У молочній галузі знову криза. Переробники працюють у збиток, виробники молока обіцяють вирізати корів, ритейлери не поспішають платити більше, а покупці скаржаться на зростання цін. Клубок проблем взялася розв'язати держава. Нічого хорошого з цього, схоже, не вийде
Учора, 12 січня, Кабінет Міністрів затвердив новий тимчасовий порядок продажу газу виробникам товарів соціального значення. Йдеться майже про 7000 компаній, що виробляють пастеризоване молоко, борошно, хліб, яйця, курятину, соняшникову олію тощо, які зможуть до 30 квітня купувати природний газ приватних газодобувачів за нормованими цінами. Газовидобувачі будуть продавати їм газ із максимальною націнкою 25% від собівартості (в указі сказано – вартість видобутку).
Тижнем раніше наказ із таким механізмом держпідтримки харчової промисловості опублікувало Міністерство аграрної політики та продовольства. В уряді ще не визначилися, з якого числа почне працювати механізм, у МінАПК пообіцяли назвати дату старту 18 січня.
Фейсбук-дебати
Обмеження цін на газ – реакція уряду на кризу в молочній галузі. 29 грудня Асоціація виробників молока опублікувала на своїй сторінці у Facebook повідомлення, що найбільший в Україні переробник молока «Молочний Альянс» із початку 2022 року знижує закупівельні ціни на молоко-сировину на 10%. Таке різке падіння цін для більшості молочних ферм означає закриття, заявили в Асоціації.
Напередодні голова наглядової ради компанії «Молочний Альянс» Сергій Вовченко пояснював, чому вони пішли на такий крок. За рік ціна на газ для переробників молока зросла майже в 10 разів – з 5500 грн за тисячу кубометрів до 50 000 (на кінець грудня), на електроенергію – у 2,5 раза, ціни на упаковку – на 42%, а на молоко-сировину – на 25%. Як результат, у третьому кварталі збиток «Молочного альянсу» становив 41 млн грн, а за четвертий квартал буде близько 70 млн грн.
«У таких умовах подальша робота приноситиме десятки мільйонів збитків щомісяця, – написав Вовченко на своїй сторінці у Facebook. – …Далі буде банкрутство».
У представників Асоціації виробників молока є дзеркальні аргументи. Мовляв, ціни на газ та електроенергію підняли собівартість виробництва молока: ціна на добрива в 2021 році зросла втричі, логістики – уп'ятеро, на корми – більш ніж на 40%, ветеринарні препарати – на 25%.
«Сьогодні маржинальність бізнесу виробництва молока до 10% і зниження цін на 10% змусять закритися ферми до 500 поголів'я худоби, а ферми від 1000 голів спрацюють або в нуль, або з невеликим мінусом», – запевняє головний ветеринарний лікар цієї Асоціації Ігор Присяжнюк.
Ситуація, коли переробники тимчасово знижують ціну на закупівлю сировини, не нова, розповідає Присяжнюк. Але раніше цьому рішенню передував діалог, це був компроміс. «Цього разу про зниження повідомили без попередження», – каже він.
Фейсбук-сварка Вовченка та Асоціації посадила за стіл переговорів голів молочних, птахівницької, борошномельної, хлібопекарських, олійних асоціацій та представників Міністерства аграрної політики та продовольства.
Результатом переговорів став меморандум МінАПК із представниками цих асоціацій.
«Підписання меморандуму – це свідчення того, що порозуміння між державою та бізнесом – компромісні рішення – знайдено», – написав міністр агрополітики Роман Лещенко. Одне з таких рішень – обмежена націнка на газ.
І менше ніж за два тижні Кабмін зобов'язав приватних газовидобувачів продавати на біржі 20% газу власного видобутку з надбавкою 25% (від ціни видобутку до сплати рентних платежів). Купувати цей газ зможуть виробники продовольчих товарів, що мають суттєву соціальну значущість.
