Українці не лише оформлюють соціальну допомогу як біженці, а й вливаються у європейський ринок праці. Існують свої перешкоди, але роботу вдається знайти і висококваліфікованим кадрам і тим, хто кваліфікації не має. Wall Street Journal поговорив із кількома українськими біженцями та зібрав факти про рекрутацію українців у Європі. Forbes обрав головне з матеріалу.
Інвестгід від Forbes Ukraine: нова розсилка про приватні інвестиції
Принаймні 400 000 українських біженців знайшли роботу в Європі від початку війни, серед них понад 200 000 у Польщі, майже 100 000 у Чехії і близько 20 000 в Італії.
Понад 5 мільйонів українців знайшли прихисток у Європейському Союзі, а 3,7 мільйона із них подалися на спеціальну програму, яка дає їм змогу працювати, вчитися і отримувати медичну допомогу в ЄС протягом трьох років. Війна поки триває, тому біженці виходять на європейський ринок праці, погоджуючись на вакансії, які важко заповнити.
Останніми роками в Європі спостерігається брак робочої сили, причиною якого були низька народжуваність і невідповідність між вільними працівниками та відкритими вакансіями на висококваліфіковані посади, які все більше потрібні компаніям.
Висококваліфіковані кадри з України пішли працювати в Amazon.com Inc., Vodafone Group PLC та інші компанії у Європі. Українські підприємці відкривають свої справи у Данії, Нідерландах та деінде. Лісабон, в якому до війни була значна українська діаспора, приваблює українські технологічні стартапи, які змушені були покинути Київ.
Місце для фото
Заощаджуйте, отримуючи 6 журналів за ціною 4
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за 1 799 грн замість 2 400 грн. Читайте головні історії українського бізнесу, ексклюзивні рейтинги та глибоку аналітику в кожному номері.
ЄС запустив сайт для українських біженців, де вони можуть знайти вакансії на висококваліфіковані посади. Блок також створив україномовні онлайн-сервіси, які допомагають скласти резюме та супровідні листи для тих, хто хоче знайти роботу в ЄС.
Засновниця компанії Startup Ukraine, що пропонує послуги для підприємців, Анна Петрова після початку повномасштабної війни опинилася у Данії і вирішила допомогти співвітчизницям. Вона організувала курс для 60 українських жінок із дипломами магістрів і значним досвідом роботи, щоб допомогти їм почати свій бізнес у Західній Європі.
«Якщо ти була висококваліфікованою працівницею в Україні, ти не захочеш мити підлогу в Данії чи Німеччині», – сказала Петрова. Тепер випускниці першої групи планують заснувати свої технологічні, модні, кулінарні, освітні чи інші бізнеси у Дані та інших країнах.
Засновниця компанії Startup Ukraine, що пропонує послуги для підприємців, Анна Петрова після початку повномасштабної війни опинилася у Данії і вирішила допомогти співвітчизницям. Вона організувала курс для 60 українських жінок із дипломами магістрів і значним досвідом роботи, щоб допомогти їм почати свій бізнес у Західній Європі. Фото з особистого архіву
Проте економісти зазначають, що не всі українські біженці зможуть працювати, адже більшість із них діти, а їхні мами повинні за ними доглядати. Крім того, кваліфікація деяких біженців може не визнаватися в ЄС, а ще ж мовний барʼєр може заважати.
Проте є економісти, які вважають, що якщо розібратися з особистими проблемами, такими як догляд за дитиною, в українських біженців не має бути проблем із пошуком роботи.
Біженці також погоджуються на низькокваліфіковану роботу, якої цураються європейці. Ремонтники, посудомийники, офіціанти та інші професії у індустрії обслуговування входять до сфери інтересів українських біженців. Власники бізнесу у сфері обслуговування кажуть, що під час пандемії вони втратили багато співробітників, тому українці вчасно нагодилися.
Один власник ресторанчику у італійському туристичному місті найняв офіціанткою українку і був цьому надзвичайно радий, адже без неї, за його словами, він би навряд зміг відкритися.
Якщо ти була висококваліфікованою працівницею в Україні, ти не захочеш мити підлогу в Данії чи Німеччині.
Vodafone став одним з тих, хто запустив ініціативи для українських кандидатів у Європі. Телекомунікаційна компанія отримала понад 1200 заяв, 60% яких були від жінок, і найняла близько 100 українців. Представник компанії розповів, що їм навіть вдалося знайти спеціалістів, яких вони довго шукали.
Bunq BV, онлайн-банк в Нідерландах, у якого 400 співробітників і клієнти по всій Європі, найняв 18 новоприбулих, серед них українські біженці і росіяни, які залишили Росію на знак протесту проти війни. Українці поповнили в компанії ряди кодувальників і маркетологів.
«Ми хотіли допомогти біженцям, але також у нас вже є українці у штаті, тому ми знали, що зможемо знайти висококваліфікованих працівників серед тих, хто тікає від війни», – сказав засновник і гендиректор Bunq Алі Нікнам.
Українці, із яким поговорив Wall Street Journal, знайшли собі посади в європейських компаніях, почали власну справу чи продовжили працювати на українську компанію, яка релокувала свій бізнес в якусь європейську країну.
Багато хто хоче повернутися на батьківщину, але поки це неможливо, вони приймають свою нову реальність і справляються із нею як можуть.
