Заснований українцями стартап Global Ledger розробляє технологію, яка допомагає відстежувати підозрілі транзакції з віртуальними активами. У жовтні стартап продав частину своїх акцій швейцарському інвестфонду Promethiem та отримав $3,5 млн інвестицій. Чим особлива ця угода
Список найбільших експортерів, рік війни Зеленського, пригоди Баффета в Україні, реанімація бізнесу Rozetka та ще два десятки ексклюзивних матеріалів. Forbes Україна випустив новий номер журналу. Купити його з безкоштовною доставкою можна за цим посиланням.
Від застав під біткоїни до аналізу транзакацій – звідки з’явився Global Ledger
Співзасновники Global Ledger Олексій Фісун та Дімітрій Білоконь познайомилися в Харкові в 2013 році – разом ходили на «стартап-тусовки». Білоконь працював веброзробником, Фісун мав власне маркетингове агентство Epidemia та цікавився криптоекономікою.
Його перша спроба робити на цьому бізнес – робота у компанії Money Token, яка видавала кредит під заставу біткоїна. Фісун протримавсь у цьому бізнесі близько року – жаліється на відсутність регулювання.
Працювати над Global Ledger він почав у 2019 році з Білоконем та Андрієм Лазоренко. Останній – керівник ІТ-компанії IdeaSoft, яку в 2021 році поглинула Sigma Software Group. У запуск Global Ledger трійка співзасновників вклали $400 000 із власної кишені. Що придумали?
Global Ledger розробляє продукти, які дають змогу банкам, правоохоронцям та фінтехкомпаніям відстежувати транзакції у криптовалюті та оцінювати ризик роботи з клієнтами. Це адаптація KYC та AML-процедур – стандартного для банківської справи регулювання – до реалій децентралізованої економіки, де всі дані зберігаються в блокчейні.
Алгоритми Global Ledger знаходять номер криптогаманця та показують, скільки на його рахунку коштів, звідки вони перераховані та наскільки ризиковано з ним працювати. Наприклад, якщо власник криптовалюти розраховувався у даркнеті, Global Ledger дає йому низьку оцінку надійності.
Справа наліво: Петро Коломієць, Oлексій Фісун, Герман Стогнієв та Андрій Лазоренко
На глобальному ринку є як мінімум вісім великих компаній, які розробляють схожий продукт. Перша та найпопулярніша – американська Chainalysis, каже Семен Каплоушенко, CEO криптообмінника Kuna Exchange. Kuna натомість використовує українсько-грузинську Crystal.
Перевага харківського стартапу перед конкурентами? Засновники кажуть, що він дешевший і краще захищає дані користувачів. «У одного з наших конкурентів обслуговування віртуального сервера коштує близько $17 000 на місяць, а ми можемо все зробити і за $100, не втрачаючи якість», – каже Фісун. Ціна на сам сервіс ринкова: середній чек для великих бізнесів – $250 000, для стартапів – $18 000.
Основна проблема цього ринку, за словами Каплоушенка, у відсутності стандарту – компанії по різному оцінюють надійність гаманців, мають різні бази даних. Зате точно є потенціал для росту – та ж Chainalysis восени 2021-го залучила $100 млн інвестицій та обслуговує понад 400 клієнтів із 60 країн.
Щоб зібрати свою базу для аналізу транзакцій, Global Ledger у тому числі реєструвався на хакерських форумах та нелегальних маркетплейсах. Завдяки такому підходу Global Ledger може встановити джерело доходу у 70–80% випадків, каже Фісун. Загалом технологію вони тестували близько року, а заробляти почали з 2021-го і вже отримали $600 000 виторгу та окупили інвестиції.
Послуги з фінансового криптомоніторингу потрібні урядовим органам, банкам та фінтехбізнесам. У Global Ledger клієнти з Німеччини, Швейцарії, Франції, Іспанії та Естонії, але називати їх засновники відмовляються, посилаючись на договори про нерозголошення. Базується Global Ledger в Харкові, там у нього 15 людей.
Що таке M&A-договір для стартапу – деталі угоди Global Ledger зі швейцарцями
У жовтні цього року стартап за $3,5 млн продав частину своїх акцій швейцарській фінтехкомпанії Promethiem. Ні Фісун, ні Promethiem не розповіли Forbes, як розділили володіння компанією. Global Ledger просуває угоду як M&A-договір. Чим це відрізняється від стандартного інвестраунду?
Замість традиційного поглинання чи венчурних інвестицій, компанії вирішили утворити joint venture – спільне підприємство. «Ми самі запропонували партнерам такий формат, бо розуміли, як він працює», – каже Фісун. За його словами, таким самим шляхом пішли IdeaSoft та Sigma.
У joint venture компанія продає суттєву частину своїх акцій одному інвестору і зазвичай більше не піднімає інвестицій, пояснює Олександр Сорока, голова платформи Startup.Network, яка допомагає молодим бізнесам залучити інвестиції. Від M&A угода відрізняється тим, що інвестор не бере на себе управління компанією, але дає юридичну підтримку, допомагає вийти на новий ринок, знайти гроші та клієнтів.
У Швейцарії прийнято інвестувати тихо, каже Володимир Люлька, засновник українсько-швейцарського стартапу Blocksport. «Тут не люблять публічно говорити про угоди, особливо, якщо вони стосуються фінансів», – каже він. Так і у випадку з Global Ledger. За даними швейцарського реєстру компаній, Promethiem – молодий фонд, зареєстрований у серпні 2020-го року. На сайті немає портфоліо чи інформації про засновників, але, згідно з даними LinkedIn, у компанії працює 15 людей. Представники компанії не відповіли на запит Forbes.
Фісун каже, що фонд йому порадили клієнти. Для Global Ledger це вигідне партнерство: він отримав доступ до нового ринку та підтримку компанії із головним офісом у кантоні Цуг – швейцарській «криптодолині». Там зареєтровано близько 960 компаній, які працюють із віртуальними активами.
«Це Мекка для блокчейн-проєктів», – каже Люлька. Його стартап Blocksport теж має офіс у Цюзі. У Швейцарії зручне законодавство для компаній, які управляють віртуальними валютами, каже Сорока. Там криптовалюта – це легальний актив, з яким працюють банки та інвестфонди; у деяких містах криптовалютою можна розраховуватися в магазині чи кав’ярні.
