Категорія
Картина дня
Дата

Нассім Талеб про крихкість, антикрихкість та падіння великих імперій. Лекція

«Україна зараз переживає страшний шок. Але після нього обов'язково буде посттравматичне зростання». Лекція американсько-ліванського економіста, філософа та літератора Насіма Талеба за підтримки Київської школи економіки (KSE)

Повне відео інтерв’ю в рамках проєкту #GlobalMinds4Ukraine, дивіться тут.

Моє дитинство пройшло під час війни у Лівані – я знаю, як це відчувається, і знаю, що понад усе ви хочете повернення до нормального життя. Я бажаю вам успіху, моє серце з вами. 

Я був одним із перших, хто почав бойкотувати Росію після її вторгнення. Сьогодні я мав читати лекцію в Красноярську. В той момент, коли агресія розпочалася, я сказав: «Ні, капут». 

Я справді вірю, що люди мають право самі вирішувати свою долю.

Дослідженнями я почав займатися після завершення кар’єри трейдера. І перша ідея, котра прийшла до мене після виходу на пенсію – це концепт крихкості та антикрихкості. Переважна більшість моїх досліджень фокусуються на рідких та малоймовірних подіях. Якщо ви візьмете акції 100 000 різних технологічних компаній, які тільки існували у природі, – ви побачите, що лише 4-5 з них приносять половину від усього прибутку інвесторів. Найбагатша людина Америки багатше ніж 3 млрд найбідніших людей у світі. Такі успішні компанії, та такі багаті люди – це рідкість. Рідкісні кейси потребують окремого аналізу, і це саме те, на чому я фокусуюся у своїх дослідженнях. 

Тому я й займаюся дослідженнями пандемій, адже пандемії викликані рідкісними подіями. І, звісно, дослідженнями війн. Люди не можуть повірити в те, що світ не становиться більш безпечним. Я кажу — добре, але велика війна – це рідкісна подія. Відтак — тобі потрібна значно більша вибірка, тобі потрібно ще 100-200 років, щоб насправді переконатись, чи став світ безпечнішим. 

Коли я перестав бути трейдером, перша ідея, що прийшла до мене, це ідея крихтості. Ідея прийшла, коли я дивився на кавову чашку. Я сказав – зараз я знаю, чому чашка – крихка. Чому вона крихка? Тому що в неї нелінійна реакція на шоки. 

Для крихких об’єктів – шкода від шоків наростає разом з силою шоків. До того моменту, допоки об’єкт не ламається. Для крихких об’єктів середнє значення не відіграє жодної ролі. Ти можеш вдарити по цій кавовій чашці з умовною силою 30 кілоньютонів хоч десять разів, вона не зламається. Натомість один шок з силою 34 кілоньютон її розіб’є. Середнє значення не відіграє жодної ролі, коли в вас є поріг. До цього порогу – нічого не відбувається. Опісля – відбувається багато що. Звідси і приходить концепція нелінійності. Невеличкі шоки не відіграють жодної ролі або навіть навпаки, вони вам допомагають. Натомість великі шоки впливають диспропорційно сильно. 

Середні значення не відіграють ролі. Що важливо – це розподіл навколо середнього, в яких межах відбуваються коливання. Англійською є чудова приказка: «Не переходьте ріку з середньою глибиною у півтори метри». 

Частина моєї роботи, як трейдера на біржі, – розуміти, що є компанії, які здаються надзвичайно стабільними при невеликих стресах. Натомість великі шоки відбиваються на них сильно, диспропорційно сильно. 

Чудовий приклад з природи. Візьмемо слона і мишу. Слон – більш ефективний, його серцевий ритм – близько 40 ударів на хвилину, у миші – 250 ударів на хвилину. Слон живе 50-60-70 років, миша – кілька років. Хтось подумає, що краще бути слоном, а не мишею. Ні. Якщо слона штовхнути і він впаде – він зламає собі ногу і на цьому все завершиться. Але цього не відбудеться з мишею. Їхні ноги диспропорційні. Коли організми збільшуються – ноги збільшуються не пропорційно по відношенню до всього тіла. 

Цей приклад ілюструє падіння великих імперій. Великих централізованих імперій. Вони не можуть толерувати шоки так само, як менші країни. Висока башта більш крихка, ніж невеличкі будинки. Тому вона потребує більших витрат на укріплення.  

Як трейдер – я волів би мати акції, котрі приносили би мені $80 в половині випадків і $120 в іншій половині, аніж постійно отримувати $100 доларів. На користь цього свідчать приклади з медицини. Під час COVID-19 широко відомими стали апарати штучного дихання, вентилятори легень. Коли вентилятори лише досліджувались, вчені дізнались, що якщо ви постачаєте 100% від потрібного кисню, частка тих, хто вижив, буде невисокою. Натомість ти можеш поліпшити частку виживших, якщо половину часу ти будеш подавати 80% від необхідного кисню, а іншу половину – 120%. Це і є нелінійність до невизначеності. Якщо ти реагуєш на невизначеність нелінійно – ти антикрихкий. І навпаки.

Продовжуючи медичну тематику. Більшу частину речей в медицині можна описати S подібною кривою. Перша частина цієї кривої – випукла. Друга – увігнута. Якщо ми візьмемо шоколад, для прикладу, то перші шматки шоколаду, на випуклій частині кривої, вони надзвичайно смачні. Але чим довше ми їмо, тим більше ми насичуємося і тим менше позитиву в кожному наступному шматочку. Ми на увігнутій частині кривої. І якщо ти будеш продовжувати їсти цей шоколад, ти не просто наситишся, ти помреш, адже коли шоколаду занадто багато, він стає отрутою. Для того щоб бути антикрихким, ти маєш бути не просто нелінійним, але й на випуклій частині кривої.   

