Технологічні компанії з Ізраїлю та США готові евакуювати своїх співробітників з України, якщо ті захочуть, пише американський Forbes. Компанії бояться, що у випадку загострення ситуації в країні будуть проблеми з доступом до інтернету, як це було в Білорусі та Казахстані. Forbes зібрав ці та інші новини за тиждень
Український виробник декору з коноплі та грибів S.Lab залучив 80 000 євро. Інвестор українського S.Lab – естонський акселератор Startup Wise Guys. Основний продукт стартапу – екологічне пакування та предмети декору на основі грибів та стебел конопель. За словами засновників, цей матеріал на 100% біорозкладний.
S.Lab отримав від Startup Wise Guys 50 000 євро готівкою та 30 000 євро для участі у програмі. До кінця програми S.Lab планує додатково залучити 500 000 євро. Угода зі Startup Wise Guys передбачає, що компанія передасть акселератору частку бізнесу. Точний відсоток не розкривають, проте згідно з умовами програми, він не перевищує 9%.
ІТ-компанії зі США та Ізраїлю почали планувати евакуацію віддалених співробітників з України, пише американський Forbes. До цього їх спонукає нарощування військ і напруги з боку Росії на українському кордоні.
- Американська Cimpress, яка минулого року купила український фотосток Depositphotos, пропонує евакуювати 500 своїх співробітників або перевезти їх в західні області країни.
- Ізраїльський конструктор сайтів Wix готовий евакуювати 1000 українських співробітників і їхні сімʼї. Тимчасово вони можуть перебратися до Туреччини.
- Гемблінгова компанія Parimatch, яка зареєстрована на Кіпрі, готова допомогти співробітникам, якщо вони захочуть кудись переїхати. Зараз в офісі Parimatch в Україні працює близько 1000 спеціалістів. «На данний момент лише декілька співробітників прийняли рішення про релокацію», – каже Максим Ляшко, партнер холдингу Parimatch.
Серед інших компаній зі схожими планами – американська Ciklum, маркетплейс для фрілансерів Fiverr і стартап AppsFlyer.
До топ-100 аутсорсерів світу увійшли 12 IT-компаній з України. Рейтинг The 2021 Global Outsourcing 100 оцінює компанії за чотирма критеріями: відгуки клієнтів, сертифікації та нагороди, інноваційність рішень та проекти корпоративної соціальної відповідальності.
Ось які українські сервісні компанії потрапили у список:
- Ciklum
- Computools
- Eleks
- Infopulse
- Innovecs
- Intellias
- Intetics
- Miratech
- N-iX
- NIX
- Sigma Software
- Softengi
Також до рейтингу потрапили аудиторські компанії з офісами в Україні:
- Deloitte
- EY
- KPMG
Білоруські ІТ-шники створили Tinder для месенджерів і планують відкрити офіс в Україні. Команда стартапу Zodier розробляє чат-боти для знайомств у Facebook, Viber і і Telegram. У понеділок, 14 лютого, сервіс вперше запустили в Instagram.
Чат-ботами Zodier користується понад 60 000 українців, за словами CEO стартапу Матвія Грамовича. Також навесні Zodier планує відкрити офіс у Києві – це дозволить посилити маркетингову команду та збільшити кількість українських користувачів.
Французька ІТ-компанія Sii Group планує відкрити 5 офісів в Україні та найняти до 3000 спеціалістів. Аутсорсер Sii Group має 13 000 працівників по всьому світу та 88 локацій. Серед її клієнтів – спортивна компанія Puma та фармацевтична Roche. В Україні компанія працює вже 15 років, проте має нові плани – відкрити офіси в Києві, Львові, Харкові, Дніпрі та розштирити штат із 40 людей до 3000.
Українська компанія ЛУН виходить на ринок Франції. Її сервіс із пошуку нерухомості Flatfy уже працює у 30 країнах, а наступні ринки – Франція та Велика Британія, розповів співзасновник ЛУН Денис Циганок.
Заявки в «Дія City» подали вже 88 компаній, а офіційними резидентами стали 68 ІТ-компаній. Серед них: Ajax Systems, Samsung, monobank, Megogo, Reface та Plarium. Сервіс поштової доставки «Нова Пошта» також розглядає можливість вступу.
У межах «Дія City» деякі компанії створили організацію для захисту своїх прав. Щоб долучитися до неї, треба подати заявку на сайті. Це об’єднання створили компанії, які брали участь у розробці правил для «Дія Сity», зокрема, EPAM, Sigma Software, Softserve, NIX Solutions, Altexsoft.
Верховна Рада прийняла законопроєкт про хмарні послуги у другому читанні. Завдяки цьому законопроєкту державні органи зможуть використовувати хмарні середовища для зберігання інформації, а не купувати власні фізичні сервери.
Навіть якщо лише половина потреб в ІТ-сфері буде задовольнятися за рахунок хмарних послуг, то сукупна економія може досягти 40 млрд грн у 2020-2024, йдеться в пояснювальній записці до законопроєкта.
Оновлено: додали коментар Parimatch
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
