У Білорусі вже є всі ознаки економічної кризи. Нові обмеження США та ЄС вплинуть на білоруську економіку значно суттєвіше, ніж будь-які попередні санкції
Білоруська економіка звична до санкційного тиску. Після того, як тисячі білорусів були побиті та репресовані під час протестів у 2020-му, Захід обмежився індивідуальними санкціями та точковими санкціями проти кількох підприємств.
Посадка літака Ryanair та рукотворна міграційна криза змусили ЄС посилити тиск – уперше до Білорусі було застосовано секторальні санкції, що забороняють будь-які операції з білоруськими нафтопродуктами та калієм.
Однак секторальні санкції були, за задумом, дірявими (не включали найважливіший тип калійних добрив), і з відкладеним ефектом – діяли лише на нові контракти. Внаслідок цього калійні добрива продовжували експортуватися через європейські порти, доки невелика Литва не знайшла у собі політичної волі перекрити транзит.
Але те, що відбувається з економічним тиском сьогодні, вплине на білоруську економіку значно суттєвіше, ніж будь-які минулі санкції.
Білорусь, на відміну Росії, – мала відкрита економіка. Навіть у ковідний 2020-й коефіцієнт відкритості (ставлення обсягу торгівлі до ВВП) становив 120%, а отже, і експорт, і імпорт є критично важливими. Основними торговими партнерами для Білорусі є Росія, ЄС, Китай та Україна, водночас до Росії прямує 41,4% експорту, до ЄС – 25%, а до України 13% (за даними за 10 місяців 2021 року).
Важливим компонентом є експорт калійних добрив, що прямує до Китаю, Бразилії та Індії, водночас 90% експорту йшло через литовський порт Клайпеда. Експорт Білорусі в ЄС досить примітивний за структурою: якщо до Росії Білорусь експортує машинобудування, транспортні засоби, продукти харчової та легкої промисловості, експорт у ЄС переважно складається з нафтопродуктів, добрив, металів, гуми та деревини.
Нові санкції ЄС, запроваджені після початку війни, суттєво посилюють колишні обмеження на торгівлю нафтопродуктами та калієм (тепер вони не належать лише до нових контрактів) та додають обмеження на білоруські метали, деревину, гуму та цемент.
Розширені санкції торкаються до 70% білоруського експорту в ЄС і можуть коштувати 6–8% білоруського ВВП.
Розширюються також фінансові санкції, як прямі, і непрямі. Деякі білоруські банки є доньками підсанкційних російських банків та потрапили під блокуючі санкції США. Більшість білоруських банків уже вводять обмеження на обмін та знімання валют з карт, споживче кредитування. Деякі змушені призупинити розрахунки своїми картами за кордоном.
Загроза відключення деяких банків від SWIFT на тлі низької довіри білорусів до банківської системи може призвести до банківської кризи.
Враховуючи велику валютну закредитованість великих білоруських держпідприємств, банківська криза може легко перетворитися на боргову, і білорусам, можливо, доведеться зіткнутися з конвертацією валютних вкладів.
Новий виток економічного протистояння, схоже, може стати останньою краплею білоруського IT-сектору. Незважаючи на прогнози, значної релокації айтішників внаслідок репресій 2020–2021 років не відбулося, за різними оцінками, виїхали від 5% до 10% розробників.
Однак тепер перед загрозою масштабного відключення сервісів і фінансових послуг IT-компанії масово вивозять співробітників. Ціни на авіаквитки за тими небагатьма напрямками, що все ще доступні Белавіа, злетіли до космічних значень, а в Мінську закінчилися ветеринарні чіпи, які потрібні для вивезення домашніх тварин.
У минулому Білорусь покладалася на допомогу Росії для обходу санкцій або пом'якшення ефекту через фінансову підтримку, проте цього разу все не так. Швидше навпаки, вплив західних санкцій на економіку Росії – ще один шок для Білорусі, можливо, більший, ніж санкції на саму Білорусь.
Економіка Білорусі залежить від російської, і російський ринок є домінуючим для багатьох держпідприємств. Коли російська економіка у 2015 році скоротилася на 2%, білоруська слідом за нею скоротилася ще більше: на 3,9% у 2015-му та 2,6% у 2016 році. Тепер багато хто прогнозує падіння російського ВВП на 10–15% лише цього року – це означає катастрофічне падіння попиту на білоруський машинобудівний експорт, який є інвестиційним та чутливим до криз.
Втрати білоруського ВВП у такому разі можуть досягти 10%. Окремо варто відзначити і втрату українського ринку, на який якраз планувалося перенаправити експорт із ЄС – ті самі нафтопродукти та добрива.
Чекати суттєвої фінансової підтримки з Росії теж не доводиться – в умовах економічної кризи та заморозки резервів навряд чи знайдуться зайві кілька мільярдів. Хоча Росія, напевно, продовжить рефінансувати зовнішній борг Білорусі (він переважно перед РФ), ця підтримка навряд чи буде досить суттєвою.
Білорусі, можливо, доведеться оголосити дефолт щодо єврооблігацій перед наступною великою виплатою, яка запланована на початок 2023-го.
У Білорусі вже є всі ознаки економічної кризи. Курс білоруського рубля за останній тиждень впав з 2,6 до 3,2 рублів за долар, незважаючи на всі адміністративні обмеження. У банкоматах немає готівки, зняття валюти в банках обмежене. Хто може, намагається виїхати з країни до того, як опуститься залізна завіса. Білоруська економіка на всіх парах мчить до колапсу за російською, і якщо ситуація законсервується, втрати ВВП можуть легко перейти у двозначну зону вже цього року.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
