НБУ обмежив розрахунки українців за кордоном, щоб перекрити схеми з валютою. Чому це зачепить волонтерів, турбізнес та біженців середнього класу /Фото Getty Images
Категорія
Картина дня
Дата

НБУ обмежив розрахунки українців за кордоном, щоб перекрити схеми з валютою. Чому це зачепить волонтерів, турбізнес та біженців середнього класу

Getty Images

21 липня НБУ не лише суттєво підвищив офіційний курс долара, а й посилив ряд обмежень на операції з гривневими картками за кордоном. Основний мотив – зменшити темпи спалювання валютних резервів, що відбувається через операції власників українських карток у гривні у інших країнах. Перш за все нові ліміти направлені проти спекулянтів та «карткових туристів», але це також дещо ускладнює життя волонтерам та українським переселенцям. Як та що з цим можна зробити?

У перші місяці війни українці, що вимушено виїхали за кордон, мали фактично пільгові умови використання гривневих платіжних карток. Для них діяв зафіксований Нацбанком курс, гривню на інші валюти можна було обміняти у відділеннях міжнародних банків, особливих обмежень з розрахунків чи зняття готівки не існувало.

З кінця весни НБУ почав обмежувати ці можливості. Так зʼявилися ліміти на операції у банкоматах, а обмеження по курсу, через який відбувається конвертація гривні в іншу валюту при розрахунках карткою в іноземних магазинах, навпаки зникли і він зрештою наблизився до показників роздрібного ринку всередині України.

21 липня Нацбанк ввів нове жортстке обмеження – відтепер сума розрахунків або операцій за кордоном з гривневої картки не може перевищувати 180 000 грн на місяць.

Чому потрібні обмеження

Ще у травні НБУ вперше окреслив масштаби так званого «карткового туризму». Так називається «бізнес-модель», за якої гривневі картки використовувалися для зняття готівки за занижених курсом у закордонних банкоматах у «промислових» обсягах: у травні вони сягали майже півмільярда доларів. Далі ця готівка продавалась в обмінниках в Україні щонайменше на кілька гривень дорожче.

Інша проблема – розрахунки гривневими картками. За словами першої заступниці голови НБУ Катерини Рожкової, операції у магазинах та банкоматах сягають $2 млрд на місяць. Частина цієї суми – предмети розкошу.

Для НБУ такі суттєві обсяги означають втрату валютних резервів. Під час кожної закордонної операції з гривневою карткою український банк повинен компенсувати іноземному партнеру валюту, яку той власним коштом спочатку перераховує торговцю або видає готівкою. Відповідну валюту банки купують у НБУ. До 21 липня для таких угод діяв супервигідний «довоєнний» курс 29,25 грн/$.

«Якщо на початку лютого наші резерви перевищували $29 млрд, то зараз це менш ніж $23 млрд», – сказала Рожкова в ефірі телемарафону. За словами голови НБУ Кирила Шевченка, нові обмеження дозволять «мінімізувати витрачання міжнародних резервів на напрями, які не є пріоритетними у воєнний час». 

Як тепер користуватися гривневою карткою за кордоном /Фото Getty Images

Як тепер користуватися гривневою карткою за кордоном

(Натисніть "Читати більше", щоб відкрити повний текст)

З 21 липня почали діяти наступні обмеження та ліміти:

  • Ліміт на зняття готівкової валюти з гривневих платіжних карток за кордоном змінили зі щомісячного на щотижневий: раз на сім календарних днів можна зняти 12 500 грн (в еквіваленті), але не більше 50 000 грн (в еквіваленті) на місяць. 
  • Щомісячний ліміт на P2P перекази громадян (включаючи перекази на картки Revolut чи Wise) за кордон із гривневих платіжних карток українських банків зменшили зі 100 000 грн (в еквіваленті) до 30 000 грн (в еквіваленті). 
  • Вперше НБУ встановив обмеження на розрахунки гривневими картками за кордоном сумою 100 000 грн (в еквіваленті). Йдеться про всі рахунки одного клієнта в одному банку. Розрахунки за кордоном картками в інвалюті – не обмежуються.
  • Банкам дозволили продавати безготівкову валюту громадянам, але за умови подальшого розміщення її на депозит строком від трьох місяців та без права дострокового розірвання у межах щомісячного ліміту 50 000 грн (в еквіваленті). 
  • Як і раніше ФОПи можуть продавати валюту тільки з +1% до офіційного курсу.

