Цього тижня США, Велика Британія, Австралія, Німеччина та Канада заявили про евакуацію співробітників посольств та їхніх сімей з України. Офіційна причина – можлива агресія з боку Росії. Що цей крок означає мовою дипломатії
24 січня Держдепартамент США дозволив американським держслужбовцям добровільно залишити місце роботи в Україні, а їхні сімʼї мають виїхати обовʼязково. США не уточнили термінів. Через кілька годин таке ж рішення ухвалила Велика Британія. Німеччина, Австралія та Канада також рекомендували сімʼям дипломатів залишити країну.
У Міністерстві закордонних справ України (МЗС) таке рішення назвали передчасним та проявом надмірної обережності. «Збільшення кількості військ на кордоні розпочалося ще у квітні минулого року», – каже спікер МЗС Олег Ніколенко. Тонкощами складної дипломатичної гри назвав ситуацію і президент Володимир Зеленський.
В Україні 77 іноземних посольств, усі вони продовжують працювати у звичайному режимі, включно з представництвами пʼяти країн, які рекомендували евакуацію. «Не треба розганяти з цього приводу паніку», – каже ексглава МЗС Павло Клімкін.
Йдеться про сімʼї дипломатів та ту частину персоналу, яка не використана в основних процесах, каже експосол Канади в Україні Роман Ващук. Такі рішення кожна країна приймає на основі своїх дипломатичних протоколів. У США правила найсуворіші – їхні посольства найчастіше опиняються під загрозою, у тому числі терористичною. «Тут немає принципу доміно», – каже Ващук.
«Підвищення політичних позицій»
Евакуації дипломатів – це підвищення політичних ставок у відповідь на дії Росії. Держдепартамент наголошує, що США серйозно сприймає ситуацію та можливу ескалацію конфлікту в Україні, каже Клімкін. З ним погоджується й інший ексглава МЗС Володимир Огризко: «Це підвищення політичних позицій та резонансу».
Ще одна причина – це провал евакуації дипломатів з Афганістану в серпні 2021 року. Під час захоплення країни талібами частина дипломатів перебувала в Кабулі і вибиратися з міста їм довелося в розпал конфлікту. Цього разу деякі країни вирішили перестрахуватися заздалегідь. «Зараз усі прораховують найгірший сценарій, навіть коли до цього немає передумов», – каже Ващук.
Держдепартамент виплачуватиме великі суми, якщо співробітник посольства отримає травму чи поранення під час конфлікту, каже Огризко. «90% випадків евакуації повʼязано з бажанням уникнути судових позовів», — говорить він.
США, Канада, Австралія, Велика Британія та Нова Зеландія входять до альянсу «Five Eyes» – це країни з найсильнішою розвідкою у світі. За словами Огризка, ці розвідки могли вплинути на рішення евакуювати дипломатів, але якби вони говорили про реальну загрозу, інформацію отримали б і країни НАТО та Європейського союзу – вони обмінюються розвіданими. «На ширшу історію була б реакція всіх країн НАТО», – каже він.
Що каже посольство США в Україні
Ми прийняли це рішення, щоб перестрахуватися та забезпечити безпеку американських громадян, американських дипломатів та їхніх сімей.
Це не евакуація. Ми попросили сімʼї дипломатів полетіти доступними комерційними рейсами. Переважна більшість дипломатів залишаються працювати, у тому числі тимчасово повірена у справах США в Україні Крістін Квін.
Ми не рекомендуємо американцям подорожувати до України. Тут діє четвертий рівень небезпеки. Ми задіяли його через високу захворюваність на COVID-19. Тепер ми також додали пункт: «через загрозу воєнних дій».
Держсекретар Ентоні Блінкен минулого тижня заявив, що військові дії можуть розпочатися майже без попередження. У такому разі залишити країну літаком або іншим транспортом стане складно.
Це не означає, що конфлікт неминучий. США, Україна, НАТО та інші партнери роблять усе можливе, щоб Росія прийняла правильне рішення: деескалювала ситуацію, відвела війська назад до казарм та вирішувала питання дипломатичним шляхом.
У Росії дві опції: дипломатія та деескалація або конфлікт та його масштабні наслідки. Вибір за Росією. Ми, звичайно, воліли б, щоб вона задовольнила свої інтереси у сфері безпеки дипломатичним шляхом. У нас також є інтереси у сфері безпеки.
Позицію посольства відредаговано та скорочено для зрозумілості.
Можливі сценарії конфлікту
Евакуація співробітників посольств безпосередньо не свідчить про швидку ескалацію конфлікту, але й не виключає її, каже Клімкін. За його словами, повномасштабне вторгнення російських військ в Україну малоймовірне, але гібридна – завжди можлива. «Путін триматиме ситуацію на нинішньому рівні, щоб [з вигідної позиції] вести діалог із США», – каже він.
Одним із стримувальних чинників може бути Олімпіада у Пекіні, яка пройде з 4 до 20 лютого. Будь-які загострення у цей період призведуть до ускладнення відносин Росії та її економічного партнера Китаю, каже Клімкін.
Про те, як розвиватимуться події, стане зрозуміліше наступного тижня, коли закінчиться черговий раунд переговорів між США та Росією. «Поки що відбувається переговорний процес – ескалація малоймовірна. Все буде спокійно та без проблем», – каже Огризко.
Провокації більш можливі навесні, влітку чи навіть восени, каже Клімкін. Йдеться не про повномасштабне вторгнення, а про атаки на критичну інфраструктуру або дестабілізацію через протести усередині країни. «Путін не діятиме передбачувано, він це довів», – каже Клімкін.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
