В Україні ухвалили закон, який має вивести криптоактиви з тіні. Як працюватиме ринок і які будуть податки /Фото Shutterstock
Категорія
Картина дня
Дата

В Україні ухвалили закон, який має вивести криптоактиви з тіні. Як працюватиме ринок і які будуть податки

Shutterstock

Віртуальні активи набудуть законного статусу в Україні. Нацкомісія з цінних паперів і фондового ринку та Нацбанк стануть регуляторами ринку. Що ще у новому законі, який контролюватиме крипторинок

17 лютого Верховна Рада повторно ухвалила у другому читанні та загалом закон «Про віртуальні активи», який регулює операції з криптоактивами в Україні. За документ проголосували 272 депутати.

Протягом 10 днів Володимир Зеленський має підписати закон та його опублікують. Документ набуде чинності лише після ухвалення законопроєкту про внесення змін до Податкового Кодексу. У ньому мають бути врегульовані питання оподаткування криптовалют та віртуальних активів. «Сьогодні чи завтра зареєструють цей законопроєкт», – каже голова групи радників міжфракційного депутатського об’єднання Верховної Ради Blockchain4Ukraine Костянтин Ярмоленко.

Україна входить до ТОП-5 країн світу за кількістю користувачів криптоактивів, каже заступник міністра цифрової трансформації з питань розвитку ІТ Олександр Борняков. «У нас є всі шанси бути передовою країною для розвитку бізнесу у цій сфері», – сказав Борняков.

За даними аналітичної компанії Chainalysis, близько 1 млн українців мають досвід використання та інвестування віртуальних активів. Це один із найвищих показників у світі. Оборот криптовалют в Україні – 1 млрд грн на добу, заявляв раніше радник міністра цифрової трансформації Максим Демʼянюк. Це неофіційна інформація, оскільки ринок віртуальних активів не регулюється в Україні. Але ця сума у 50 разів більша за вкладення в українські цінні папери (за винятком ОВДП).

Що дає ухвалений закон про віртуальні активи? Іноземні та українські компанії зможуть офіційно працювати з криптоактивами, відкривати рахунки у банках, сплачувати податки та надавати свої послуги громадянам. «Власники криптовалют в Україні зможуть легально обмінювати активи, вносити до податкових декларацій, відкривати блокчейн-бізнеси та використовувати у повсякденному житті», – коментує Кирило Хомʼяков, генеральний менеджер Binance в Україні.

Автори закону врахували пропозиції президента Зеленського та відмовилися від ідеї створення нового регулятора на базі Мінцифри, як це пропонувала стара версія. Регулюватиме ринок віртуальних активів Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) та Національний банк України.

НБУ контролюватиме оборот віртуальних активів, забезпечених валютними цінностями, визначатиме перелік валютних цінностей, на які можна обміняти криптоактиви, та порядок такого обміну. Також Нацбанк контролює діяльність постачальників послуг, повʼязаних з обміном забезпечених криптовалют, визначає вимоги до кібербезпеки та накладає санкції за порушення.

А Нацкомісія з цінних паперів ліцензуватиме та контролюватиме діяльність учасників крипторинку, проводитиме перевірки, виноситиме попередження, приписи про усунення порушень та запроваджуватиме фінансові санкції. Протягом половини року НКЦПФР має розробити порядок ведення держреєстру постачальників послуг, повʼязаних із обігом віртуальних активів.

Закон заснований на стандартах регулювання угод із віртуальними активами міжнародної групи з протидії відмиванню грошей (FATF), каже Хомʼяков із Binance. А чіткі правила роботи допоможуть вивести з тіні крипторинок. «Українські користувачі криптовалют будуть захищені законом від шахрайств», – говорить Хомʼяков.

Закон рамковий, а все найцікавіше буде у підзаконних актах та різних нормативних документах регуляторів, каже засновник криптовалютної біржі Kuna Михайло Чобанян. «Закони в Україні не надто добре працюють, і спекулювати на темі, чи це хороший закон чи поганий, не розробивши нормативку, абсолютно безглуздо», – каже Чобанян. Він задоволений тим, що основним регулятором буде НКЦПФР, і називає комісію «найбільш компетентним та адекватним регулятором щодо крипти».

Ліцензії та податки на криптовалюту

Закон про віртуальні активи визначає вартість ліцензій для компаній, що займаються криптоактивами. Резиденти залежно від виду діяльності повинні мати статутний капітал від €19 300 до €38 600, нерезиденти – від €96 500 до €193 000. Вартість разової ліцензії (дозволу) також різна: для резидентів – від €2200 до €4400, для нерезидентів – від €11 000 до €22 000.

Які податки запроваджують для крипти? Фізособи отримають пільгу для податку на прибуток на пʼять років. У цей період оподаткування прибутку від операцій із віртуальними активами буде 5% ПДФО +1,5% (військовий збір). Після пільгового періоду – 18%+1,5%. Для майнерів продаж створеної криптовалюти обкладається ставкою 5%+1,5%.

Юрособи, у яких операції з віртуальними активами будуть єдиним видом діяльності, зможуть сплачувати податок у 5% із прибутку. Інші компанії платитимуть стандартні 18% на прибуток від таких операцій.

«Ми розраховуємо, що ринок запустять восени 2022 року, – каже Ярмоленко із Blockchain4Ukraine. – Україна стане світовим лідером із запровадження блокчейну та розвитку ринку віртуальних активів».

Чи встигнуть регулятори та депутати розробити нормативну базу до цього часу? «В ОАЕ зараз схожий процес і вони також планують презентувати нову політику та регулятора восени», – розповіла Ельміра Арутюнян, юристка практики технологій та інвестицій Juscutum. За її словами, важливо максимально точно узгодити текст законопроєкту з оподаткування з ухваленим законом, щоб уникнути юридичних колізій у майбутньому. «Вони не надто суперечать один одному, але виникають питання, наприклад, щодо використання криптовалюти при бартері», – коментує Арутюнян.

Матеріали по темі