Проблеми волонтерів – не лише у лімітах

Обмеження Нацбанку на розрахунки за кородоном обмежить можливості «одиночних» волонтерів, які закуповують мілітарі-товари за кордоном, просто оплачуючи їх гривневими картками, як фізичні особи. У мирному житті таку операцію можна було б порівняти, наприклад, з шоппінгом на AliExpress або Amazon. Зокрема приватні особи волонтери нерідко купують тепловізори у закордонних мисливських магазинах, оплачуючи їх напряму карткою, розповідає голова служби продажу казначейських продуктів банку «Авангард» Юрій Крохмаль, який займається волонтерською діяльністю разом з фондом U-hero, з початку війни.

«Скажімо, рації чи радіостанції приватним шляхом купувались волонтерами саме з карток, тому що рації не входять у перелік товарів, які НБУ дозволяє оплатити фізособам через комерційні банки, – каже він. – Вартість однієї радіостанції Motorola складає від €600 до €900: якщо раніше можна було викупити в магазині залишок у 10-20 станцій, то тепер на 100 000 грн можна придбати всього 4 рації».

НБУ ще у перші тижні війни намагався віднайти баланс між інтересами волонтерського руху та боротьбою з відтоком валюти з України під різними, у тому числі благочинними приводами. У квітні регулятор дозволив фізособам, що займаються волонтерською діяльністю, купувати за інвалюту товари оборонного призначення за кордоном у межах щомісячного ліміту в розмірі 400 000 грн.

«До таких товарів належать більшість з тих, що постачаються волонтерами: бронежилети, каски, шоломи, прилади для слідкування, безпілотні літальні апарати, спальні мішки, каремати та засоби для надання домедичної допомоги тощо», — йдеться у розʼясненні пресслужби Нацбанку.

Така схема оплати є складнішою за звичайний картковий платіж, адже для цього потрібно зробити SWIFT-переказ за реквізитами продавця, а також прикріпити інвойс, або рахунок-фактуру – документ, який підтверджує угоду щодо певного типу товарів. У службі підтримки найбільшого «ПриватБанку» на прохання Forbes уточнили, що інвойс можна завантажити прямо на сторінці SWIFT-платежу у «Приват24».

Альтернатива – створити юрособу, благодійний фонд чи принаймні стати фізособою-підприємцем, каже Рожкова із НБУ. «Для юридичних осіб немає жодних обмежень на покупку валюти для здійснення операцій за кордоном», – нагадує вона.

Втім, на практиці не все так просто. По-перше, далеко не кожен іноземний продавець готовий швидко надати українському контрагенту інвойс та резервувати товар і чекати коли надійде платіж, одна з причин – не надто великі суми угод, особливо коли йдеться про волонтерів-фізосіб, зазначає Крохмаль з банку «Авангард». При необмеженій оплаті картками такі додаткові дії були непотрібні. «Тепер щоб купити, наприклад, найбільш базовий дрон потрібно придумувати цілу історію», – каже він.

По-друге, ще до введення останніх жорстких обмежень на транскордонні операції, волонтери нерідко стикалися з проблемами на рівні банків, які продовжують застосовувати до транскордонних операцій довоєнні правила фінансового моніторингу.

За законом, сума, з якої банки повинні прискіпливіше досліджувати транзакцію складає 400 000 грн. Менші операції в теорії мають проходити майже автоматично, але також банки мають право керуватися так званим «ризик-орієнтованим» підходом, тобто самостійно визначати ризикові, на свій погляд, тразакції.

