Через війну понад 5 млн українців виїхали за кордон. 71% українських переселенців у Польщі утримують себе самостійно, у тому числі працюючи на українські компанії. Вже з серпня вони можуть отримати статус податкових резидентів у країні перебування і ризикують сплатити податки двічі. Українська влада вже працює над швидким рішенням, але юристи пропонують не чекати і опікуватися своїми податками самостійно
Переселенці з України, які проживають, наприклад, у Польщі та працюють віддалено на українські компанії, мають сплачувати прибутковий податок з зарплатні в український бюджет, говорить голова «Податкового комітету» Данило Гетманцев. Це закріплено в договорах з іншими країнами про уникнення подвійного оподаткування. Щоправда якщо людина перебуває в країні понад 183 днів, вона стає її податковим резидентом, і виникає ризик подвійного оподаткування, визнає Гетманцев.
Через війну деякі українці виїхали з країни ще в лютому, а наприкінці серпня виникне питання набуття податкового резидентства іншої держави. Конвенція про уникнення подвійного оподаткування та угоди про соцзабезпечення з приймаючою країною не рятує, говорять в Європейській Бізнес Асоціації. Звільнення від податків та соціальних внесків працює у разі відрядження працівника, але більшість покинули країну швидко, самостійно і без папірців з роботи.
Щоб уникнути подвійного оподаткування, потрібні зміни до двосторонніх договорів з іншими країнами, каже Гетманцев. Звичайна процедура переукладання таких договорів розтягнеться на 3–5 років. Тому українська влада звернулась до ОЕСР із проханням надати пропозиції про швидкий механізм. «В ОЕСР пообіцяли відповісти найближчим часом, бо зміни потрібні до кінця року», – додає Гетманцев.
Хто ризикує заплатити двічі
Переселенця можуть визнати податковим резидентом ще й через щільність зв’язків, розповідає Світлана Мусієнко, партнер юридичної фірми Sayenko Kharenko. Серед критеріїв – наявність придбаного або орендованого житла, проживання разом із родиною або дітьми та їхнє навчання у місцевій школі, наявність місцевої роботи та рахунку в банку.
Міжнародні угоди про уникнення подвійного оподаткування написані для мирних часів і в умовах війни не дуже допомагають, зазначає Мусієнко. Країна перебування може визнати податковим резидентом українця, і одночасно Україна за замовчуванням вважає його таким, допоки не буде доведено протилежне. «Це зараз найпоширеніше питання серед моїх контактів, – говорить Мусієнко. – Ми працюємо з топменеджерами та власниками бізнесів, і кількість звернень зросла».
З початку повномасштабного вторгнення Україну покинули 5,8 млн біженців, свідчать дані ООН на 13 липня. Більшість із них перебувають у країнах Євросоюзу: Польщі (1,2 млн), Німеччині (893 000), Чехії (391 856), Італії (144 838), Іспанії (127 750). Біженців у РФ, де, за даними ООН, перебуває 1,6 млн українців, це не стосується, каже Гетманцев. Через санкції та обмеження НБУ отримати зарплату з України для тих, хто перебуває у державі-агресорі, неможливо.
У Польщі 71% українських переселенців утримують себе за власні кошти, свідчить дослідження ARC Rynek i Opinia. Дослідження Європейської Бізнес Асоціації свідчить, що 96% українських компаній мають працівників, які переїхали за кордон. У 17% із цих компаній кількість таких співробітників сягає третини персоналу. За даними більшості компаній (56%), працівники, що отримали тимчасовий захист в ЄС, продовжують працювати на свою компанію дистанційно й отримують заробітну платню.
До того ж українські переселенці витрачають за кордоном чималі кошти. У квітні 2022 року українці, що виїхали за кордон через війну з Росією, витратили там близько $2 млрд, розраховуючись або знімаючи готівку з карток українських банків.
Чи варто чекати
Ідея про приєднання до одного рамкового договору, про яку говорить Гетманцев, правильна, вважає Мусієнко. Але в кожної європейської країни є податковий суверенітет. Тобто інша країна має погодитися, щоб приєднатись до договору. Це може зайняти багато часу, навіть якщо ОЕСР зможе швидко надати рекомендації, бо вона не може змусити якусь країну їх ухвалити.
Щоб уникнути санкцій за несплату податків, Мусієнко пропонує шукати податкового консультанта в країні перебування та в Україні вже зараз. Готуючись до напливу клієнтів, Sayenko Kharenko у співпраці з мережею Andersen зібрали актуальні питання з оподаткування в 15 країнах і планують створити відкриту платформу з базовою інформацією. «Треба бути готовим до сценарію, що податкові відносини з країною перебування – це твій клопіт, – каже Мусієнко. – Якщо маєш працюючий бізнес, майно або доходи, потрібно поцікавитись, як працює податкова у країні перебування».
Після перебування у Польщі понад 183 дні українці дійсно мають сплачувати податки з доходів на іноземних роботодавців за місцем перебування, говорить Арек Лаговскі з польської консалтингової компанії «Chojnacka i Łagowski». Але якщо центр життєвих інтересів лишається в Україні (де, наприклад, залишилося майно та найближчий родич), можна самостійно і безкоштовно подати заяву про індивідуальне тлумачення до податкової інспекції.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