Якщо ти хочеш бути антикрихким, ти маєш любити волатильність та в певній мірі шоки. Якщо ти антикрихкий, то в минулому ти вже підготувався до шоку. Це те, чому ми маємося займатись спортом. Наші м’язи – вони не ростуть лише від харчування, вони ростуть від стресу. До певної межі ти навантажуєш свої м’язи і стаєш сильнішим. 

Коли я писав «Антикрихкість» — почали з’являтись нові дослідження серцевого ритму. Найкращий предиктор скорої смерті – це занадто стабільний серцевий ритм. Це означає, що ти не можеш адекватно реагувати на навколишні умови. Ми адаптуємось. Наразі я блідий, але якщо я поїду на Середземне море, в мене буде гарна засмага. І я буду краще захищений від сонця. Але я не можу засмагнути просто від свого бажання. Ми реагуємо на навколишнє середовище. 

Є велика помилка, з якою я борюся все своє життя, особливо – щодо фінансів. Люди думають, що зниження варіативності зменшує ризики. Але ні. Ти не можеш знизити ризик через меншу варіативність. Ти можеш знизити свій ризик, якщо зменшиш ризик рідкісних подій та приймеш частку варіативності, що йде лише на користь. 

Це саме та причина, чому планова економіка не може працювати так само добре, як вільна економіка. Вільна економіка допускає варіативність. Америка має один з найвищих показників банкрутств у світі. При цьому американська економіка найбільш динамічна економіка, і люди скоріше будуть жити у Америці, ніж у Китаї чи Радянському Союзі, або Росії. В Америці є певний безлад (disorder), але цей безлад – на краще. Найвища частка банкрутств в Америці – в секторі технологій, найбільш динамічному секторі. Стабільність не особливо працює. 

Все своє життя за межами Лівії я чую про ПТСР (посттравматичний стресовий розлад). Про що ви кажете? Я бачив війни, і я впевнений, що це зробило мене кращим. Окрім посттравматичного розладу є і посттравматичне зростання. Звісно, стресові події можуть тебе зламати. Багато людей отримують ПТСР.. Але погані події, до певної межі, можуть призводити до вашого зростання. Психологи не кажуть про посттравматичне зростання, ніхто не заробить грошей від лікування посттравматичного зростання. 

Коли я дуже хворий, я не йду до лікаря. Я йду до чотирьох лікарів. І навпаки, якщо я трошки хворий, я не йду до лікаря взагалі. 

Якщо ми подивимося на історію цивілізації та держави – невелика порція стресу допомогла багатьом розвиватися краще. Варто обертати цей стрес собі на користь. Якщо ми візьмемо одну з найбільш успішних країн в історії, Сингапур, то в неї немає жодних ресурсів. У фінікійців не було жодних ресурсів, тому вони ставали купцями і посередниками. Далі одне чіпляє за собою інше, і ви вибираєтеся з летаргічного стану. З іншого боку, у нас є приклад Саудівської Аравії. В них багато ресурсів, але що вони з ними зробили у порівнянні з Сингапуром? Враховуючи історію, краще бути невеликим та краще взагалі не мати ресурсів. 

Іноді трохи хаосу компанії не шкодить, а навпаки, допомагає ставати кращими. Іноді компанії навіть самостійно створюють хаос. Загалом, найпевніший предиктор скорого банкрутства компанії – рівномірний заробіток. Це означає, що вони не адаптуються до середовища, як при стабільному серцебитті. 

На індивідуальному рівні: якщо у вас стабільна зарплата, вона вас знищує. Якщо взяти двох братів, що заробляють однаково, але у одного стабільна зарплата, а другий – підприємець, то другий буде значно більш стійким. 

Якщо ж хедж-фонд має стабільний та рівномірний заробіток, це предиктор банкрутства. Це індикатор того, що цей фонд має приховані ризики. 

Еволюція – король адаптивності. Якщо організм самовідтворюється і нащадки ідентичні з батьками, цей організм довго не проіснує, оскільки середовище змінюється. Якщо ж у процесі відтворення є мутації та помилки, на світ з’являються організми, що трохи відрізняються від пращурів, такі організми виживуть. Якщо мутація не працює, ну той що. Якщо ж організм від неї виграє, організму краще. Найкращий вихід – робити маленькі помилки, але не занадто багато. Якщо буде занадто багато варіацій, ви не зможете зберегти плюси минулих адаптацій. 

Як працювати з невизначеністю? Я називаю цей метод «антикрихкі виграші». Такі виграші, в яких втрати – невеликі, а виграші значні. 

Колесо було відкрито 6000 років тому. Але я добре пам’ятаю часи, коли я мусив нести валізи в руках, тому що в них не було коліс. Повірте мені, це неприємно. Тобі потрібен візок, ти не можеш знайти візок, а коли знаходиш, тобі потрібен долар, і це все ніколи не працює, як треба. Додати колеса до чемодана зайняло 6000 років. Уявити нове застосування старим технологіям складно. Якщо взяти піраміди в Центральній Америці – вони будувались без використання коліс. В них були колеса, але вони їх використовували лише в іграшках. Наша уява недостатньо гарна, щоб розібратися, що відбувається. Але якщо в тебе антикрихкі виграші, ти можеш експериментувати. Так, ти будеш програвати. Але коли ти будеш у виграші, це буде перекривати твої втрати. І тобі не потрібно бути правим половині випадків. Ти можеш бути правим лише один раз зі ста.

Я знаю, що ви зараз переживаєте важкі часи. Не забувайте про посттравматичне зростання, це вас підбадьорить. 

#GlobalMinds4Ukraine – проєкт KSE з культурної дипломатії. В рамках проєкту найвпливовіші інтелектуали світу виступають з лекціями на підтримку України.

Матеріали по темі