, яка залежала від рішень однієї партії.

Була ще одна причина: він зрозумів, що традиційні фінанси забюрократизовані і працюватимуть ефективніше, якщо зробити їх більш технологічними та децентралізованими. Також йому імпонувала ідея, що завдяки блокчейну кожен може займатися криптографією.

У 2003-му Яковенко закінчив факультет компʼютерних наук в Університеті Іллінойсу і запустив перший стартап, який розробляв щось на зразок Google Voice – сервісу з управління телефонними дзвінками. Наступні 13 років він працював у компанії Qualcomm, яка досліджує засоби бездротового звʼязку та розробляє процесори для мобільних телефонів. «Якщо у вас є смартфон, то один із його компонентів точно зробив Qualcomm», – каже Яковенко.

З 2016-го працював інженером у компанії Mesosphere, що розробляє програмне забезпечення для дата-центрів, та в компанії Dropbox, яка створює однойменний файлообмінник. Ідея Solana зʼявилася, коли Яковенко сидів у кавʼярні, випивши дві чашки кави і пиво, розповідає він TechCrunch.

Зараз у Solana пʼять співзасновників: колишні інженери Qualcomm Грег Фіцджеральд і Стівен Акрідж, а також колишні керівники медтехкомпаній Ерік Вільямс і Радж Гокал. Компанію назвали на честь пляжу Сан-Дієго, де колишні колеги з Qualcomm займалися серфінгом. Головний офіс Solana – у Сан-Франциско. Наразі в компанії працює 78 осіб.

Матеріали по темі

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Виправити
Попередній слайд
Наступний слайд
Новий номер Forbes Ukraine

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні