Обережно та поетапно. Як Крістін Лагард планує рятувати єврозону від кризи, що насувається. Розбір FT /Фото Getty Images
Категорія
Картина дня
Дата

Обережно та поетапно. Як Крістін Лагард планує рятувати єврозону від кризи, що насувається. Розбір FT

Крістін Лагард, президент ЄЦБ. Колаж Анна Наконечна Фото Getty Images

Європейський центральний банк затягнув із підвищенням відсоткових ставок. Але наразі президент ЄЦБ Крістін Лагард не має вибору: на тлі агресії Росії в Україні потрібно приборкати інфляцію і уникнути нової боргової кризи в єврозоні. Forbes вибрав головне зі статті Financial Times.

У четвер, 21 липня, Крістін Лагард уперше за 11 років має оголосити про підвищення ставок ЄЦБ. Востаннє банк робив це 2011-го, але за кілька місяців скасував своє рішення: єврозона поринула у найважчу боргову кризу. Паніка на ринках ущухла лише після виступу тодішнього глави ЄЦБ Маріо Драгі. Той заявив, що зробить «усе, що буде потрібно», для порятунку євро.

Багато хто побоюється, що історія повториться. Але одночасно з підвищенням ставок Лагард презентує новий механізм скуповування держоблігацій. Він, за задумом європейського центробанку, запобігатиме зростанню вартості запозичень і не дасть вибухнути новій борговій кризі.

Масштаби руйнувань

Вторгнення Росії в Україну дуже позначилося на єврозоні, а ЄЦБ зіштовхнувся зі складнішими проблемами, ніж більшість інших великих центробанків світу. Євросоюз запровадив проти агресора санкції. Через війну ціни на енергоносії та продовольство злетіли, підживлюючи політичну нестабільність у Європі. А оскільки країни єврозони мають власні бюджети та ринки облігацій, ризик нової боргової кризи нікуди не зник.

Сьогодні одне з найтривожніших місць у єврозоні – Італія, держборг якої сягнув 150% ВВП. У країні політична криза, правляча коаліція розпалася. Прем'єр Драгі планує виступити перед парламентом та заспокоїти інвесторів, які сумніваються у спроможності уряду ефективно керувати боргом.

Ще одна проблема єврозони – загроза енергетичної кризи у Німеччині. У четвер, 21 липня, має закінчитися десятиденне техобслуговування газопроводу «Північний потік – 1». Якщо Росія не відновить через нього постачання газу, кілька країн ЄС почнуть нормувати споживання, насамперед у промисловості. А це загрожує серйозним економічним спадом у всьому Євросоюзі.

Через ці побоювання євро різко просів: минулого тижня вперше за 20 років євровалюта зрівнялася в ціні з американським доларом. Але ЄЦБ не залишається нічого іншого, крім підвищення ставки: річна інфляція в ЄС зросла до 8,6%, вчетверо перевищивши цільовий показник.

Лагард заявила, що ЄЦБ діятиме обережно та поетапно: у четвер ставка за депозитами підвищиться до -0,25%. У вересні, якщо темпи зростання цін не знизяться, вона стане вищою від нуля.

Інші центральні банки діють швидше: ФРС США вже тричі підвищувала ставки і наступного тижня збільшить їх знову. За останній рік 75 зі 100 центральних банків у середньому чотири рази підвищували ставки: на 3 пункти на ринках, що розвиваються, і на 1,7 пункта в країнах із розвиненою економікою, підрахував МВФ.

Намагаючись приборкати інфляцію, ЄЦБ діє дуже несміливо, вважають багато аналітиків. «Дуже обережний процес нормалізації, започаткований ЄЦБ наприкінці минулого року, йде дуже мляво», – вважає керівник відділу макроекономічних досліджень голландського банку ING Карстен Бржескі.

Балтійські члени ради керуючих ЄЦБ зі ставок закликають Лагард бути агресивнішими: інфляція у країнах Балтії вже наблизилася до 20%.

21 липня, має закінчитися десятиденне техобслуговування газопроводу «Північний потік – 1». Якщо Росія не відновить через нього постачання газу, кілька країн ЄС почнуть нормувати споживання, насамперед у промисловості. /Фото Getty Images

21 липня, має закінчитися десятиденне техобслуговування газопроводу «Північний потік – 1». Якщо Росія не відновить через нього постачання газу, кілька країн ЄС почнуть нормувати споживання, насамперед у промисловості. Фото Getty Images

Військові витрати

Донедавна економіка єврозони зростала відносно стійко. Роздрібна торгівля та промислове виробництво демонстрували зростання вище торішніх показників, після зняття карантинних обмежень почав відновлюватися туризм. Але економісти побоюються, що високі ціни на енергоносії підірвуть купівельну спроможність європейських домогосподарств і позначаться на промисловому виробництві. «Якщо газ – основна сировина для вашої компанії, то ви, ймовірно, почали виробляти менше, – каже старший економіст французького банку BNP Paribas Спірос Андреопулос. – Ми бачимо, що це вже відбувається».

