З початку російського вторгнення інтерес до криптовалют зростає. Вони допомагають «утекти» від девальвації, підтримати ЗСУ та українців. Як війна змінює крипторинок і яке майбутнє на нього чекає
Amazon інвестує мільярди доларів у ШІ, роботів та машинне навчання. Якими принципами й правилами керується компанія?
Дізнайтеся вже 22 листопада на Forbes Tech 2024. Купуйте квиток за посиланням!
Війна – добрий стимул для розвитку криптоплатежів. Це швидко, дешево, надійно та не підпадає під регуляторні обмеження. «Транзакція за допомогою криптовалюти займає до пʼяти – десяти хвилин, – каже заступник міністра цифрової трансформації з питань розвитку IT Олександр Борняков. – Водночас SWIFT-платіж обробляється близько трьох днів».
Під час війни крипта стала більш привабливою альтернативою звичайним грошам, засобом заощаджень та способом виведення грошей за кордон.
За допомогою крипт волонтери навчилися закуповувати необхідну військову та гуманітарну допомогу. За словами Борнякова, десь у 50% випадків постачальники готові приймати криптовалюту безпосередньо і не вимагають конвертації у фіатні валюти. «Офіційно криптою можна платити у багатьох західних країнах – Польщі, Німеччині, США», – каже Борняков.
У криптоспільноті багато щедрих донорів. Їхнє світове комʼюніті у фокусі державних та приватних фондів.
Критпофандрейзинг
Станом на кінець березня різні благодійні криптофонди зібрали майже $104 млн криптовалютних пожертв (дані компанії SlowMist).
Мінцифра за допомогою біржі Kuna створила перший військовий державний криптофонд, куди перерахували вже понад $70 млн. А пізніше спільно з біткоін-біржею FTX і сервісом стейкінгу Everstake запустили сайт Aid For Ukraine для збору пожертвувань Україні, де зібрані адреси гаманців із різними криптовалютами. Мінцифра витрачає гроші на потреби Міноборони чи МОЗ.
«50% мого часу припадає на волонтерську діяльність, 50% – на бізнес», – каже засновник криптопроєкту Allbridge Андрій Великий. Він допомагає закуповувати медикаменти, їжу, одяг, обладнання, автомобілі, аптечки та відправляти військовим на передову. Разом з іноземними партнерами він започаткував Unchain Fund, який з 24 лютого зібрав уже $7 млн. «Рішення про розподіл коштів ухвалюється колективно, всі транзакції можна простежити, вони абсолютно прозорі», – розповідає Великий.
В обхід валютного контролю
Криптовалюти використовують, аби вивести гроші з країни. Першого ж дня війни НБУ запровадив обмеження на зняття з валютних рахунків – не більше 30 000 грн на добу (в еквіваленті). Незадекларованої готівки і до війни можна було вивезти через кордон лише €10 000 на людину.
З перших днів вторгнення злетіла популярність ОТС-трейдингу та майданчиків, що займаються позабіржовою торгівлею та обміном готівки на криптовалюти.
«Добре заробили всі, хто був повʼязаний із рухом з кешу в крипту», – говорить CEO криптопроєкту Peanut.trade Олександр Момот.
Ці послуги користуються попитом у тих, хто виїжджає за кордон з великою сумою коштів. Комісії за такі угоди зросли до 20% спочатку, каже Момот, але через час знизилися до 5%. До війни ставки були на рівні 1–1,5%. Вивозили криптовалютні кошти навіть за допомогою хардверних криптогаманців.
Скільки грошей вийшло з країни від початку війни? Ніхто не береться оцінювати навіть приблизно. Але можна припустити, що це значні цифри навіть на макрорівні, тому що Національний банк спробував ускладнити цей спосіб.
21 березня Нацбанк встановив обмеження у 100 000 грн на місяць на P2P-перекази та операції quasi cash для придбання активів, які потім можуть конвертуватися у кошти. Серед таких операцій: поповнення електронних гаманців, придбання віртуальних активів тощо. «Максимально прикручуємо можливості для масової втечі капіталу, зокрема, через операції з квазігрошима або через схеми човників за кордон для зняття валютної готівки», – коментував це обмеження на своїй Facebook-сторінці заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук.
«Банки не завжди можуть технічно проконтролювати ліміт, тому блокують усі криптооперації, побоюючись порушити обмеження», – говорить генеральний менеджер Binance в Україні Кирило Хомʼяков. Наприклад, ПриватБанк тимчасово заборонив своїм клієнтам заводити гривні на криптовалютні біржі. Чобанян каже, що у ПриватБанку успішні поповнення в одній із 30 спроб.
Криптоспільнота намагається домовитися з регулятором, щоб той дозволив заводити кошти на біржі. Борняков каже, що діалог є і проблему буде вирішено найближчим часом.
Засіб зберігання
Вже 24 лютого в обмінниках із продажу майже зникли долари, купівлю валюти через банківські каси заборонив НБУ. На неофіційному готівковому ринку валюта коштувала на 10–15% дорожче, ніж офіційний курс. Дефіцит валюти призвів до попиту на стейблкоїни, особливо USDT/USDC. Це найпростіший спосіб зберегти кошти. Обсяги торгів із USDT на криптобіржі Kuna з початку війни зросли вдвічі, каже її засновник Михайло Чобанян. Заразом спекулятивні операції впали у рази, додає він. Хомʼяков із Binance також відзначає зростання попиту на стейблкоїни, але конкретні цифри Binance не розкриває.
Після перемоги
Чи стане Україна світовим криптохабом? До закінчення війни ринок має працювати «у білу», зараз допрацьовується регуляторне поле, треба ще три місяці, каже Борняков. За його словами, наступного тижня у податковому комітеті Верховної Ради розглянуть законопроєкт про оподаткування криптоактивів (у середині березня президент підписав закон про віртуальні активи).
Розмір податків невідомий. Але суть не у розмірі, а у тому, що саме оподатковуватиметься. Обговорюється варіант від 2% до 5% від обороту підприємств. Всі опитані Forbes учасники крипторинку солідарні: це погана ідея розвитку індустрії. Великі проєкти та біржі не працюватимуть із такою ставкою, це нерентабельно, вважає Борняков. «Платити з більших оборотів кілька % – це вбивство бізнесу. Нам доведеться переїхати в іншу юрисдикцію», – повторює Момот із Peanut.trade.
Якщо держава погодиться стримати апетит, то мирна Україна є привабливим місцем для криптобізнесу. «Закон дозволить Україні провести технологізацію фінансових процесів, залучити багато компаній та стати топовою країною у диджитал-банкінгу», – каже співзасновник криптовалютної біржі Kyrrex Михайло Романенко. Він планує отримати ліцензію на діяльність в Україні та розширити легальний бізнес. Компанія має ліцензії на Мальті та в Естонії.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
