Україна майже завершила весняну посівну кампанію. Попереду жнива і осіння посівна. Як аграрії забезпечують себе пальним в умовах гострого дефіциту і що роблять, аби запобігти збиткам
Amazon інвестує мільярди доларів у ШІ, роботів та машинне навчання. Якими принципами й правилами керується компанія?
Дізнайтеся вже 22 листопада на Forbes Tech 2024. Купуйте квиток за посиланням!
Цього року аграріям довелося сіяти в умовах повномасштабної війни, на полях, які ще вчора були лінією фронту. Щоб взятися до робіт, компанія «Агротрейд», що належить Всеволоду Кожемяку, 50, витратила майже місяць на розміновуваня 10 500 га землі на Чернігівщині. Через бої залишками снарядів були вкриті майже 15% земельного банку агровиробника.
Міни на полях не єдина проблема, з якою зіткнулися аграрії цієї весни. З другої половини квітня Україна переживає гострий дефіцит пального. До війни вона імпортувала до 10 млн т бензинів, дизеля та автогазу переважно з Росії, Білорусі та морем. Це близько 70% споживання. Нині ці канали заблоковані російськими військовими кораблями.
Тепер імпортні нафтопродукти завозять через західний кордон бензовозами та залізничними цистернами, що ускладнює логістику і призводить до збільшення ціни. «Минулого року ми купували дизель приблизно по 28 грн за літр, а зараз ціна – 70–75 грн», – каже Олександр Овсяник, директор агропромислового департаменту «Агротрейд».
Для польових робіт агробізнес потребує багато дизелю. Приблизно 90 л на 1 га на рік, каже Євген Дудка, генеральний директор«Волинь Зерно Продукт».
Більшість аграріїв були підготовлені до початку посівної, оскільки закупили частину пального зазделегідь, – каже виконавчий директор УЗА Сергій Іващенко. Пік споживання дизелю в країні збігається із місяцями, коли аграрії сіють і збирають. «У квітні, липні, серпні та частково у вересні споживання дизелю може зростати на 50% порівняно з лютим, коли споживання мінімальне», – каже аналітик консалтингової компанії «Нафторинок» Олександр Сіренко.
Україна майже завершила весняну посівну кампанію. Станом на 26 травня основними сільгоспкультурами засіяно приблизно 90% земель із запланованих на поточний сезон 14,4 млн га, за даними Міністерства аграрної політики та продовольства. Площа посівів соняшнику – 4,27 млн га (87% плану); кукурудзи – 4,41 млн га (91% плану); ярого ячменю – 928 400 га (91%); ярої пшениці – 189 300 га.
Пройшли на старих запасах
Під час посівної не всі аграрії відчули дефіцит та зростання вартості пального. Наприклад, «Волинь Зерно Продукт» пройшли посівну завдяки власним запасам пального та законтрактованим раніше обсягам. «Компанія UPG забезпечила стабільні поставки», – каже Дудка.
«Більшість аграріїв були підготовлені до початку посівної, оскільки закупили частину пального зазделегідь», – каже виконавчий директор УЗА Сергій Іващенко. На старті посівної кампанії Мінагро оцінювала готовність аграріїв для проведення польових робіт на рівні 40%.
«Волинь Зерно Продукт» закуповує пальне під жнива вже за новими цінами. Оптові ціни, за словами Сіренка, наразі коливаються в коридорі 60–70 грн залежно від регіону. «У нас лишилося ще пальне з посівної – десь 30% від потреби, тому зробимо мікс пального за старими цінами і пального за новими цінами, – каже Дудка. – Це неприємно, але нас не вбиває».
«Агротрейду» із постачальником пощастило менше. Ще до війни компанія законтрактувала 1,5 млн л пального, яке зберігалось у трейдера, але так його і не отримала. «Нам сказали: вибачте, 1,5 млн л немає, а є тільки 1 млн л, решта згоріла чи вкрадена», – каже Овсяник.
Прямий імпорт та будівництво сховищ
Компанія Овсяника не єдина, яка не отримала раніше законтрактоване пальне, каже Сіренко. «Подібного на ринку зараз багато», – зазначає він. За його словами, нестабільна ситуація з поставками мотивує аграрні компанії інвестувати у створення власних сховищ пального, а також купувати бензовози для імпорту пального безпосередньо з Європи, а не у українських трейдерів.
«Агротрейд» має можливості зберігати у себе лише 30% від необхідного пального. До кінця року компанія планує збільшити на 30% обʼєм сховищ для зберігання пального та на 50% під зберігання добрив. «Хочемо максимально зберігати у себе, будуватимемо нові резервуари», – каже Овсяник. До кінця року його компанії треба купити ще 1,3 млн л пального, щоб зібрати пізній врожай і підготувати землю на весну.
Овсяник не виключає, що його компанія купуватиме пальне не тільки в українських, а й в європейських трейдерів. Компанія «Урожай» уже веде перемовини про закупівлю нафтопродуктів у іноземних компаній, каже співвласник компанії Володимир Шевченко. «На внутрішньому ринку дизель є, а бензину немає», – говорить Шевченко. До кінця року його компанії потрібно майже 1 млн л пального.
Яра пшениця замість кукурудзи
Для весняної посівної «Урожай» купував пальне вже за новими цінами, оскільки власних запасів не вистачило, каже Шевченко. Зростання цін на пальне, логістику, добрива вже спричинили збільшення собівартості продукції його компанії на 30%. «У підсумку можемо отримати тільки збитки», – каже він.
Залежно від видів агроробіт доля пального у собівартості готової продукції може досягати від 7% до 30%, каже Шевченко. «Намагаємось оптимізувати витрати, зменшити кількість поїздок», – додає він.
Щоб запобігти збиткам, «Агротрейд» планує сіяти менш енергозатратних культур і змінити технологію обробки ґрунту з оранки на дискування чи рихлення. «Це дасть нам змогу зекономити 5–7 л на гектарі», – говорить він. Найбільш енергозатратна культура – кукурудза, а найменш – яра пшениця, соя, каже Овсяник. «Ми вже трохи зменшили посів кукурудзи, наступного року плануємо посіяти ще менше, – каже він. – Більша частина йтиме під яру пшеницю».
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