«Є випадки, коли окрім інвойсу банки запитували додаткові документи, наприклад, що підтверджують кінцевого бенефіціара-продавця, або треба було надати переклад інвойсу чи пояснення щодо операції – згадує Крохмаль. – У благодійних фондів, де суми операцій перевищують 400 000 грн, можуть перевіряти джерело походження коштів. Це все призводить до критичних втрат часу на оформлення угоди».

Він радить Нацбанку два кроки. По-перше, визначити, що на період військового часу при придбанні валюти і відправці платежів, що стосуються посилення обороноздатності країни, банки повинні здійснювати спрощений фінмоніторинг. По-друге, додати до переліку товарів оборонного значення рації, радіостанції та пікапи для ЗСУ. Ці популярні серед волонтерів мілітарі-товари не входять до квітневої постанови НБУ.

Заможним біженцям, турбізнесу та схемникам стане важче

Обмеження на розрахунки у 100 000 грн створює українцям закордоном проблеми з оплатою великих покупок. Нові обмеження суттєво вплинуть на життєвий устрій сімей українських бізнесменів, які знаходяться за кордоном, вважає Ганна Деревʼянко, виконавча директорка Європейської Бізнес Асоціації (EBA).

«Наприклад не зрозуміло як тепер оплачувати довготривалу оренду житла з усіма заставами», – говорить Михайло Демків, фінансовий аналітик групи ICU. Деякі українські громадяни навіть повертаються в Україну, щоб без обмежень зняти готівку з карток та конвертувати у євровалюту для оплати довготривалої оренди квартири у великому європейському місті.

Це, звісно, зачепить невелику частину біженців. «В НБУ наголошують, що обмеження не впливатимуть на 98% людей, але це точно вплине на 2%, які, як правило, сплатили всі податки, щоб мати «чисті» кошти у своєму розпорядженні», – коментує Деревʼянко та додає, що мотиви регулятора зрозумілі, проте обмеження краще переглянути та зробити більш гнучкими.

Постраждає і турбізнес, який тепер змушений більше розраховуватися готівкою, говорить Демків, оскільки обмеження також зачіпає корпоративні банківські картки, які використовували для бронювання та оплати авіаквитків чи готелю. До встановлення ліміту обмеження на одного контрагента в день було в еквіваленті 400 000 грн. «На мою думку, це означає, що працювати та здійснювати бронювання туроператором та турагентам майже неможливо», – розповів Forbes представник турфірми, що побажав зберегти конфіденційність. Тепер турагенти приймають оплату готівкою або ж відразу на рахунок за кордон у валюті.

Українці, що перебувають за кордоном, також можуть мати проблеми з придбаванням авіаквитків, говорить радниця глави Офісу президента України Вікторія Страхова. «Якщо мова про родину, наприклад, жінка з дітьми чи батьками, яка знаходяться далеко від України, але вирішили повернутись додому, то можуть бути проблеми з лімітом», – пояснює Страхова. Водночас, вона вважає, що рішення НБУ було правильним і доцільним в умовах війни.

Нові ліміти точно ускладнили життя валютним «туристам», але не факт, що остаточно перемогли їх. «Все ще лишається різниця між офіційним курсом та курсом на чорному ринку, але вона досить невелика і зводить нанівець всю економіку карткового туризиму», – говорить Страхова. За її словами, деякі банки встановлють власні ліміти на зняття коштів за кордоном додатково до щотижневих обмежень НБУ, і мають системи моніторингу, які допомагають «відсікати» карткових туристів.

«Якщо різниця між готівковим курсом купівлі валюти й картовими курсами банків буде низькою, економічний сенс валютного туризму пропаде», – погоджується Демків. Однак, якщо спред сягатиме принаймні 3-5 грн, люди адаптуються до нових обмежень і просто шукатимуть більшу кількість карток, додає він.

Матеріали по темі