Нацбанк заборонив фізособам проводити квазі-кеш операції із гривневих банківських рахунків. Тепер купити криптовалюту або поповнити рахунок у Revolut або Wise можна тільки з валютних банківських рахунків. Чому НБУ прийняв таке рішення
21 квітня Нацбанк запровадив нові фінансові обмеження для квазі-кеш операцій та міжнародних P2P-переказів фізосіб. Тепер заборонено купувати з гривневих банківських рахунків криптовалюту, поповнювати брокерські рахунки та робити перекази на електронні гаманці. Для цього можна використати лише валютні рахунки, але й їх обмежили лімітом у 100 000 грн на місяць. Аналогічний місячний ліміт діє і для міжнародних переказів у гривні.
Звідки такі обмеження? З першого дня війни НБУ заборонив продаж валюти. Популярний спосіб покупки доларів через онлайн-банкінг виявився заблокованим.
Але українські користувачі виявили легальну можливість конвертувати гривню у валюту, використовуючи функціонал фінтех-додатку Revolut та платіжних систем PayPal та Wise. Саме через війну сервіси в березні повноцінно запрацювали для українців.
Через Revolut та Wise користувачі могли поповнювали віртуальний валютний рахунок за допомогою будь-якої гривневої картки, використовуючи GooglePay та ApplePay. PayPal дозволяв конвертувати гривню у валюту та перевести її іншому користувачеві платіжної системи. Далі гроші можна було залишити поза банківською системою України (на рахунках Revolut, Wise, PayPal), або перевести на валютний рахунок в українському банку.
Forbes описував цю схему на початку квітня. Тоді співрозмовник у керівництві НБУ назвав її «нерегламентованою можливістю», зазначивши, що «у промислових масштабах цей спосіб не можна використати».
Схоже, «можливість» вийшла з-під контролю. Тільки за березень фізособи вивели з країни за кордон $1,7 млрд, а за два з половиною тижні квітня $900 млн, кажуть у НБУ. Скільки прийшлося саме на квазі-кеш операції точно сказати не можна. Крім них у цю суму входить зняття готівки та розрахунки українців, які виїхали за кордоном. Основні гроші припадають саме на розрахунки, каже Олег Гороховський, засновник monobank.
Криптообмеження
Схема купівлі та виведення валюти існувала і з криптовалютами. Користувачі купували за гривню на криптобіржах USDT, далі продавали її за долар та виводили на валютний банківський рахунок. Обсяг торгів із USDT на українській криптобіржі Kuna з початку війни виріс удвічі, розповідав Forbes її засновник Михайло Чобанян.
«Через війну багато людей почали «бігти» з гривні в криптовалюту з огляду на суттєвий стрибок курсу», — каже генеральний менеджер Binance в Україні Кирило Хомяков. Великі обсяги торгів з USDT Хомяков ще пояснює тим, що криптовалюти активно використовуються для перерахування пожертвувань Україні.
У 2021 році, за даними аналітичної компанії Chainalysis, Україна входила до пʼятірки країн-лідерів з використання криптовалют. Українці заробили на операціях із криптовалютами $2,7 млрд минулого року.
Обмеження в 100 000 грн на місяць на квазі-кеш операції є цілком адекватним лімітом, але багато банків просто блокують будь-які операції з криптовалютою, каже Костянтина Ярмоленко, голова групи радників депутатського обʼєднання ВРУ Blockchain4Ukraine. Насамперед йдеться про «ПриватБанк» та monobank, на частку яких припадає до 90% від загальної кількості платежів картками в Україні. «Можливо вони просто технічно не можуть реалізувати запровадження обмежень, водночас побоюючись порушити розпорядження НБУ», — припускає Хомяков. Водночас він вважає, що добре, що НБУ не обмежили повністю продаж та купівлю криптовалют.
Forbes протестував нові обмеження НБУ. Покупка з гривневої картки monobank валюти у Revolut та Wise не пройшла. Аналогічно заблокували покупку криптовалюти за гривні на Binance. А конвертацію гривні у долари через платіжну систему PayPal додатки двох банків дозволили.
Чому обмеження не поширюються на PayPal? Точної відповіді від банкірів Forbes не отримав. PayPal дозволяє українцям, волонтерським організаціям та благодійним фондам мати доступ до коштів, каже СЕО необанку sportbank Денис Саприкін. «Довго працювали над тим, щоби PayPal зайшов в Україну, — каже Саприкін. – У наших інтересах, щоб цей інструмент залишився доступним для наших громадян і надалі».
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
