Нацбанк визнав неплатоспроможним невеликий банк «Січ». Уперше в історії – за несплату банком відсотків за рефінансуванням НБУ. Через підвищення облікової ставки ці відсотки підскочили у 2,5 раза. У зоні ризику – ще кілька банків, що мають високу залежність від рефінансування. Але в них ще є шанс на порятунок.
Банк «Січ» збанкрутував. Фото sichbank.com.ua
Банк «Січ» наприкінці липня не сплатив НБУ щомісячних відсотків за кредитом рефінансування, йдеться у пресрелізі НБУ. Сума – 67,5 млн грн. За словами одного з топменеджерів НБУ, що просив не згадувати його у статті, напередодні на коррахунку банку в НБУ було достатньо коштів, проте їх перевели на рахунки в інших банках, щоб уникнути списання. Вимогу НБУ про сплату відсотків і наступну – про дострокове повернення всього кредиту, як це передбачено договором, банк не виконав. І НБУ забрав заставні цінні папери.
Напередодні рішення НБУ в ЗМІ з’явилась інформація, що регулятор може визнати банк неплатоспроможним. У відповідь банк заявив про інформаційну атаку, щоб його дискредитувати і спровокувати паніку серед клієнтів. Ліквідність банку залишається достатньою для виконання зобов’язань перед клієнтами та кредиторами, йдеться в повідомлені пресслужби банку. І додається, що 5 серпня банк здійснив повне і дострокове погашення рефінансування НБУ на 3,15 млрд грн.
Боргу перед НБУ справді вже немає, але регулятор не може пробачати порушення умов договору, говорить співрозмовник з Нацбанку. «Невиконання зобов’язання перед кредитором дає право визнавати банк неплатоспроможним. Відбувся дефолт», – пояснює він. Банк міг продати цінні папери на вторинному ринку, який запрацював на початку серпня, але вимоги договору з НБУ про сплату відсотків не можна було ігнорувати, додає представник регулятора. «Це цинізм найвищої межі – вони прийняли рішення спостережної ради не виконувати зобов’язання перед Національним банком», – дивується він.
На ситуацію на ринку впливу не буде, переконують у НБУ, адже 100% вкладів фізичних осіб на 1,2 млрд грн виплатить Фонд гарантування. В банку лишається невеликий осяг ліквідності, який фонд зможе використати й перекрити свої видатки на відшкодування населенню. Але на юридичних осіб, які зберігали в банку близько 1,4 млрд грн, коштів не вистачить. Ці компанії, за словами співрозмовника з НБУ, переважно пов’язані з контролерами банку. Хто ці люди?
Гаманець Фірташа
За даними звітності на початок червня, банк посідав 28-ме місце за активами серед 69 банків. Левова частка його активів, або 66%, – ціні папери, зокрема ОВДП на 4,1 млрд грн, або на 62% активів. Рефінансування НБУ складало 50% зобов’язань, або 3,175 млрд грн. Тобто половину своїх ресурсів банк залучав у НБУ. Половина отриманих за п’ять місяців доходів – проценти за цінними паперами, як і рік тому, у мирний час. Прибуток банку за січень-травень склав 4,7 млн, також як рік тому.
Формально власниками банку є Олег Баланда (55,6% капіталу банку), Валерій Раздорожний (31%), Андрій Мельник (9,6%) та Олег Губанов (3,7%). Проте останні 2,5 року до складу акціонерів намагався зайти Денис Горбуненко, якого учасники ринку пов’язують з Дмитром Фірташем. У Group DF, що належить Фірташу, зв’язок із банком заперечують. «Група не має жодного відношення до цього банку ні прямо, ні опосередковано», – повідомили в пресслужбі.
У жовтні 2019-ого Нацбанк визнав Горбуненка контролером банку, оскільки той мав вплив через свій менеджмент – правління й наглядову раду. Горбуненко не подав до НБУ пакету документів для погодження набуття істотної участі, повідомляв тоді регулятор. Напевне, розуміючи, що НБУ його кандидатуру не погодить через зіпсовану ділову репутацію після роботи на керівних посадах у збанкрутілому «Родовід Банку».
Через півтора року Горбуненко намагався узаконити своє володіння банком і навіть дістав у квітні 2021-ого погодження Антимонопольного комітету. Цікава частина рішення АМКУ – перелік пов’язаних із Горбуненком бізнесів: торговельна нерухомість у місті Новоукраїнка Кіровоградської області, складська нерухомість у Херсоні, офісна нерухомість у Києві, салон краси. Тоді НБУ, за словами співрозмовника, отримав пакет документів, але не погодив як через зіпсовану ділову репутацію, так і через неможливість підтвердити джерела походження коштів.
Фірташ із червня 2021 року, за рішенням президента Володимира Зеленського, перебуває під санкціями, що передбачають блокування активів та заборону їх виведення з України. Прокуратура США домагається екстрадиції бізнесмена з Австрії з 2014 року за звинуваченнями у співучасті в міжнародних корупційних схемах.
У банку ніколи не було ефективної бізнес-моделі, говорить співрозмовник з НБУ. Операції з юридичними особами важко назвати ринковими, адже популярна в банку операція з кредитування одних юридичних осіб під заставу депозитів інших – це схема для легалізації непрозорих доходів, пояснює він. Компанії, які заводили в банк кошти, мають спільні бізнес-інтереси з Горбуненком та Фірташем, стверджує співрозмовник.
Окрім обслуговування інтересів бізнес-групи, банк за кредити рефінансування купував ОВДП з дохідністю 10–10,5% річних. До підвищення облікової ставки з 3 червня до 25% річних така схема давала 4% маржі. Після – стала збитковою, і банк почав втрачати ліквідність.
Хто в зоні ризику
Підвищення ставки за кредитами рефінансування, яка прив’язана до облікової, не сподобалось багатьом банкам, зауважують в НБУ. Але вони мали підписати згоду на підняття ставки або достроково погасити кредити. У липні про дострокове погашення кредиту на 884 млн грн повідомив банк «Глобус». У серпні державний Укргазбанк повернув регулятору 3 млрд грн, невеликий «RwS bank» – 280 млн грн.
На ринку є 13 банків, у яких, за даними звітності на початок червня, рефінансування складає понад третину зобов’язань, а ОВДП – понад третину активів:
- Авангард
- Акордбанк
- Альянс
- Банк 3/4
- Індустріалбанк
- Комерційний індустріальний банк
- Кристалбанк
- Метабанк
- Перший інвестиційний банк
- РВС банк
- Січ
- Скай банк
- Український банк реконструкції та розвитку.
Банки Акорд, Альянс та Авангард навряд чи підуть із ринку, говорить експерт CASE Україна Євген Дубогриз. Решті – доведеться подумати. «Це ситуативний заробіток, що був можливий за часів ковіду й до червня-2022, – пояснює він. – Зараз банки на цьому втрачають».
У розв’язання проблеми через продаж ОВДП експерт не вірить. На вторинному ринку ціни вже випущених паперів падають, і їх можна буде продати лише з дисконтом від 15 до 18%. Може не вистачити грошей на погашення рефінансування. І на ринку небагато охочих купити великі обсяги ОВДП.
До того ж банки не мають гарантованого способу компенсувати втрату доходів через стагнацію кредитування бізнесу та високу конкуренцію на ринку споживчих кредитів, зауважує Дубогриз. Єдиний спосіб – заробіток на комісійних, але він потребує інвестицій у платіжну інфраструктуру.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