Головне, що не дає чиновникам ЄЦБ спати ночами, – це страх, що Росія використає енергоносії як зброю: посиливши економічні проблеми Європи, змусить союзників чинити тиск на Україну.

У вересні інфляція в єврозоні, швидше за все, перевищить 10%, вважає економіст американського інвестиційного банку Goldman Sachs Свен Ярі Стен. Але якщо постачання російського газу повністю припиниться, інфляція прискориться ще більше. Тоді економіка єврозони продовжуватиме скорочуватися до другого кварталу наступного року, вважає він.

Привид боргової кризи

Якщо інфляція зростатиме, ЄЦБ продовжуватиме підвищувати ставки, навіть якщо економіка ЄС почне падати, вважають аналітики. Через подорожчання запозичень урядам буде дедалі важче захищати громадян від зростання цін, і це посилить політичну напруженість по всій Європі.

Гнів громадян через різке зростання цін на енергію та продовольство вже призвів до розколу правлячої коаліції італійського прем'єра Маріо Драгі. Висока інфляція підірвала підтримку президента Франції Емманюеля Макрона, і той не отримав парламентської більшості на червневих виборах. Для країн півдня Європи на кшталт Італії з її великим держборгом вартість запозичень уже зростає швидше, ніж для більш благополучних північних сусідів.

Очікується, що у відповідь на політичні ризики ЄЦБ оголосить, що боротиметься з необґрунтованими стрибками у прибутковості облігацій окремих держав шляхом скуповування бондів за новою схемою. Банк не буде орієнтуватися на конкретний рівень дохідності облігацій для кожної країни і втручатиметься, виходячи з власних міркувань.

Аналітики побоюються, що це призведе до того, що такою політикою ЄЦБ почне заохочувати у лавах членів ЄС марнотратство. «Відрізнити політичний ризик від ринкових спекуляцій неможливо, – каже колишній голова ради економічних експертів Німеччини Ларс Фельд. – Ринок має чинити дисциплінувальний вплив на політичні рішення».

В Німеччині та інших країнах ЄС помітно почали зростати ціни на продукти харчування. /Фото Getty Images

В Німеччині та інших країнах ЄС помітно почали зростати ціни на продукти харчування. Фото Getty Images

Потрібно більше єдності

Європейська комісія не прогнозує рецесії в єврозоні. Проте минулого тижня вона знизила оцінки темпів зростання та різко підвищила прогноз щодо інфляції. До кінця року інфляція досягне 7,6%, а 2023-го залишиться на рівні, що вдвічі перевищує цільовий показник ЄЦБ у 2%, вважає комісія.

Хоча чиновники прямо говорять про економічні труднощі в Європі, це не означає, що вона зіткнулася з новою «кризою євро», наполягає керівник Європейського стабілізаційного механізму Клаус Реглінг. Його думку поділяє президент єврогрупи Паскаль Донохо. Він наголошує, що сьогодні у єврозони набагато сильніша інституційна структура, ніж 10 років тому.

У Євросоюзі згодні, що для недопущення рецесії, як ніколи раніше, важливими є скоординовані дії між державами-членами. Про це минулого вівторка, 12 липня, говорила на зустрічі міністрів фінансів єврозони в Брюсселі представниця Нідерландів Сігрід Кааг: «Усі борються з одними й тими самими проблемами. І якщо ми побачимо наближення рецесії, нам треба згуртуватися навколо тих самих рішень». Міністри фінансів 19 країн єврозони заявили, що наступного року вже домовилися не стимулювати попит додатковими позиками, аби не провокувати зростання інфляції.

Працювати злагоджено – легше сказати, ніж зробити. Особливе занепокоєння інших членів єврозони викликає Італія: Рим може не втримати жорсткий контроль над державними запозиченнями. Якщо уряд Драгі впаде, то в листопаді Італія, можливо, не ухвалить бюджет. У столицях північних європейських країн побоюються, що Італія знову стане найслабшим місцем в обладунках єврозони. Крістін Лагард доведеться терміново розпочинати гру і на ділі доводити, що «прихильність ЄЦБ з підтримки євро не має меж».

Матеріали по темі