Стверджувати список «соціальнозначущих» компаній буде МінАПК. У січні газовидобувачі продадуть на біржі близько 80 млн куб. м газу, повідомляється у пресрелізі Міністерства економіки України.
Рятівники мимоволі
Газовидобувачі не прагнуть рятувати молочників. Державний контроль цін на газ – це не ринковий механізм, і це призведе до ще більшої імпортозалежності, вважають в Асоціації газовидобувних компаній України.
«Це приклад бездумного рішення, – каже виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишинський. – Коли замість системного вирішення реальної проблеми намагаються змайструвати щось нашвидкуруч за принципом «кажуть, що газ дорогий? Тож давайте зробимо його дешевим». На його думку, спроби продавати щось комусь за цінами нижчими за ринкові – непрацюючий корупційно-схематозний механізм. Вишинський не виключає, що цей механізм не запрацює або буде зупинений через суд.
Молочники також не дуже сподіваються на це рішення. По-перше, знижка ще не працює, по-друге, це рішення ситуативно допоможе молочній промисловості, але проблему галузі не вирішить, каже Вовченко. Завдяки цій поправці ціна на газ буде 16 000–20 000 за кубометр, але це все одно вище за прийнятну для молочників ціну до 15 000 грн за кубометр, каже він (12 січня 1000 кубометрів газу з поставкою та оплатою в лютому коштували 41 000 грн). За його словами, щоб галузь почала виходити з кризи, потрібен комплекс заходів: ціна на газ до 20 000 грн за кубометр, ціни на молоко-сировину нижчі на 7–10% та ціна реалізації готової продукції вища на 5%.
Третій – не зайвий
У переговорному процесі не було представників ритейлу. Без їхньої участі вирішити ситуацію неможливо, вважає Присяжнюк. Сьогодні переробники молока намагаються компенсувати збитки за рахунок підвищення відпускних цін. «Ми направили до торговельних мереж нові прайси з підвищенням ціни на 5%, – каже Вовченко. – Коли їх приймуть мережі, ми не знаємо».
У пресслужбі найбільшого продовольчого ритейлера «АТБ-маркет» розповіли, що останні два-три місяці багато постачальників молока повідомили мережу про підвищення ціни до 10%.
Торгові мережі не можуть різко підвищувати ціни, каже керівник GR-напряму Асоціації ритейлерів України Наталія Петрівська. По-перше, багато залежить від умов контракту постачальника та ритейлера, по-друге, законодавство вимагає декларувати ціну. Так, наприклад, нову ціну, яка відрізняється більш ніж на 10%, на молоко жирністю 2,5% у плівковій упаковці можна застосувати не раніше, ніж через 14 днів, пояснює Петрівська.
За її словами, зараз ритейлери в індивідуальному порядку ведуть переговори з постачальниками. В АТБ, наприклад, обговорюють з останніми або відстрочення підвищення цін, або поетапну переоцінку.
Ціни – стоп
У роздрібні ціни на продукти втрутилася держава. Учора Кабмін розширив перелік продуктів, на які запроваджується максимальна торгова націнка у 10%. До списку увійшли: молоко жирністю 2,5%, соняшникова олія та вершкове масло, хліб, борошно, гречка, макарони, яйця тощо. Крім цього, Кабмін доручив Державному комітету статистики щодня моніторити ціни й до 16:00 надсилати результати до Мінекономіки.
Як вирішити «молочну» проблему в Україні? Кожна зі сторін має свій рецепт. Присяжнюк з Асоціації виробників молока вважає, що поки виробники, переробники та ритейлери не розкриють реальну собівартість продукції та послуг, не вдасться дійти компромісу. Петрівська з Асоціації ритейлерів наполягає на збільшенні держпідтримки, киваючи на практику сусідніх країн: у Польщі запровадили 0% ПДВ на окремі продукти харчування, поки що в Україні цей податок на рівні 20%.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
