Категорія: Картина дня
Дата: 13 червня 2022 15:14

Ставка 25%, але депозити в найбільших банках майже не подорожчали. Чому «Приват», mono та «Ощад» не поспішають підвищувати ставки

Ольга Гордієнко

Forbes

2 хв читання

Getty Images

Минув тиждень після того, як НБУ підвищив облікові ставки до 25% річних. Топкерівники регулятора кажуть, що таке рішення має зробити більш привабливими активи в гривні. Втім поки більшість великих банків лишили ставки за депозитами незмінними. Чому ринок не реагує на рішення регулятора, і що буде зі ставками за депозитами та кредитами далі? Forbes опитав банкірів з двадцятки найбільших гравців.

Згідно з українським індексом ставок за депозитами фізичних осіб, поточна вартість гривневих вкладів коливається у діапазоні від 6,6% до 8,3% річних залежно від терміну. Зростання за тиждень – лише 0,3 відсоткових пункти. Тиждень тому НБУ підвищив облікову ставку на 15 в. п. до 25%.

Найбільші банки не мають проблем з ліквідністю, тож не поспішають змінювати ставки за депозитами. «Ми будемо уважно відслідковувати тенденції ринку та своєчасно реагувати», – пояснює керівник дирекції роздрібного бізнесу ПриватБанку Дмитро Мусієнко.

Перегляд банками ставок за депозитами не буде швидким, вважає заступник голови правління Таскомбанку Анатолій Кухарчук. «Кожен банк визначає ставки залежно від необхідності в ресурсах, рівня ліквідності та обсягів кредитування», – зазначає він.

Найшвидше ставки зростатимуть за поточними рахунками та депозитами юридичних осіб, говорить СЕО Ощадбанку Сергій Наумов. Трохи згодом – за депозитами громадян. Перш за все – короткостроковими, йдеться в прогнозах Таскомбанку та Комерційного індустріального банку.

Ставки пʼяти найбільших банків за обсягом депозитних портфелів залишаються низькими:

ПриватБанк – 6%
Ощадбанк – 6%
Райффайзен Банк – 8,5%
Альфа-Банк – 8,5%
Універсал Банк (monobank) – 6%

Хто дасть 18% річних у гривні

Що далі? Першими ставки піднімуть банки, що мають великі обсяги рефінансування. Бізнес з купівлі ОВДП за кредити НБУ тепер невигідний, пояснює засновник інвестиційної групи «Універ» Тарас Козак. За рефінансування потрібно сплачувати 27% річних, а дохідність ОВДП лишилась незмінною – лише 11%. Тому ці банки намагатимуться замінити дороге рефінансування клієнтськими коштами або скоротять вкладення в ОВДП. Станом на 1 травня у переліку претендентів:

Український банк реконструкції та розвитку
Банк 3/4
РВС Банк
Комерційний індустріальний банк
Банк «Авангард»
Банк «Січ»
МетаБанк
Акордбанк
Індустріалбанк
Банк «Альянс»
Кристалбанк
Скай Банк
«Український капітал».

Є альтернатива. Ставки на ресурси на міжбанківському ринку нижче, ніж вартість рефінансування НБУ, близько 24%, і ринок своп-операцій став більш активним, говорить Кухарчук з Таскомбанку.

Дохідність ОВДП Мінфін попри очікування НБУ не змінив. Тому на первинному ринку вони здебільшого цікавлять тільки НБУ, що з початку року викупив папери на 190 млрд грн. На вторинному ринку також є лише військові облігації, говорить Наумов. Поточні 10–11% річних за ними – це майже на 3 в. п. вище за ставки за річними депозитами у гривні, проте на 12 в. п. нижче за ставку за депозитними сертифікатами НБУ.

Що відбувається з кредитами

Кредитувати клієнтів за ставками нижче 23% річних тепер для банків економічно необгрунтовано, йдеться у письмовому коментарі пресслужби Комерційного індустріального банку. Але і за кредитами ставки зростають неоднорідно та поступово.

Ставки, що за умовами кредитної угоди прив’язані до облікової, зросли одразу після рішення НБУ, говорить Кухарчук з Таскомбанку. Якщо ставку прив’язано до індексу депозитних ставок UIRD, вона зросте поступово. Фіксовані ставки банк також підвищуватиме поступово, враховуючи фінансовий стан позичальників, обіцяє банкір.

Рішення НБУ найбільше вплине на позичальників, які закладуть зростання витрат на обслуговування кредитів у ціну товарів, вважає голова правління Акордбанку Олексій Руднєв. Він переконаний, що НБУ може знизити облікову ставку вже найближчим часом через сезонне зниження цін на харчові продукти. Інша передумова для суттєвого зниження ставки – активізація ділової активності в країні, коли Україна розв’яже проблеми з вивозом зернових та отримає міжнародну допомогу.

Матеріали по темі