Українці не лише оформлюють соціальну допомогу як біженці, а й вливаються у європейський ринок праці. Існують свої перешкоди, але роботу вдається знайти і висококваліфікованим кадрам і тим, хто кваліфікації не має. Wall Street Journal поговорив із кількома українськими біженцями та зібрав факти про рекрутацію українців у Європі. Forbes обрав головне з матеріалу.
Принаймні 400 000 українських біженців знайшли роботу в Європі від початку війни, серед них понад 200 000 у Польщі, майже 100 000 у Чехії і близько 20 000 в Італії.
Понад 5 мільйонів українців знайшли прихисток у Європейському Союзі, а 3,7 мільйона із них подалися на спеціальну програму, яка дає їм змогу працювати, вчитися і отримувати медичну допомогу в ЄС протягом трьох років. Війна поки триває, тому біженці виходять на європейський ринок праці, погоджуючись на вакансії, які важко заповнити.
Останніми роками в Європі спостерігається брак робочої сили, причиною якого були низька народжуваність і невідповідність між вільними працівниками та відкритими вакансіями на висококваліфіковані посади, які все більше потрібні компаніям.
Висококваліфіковані кадри з України пішли працювати в Amazon.com Inc., Vodafone Group PLC та інші компанії у Європі. Українські підприємці відкривають свої справи у Данії, Нідерландах та деінде. Лісабон, в якому до війни була значна українська діаспора, приваблює українські технологічні стартапи, які змушені були покинути Київ.
Місце для фото
ЄС запустив сайт для українських біженців, де вони можуть знайти вакансії на висококваліфіковані посади. Блок також створив україномовні онлайн-сервіси, які допомагають скласти резюме та супровідні листи для тих, хто хоче знайти роботу в ЄС.
Засновниця компанії Startup Ukraine, що пропонує послуги для підприємців, Анна Петрова після початку повномасштабної війни опинилася у Данії і вирішила допомогти співвітчизницям. Вона організувала курс для 60 українських жінок із дипломами магістрів і значним досвідом роботи, щоб допомогти їм почати свій бізнес у Західній Європі.
«Якщо ти була висококваліфікованою працівницею в Україні, ти не захочеш мити підлогу в Данії чи Німеччині», – сказала Петрова. Тепер випускниці першої групи планують заснувати свої технологічні, модні, кулінарні, освітні чи інші бізнеси у Дані та інших країнах.
Засновниця компанії Startup Ukraine, що пропонує послуги для підприємців, Анна Петрова після початку повномасштабної війни опинилася у Данії і вирішила допомогти співвітчизницям. Вона організувала курс для 60 українських жінок із дипломами магістрів і значним досвідом роботи, щоб допомогти їм почати свій бізнес у Західній Європі. Фото з особистого архіву
Проте економісти зазначають, що не всі українські біженці зможуть працювати, адже більшість із них діти, а їхні мами повинні за ними доглядати. Крім того, кваліфікація деяких біженців може не визнаватися в ЄС, а ще ж мовний барʼєр може заважати.
Проте є економісти, які вважають, що якщо розібратися з особистими проблемами, такими як догляд за дитиною, в українських біженців не має бути проблем із пошуком роботи.
Біженці також погоджуються на низькокваліфіковану роботу, якої цураються європейці. Ремонтники, посудомийники, офіціанти та інші професії у індустрії обслуговування входять до сфери інтересів українських біженців. Власники бізнесу у сфері обслуговування кажуть, що під час пандемії вони втратили багато співробітників, тому українці вчасно нагодилися.
Один власник ресторанчику у італійському туристичному місті найняв офіціанткою українку і був цьому надзвичайно радий, адже без неї, за його словами, він би навряд зміг відкритися.
Якщо ти була висококваліфікованою працівницею в Україні, ти не захочеш мити підлогу в Данії чи Німеччині.
Vodafone став одним з тих, хто запустив ініціативи для українських кандидатів у Європі. Телекомунікаційна компанія отримала понад 1200 заяв, 60% яких були від жінок, і найняла близько 100 українців. Представник компанії розповів, що їм навіть вдалося знайти спеціалістів, яких вони довго шукали.
Bunq BV, онлайн-банк в Нідерландах, у якого 400 співробітників і клієнти по всій Європі, найняв 18 новоприбулих, серед них українські біженці і росіяни, які залишили Росію на знак протесту проти війни. Українці поповнили в компанії ряди кодувальників і маркетологів.
«Ми хотіли допомогти біженцям, але також у нас вже є українці у штаті, тому ми знали, що зможемо знайти висококваліфікованих працівників серед тих, хто тікає від війни», – сказав засновник і гендиректор Bunq Алі Нікнам.
Українці, із яким поговорив Wall Street Journal, знайшли собі посади в європейських компаніях, почали власну справу чи продовжили працювати на українську компанію, яка релокувала свій бізнес в якусь європейську країну.
Багато хто хоче повернутися на батьківщину, але поки це неможливо, вони приймають свою нову реальність і справляються із нею як можуть.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
