Провести крізь стіну. Німеччина, Франція та Італія зголосилися стати для України провідниками до Європи. Чи зможуть вони подолати спротив інших учасників ЄС? /Фото Getty Images
Категорія
Картина дня
Дата

Провести крізь стіну. Німеччина, Франція та Італія зголосилися стати для України провідниками до Європи. Чи зможуть вони подолати спротив інших учасників ЄС?

Приїзд до України канцлера Німеччини Олафа Шольца, президента Франції Емманюеля Макрона, прем'єр-міністра Італії Маріо Драґі та президента Румунії Клауса Йоханніса став центральною новиною європейських та американських медіа. Фото Getty Images

Південна Європа, Балкани, Нідерланди, Данія та деякі інші країни сумніваються, чи надавати Україні статус кандидата у члени Євросоюзу. Але альтернатива ще гірша: повне політичне банкрутство Брюсселя. Яким є розклад сил перед голосуванням на саміті ЄС 23–24 червня? Forbes вибрав головне з великого огляду Spiegel

Минулого четверга Україна ще на крок наблизилася до членства в ЄС. Лідери трьох найбільших економік Європи запевнили Зеленського в Києві, що підтримують статус кандидата в члени ЄС для України.

Ставки високі. Лише через пʼять днів після російського вторгнення Зеленський чітко дав зрозуміти, чого очікує від Євросоюзу. «Ми боремося за те, щоби стати рівноправними членами ЄС, – сказав він. – Тож доведіть, що ви з нами. Доведіть, що ви справді європейці». Парламентарії та президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляйєн аплодували йому стоячи.

«Сьогодні історичний день для Європи», «Ми виступаємо за негайне надання Україні статусу кандидата». «Україна – частина європейської сімʼї», – казали Макрон, Драґі та Шольц у Києві. Але вони не згадали про головне: умови, які Брюссель висуне Україні. І вони стануть вирішальним фактором у тому, чи стане Україна найближчим часом кандидатом.

Спільна поїздка до Києва допомогла лідерам Німеччини, Франції та Італії усунути декілька внутрішніх розбіжностей. Але вони чудово розуміють, наскільки Європа розділена щодо питання надання Україні статусу кандидата. Португалія, Іспанія, Нідерланди, Данія та інші країни дуже сумніваються, що Україна швидко його отримає. Польща та країни Балтії, навпаки, хочуть максимально прискорити цей процес. Отже, Німеччина, Італія та Франція мають зіграти роль посередника. З цим згодні і Шольц, і Макрон, і Драґі.

Але три лідери навряд чи зможуть довго залишатися одностайними. Вимога Зеленського щодо швидкого вступу до ЄС ставить Брюссель перед дилемою. Прискорена процедура прийняття України спрацює лише в тому випадку, якщо Євросоюз проігнорує довгий список власних правил. А це вважається практично неможливим. Окрім того, опір майже напевно чинитимуть країни Західних Балкан, які багато років марно чекають на членство.

Альтернатива ще гірша. Зачинити двері перед Україною в розпал війни означає для Брюсселя повне політичне банкрутство.

Друзі – великі та не дуже

З лідерів Німеччини, Франції та Італії найбільшим скептиком щодо швидкого членства України вважають французького президента. У своїй промові на День Європи в Європарламенті Макрон сказав, що Україна «вже сьогодні стала серцем Європи», але тут же додав, що «процес приєднання займе, ймовірно, кілька десятиліть».

Найгарячіший прихильник надання Україні зрозумілої дорожньої карти – Маріо Драґі. Європейські дипломати вважають, що Італія повністю на боці Польщі та країн Балтії, які найголосніше вимагали надати Україні статусу кандидата.

А Шольц? Німецький канцлер зайняв позицію десь посередині. У Києві він нагадав Україні про правила: «Для вступу до Європейського Союзу є чіткі критерії, яким мають відповідати всі кандидати». Шольц не вірить, що Україну приймуть до ЄС за прискореною процедурою.

Спільна поїздка до Києва допомогла лідерам Німеччини, Франції та Італії усунути декілька внутрішніх розбіжностей. Але вони чудово розуміють, наскільки Європа поділена щодо питання надання Україні статусу кандидата. /Фото прес-центр Президента України

Спільна поїздка до Києва допомогла лідерам Німеччини, Франції та Італії усунути декілька внутрішніх розбіжностей. Але вони чудово розуміють, наскільки Європа поділена щодо питання надання Україні статусу кандидата. Фото прес-центр Президента України

Масовка в політичному серіалі

Зеленський вважає, що Україна, безумовно, заслужила на статус кандидата. Його думку поділяють далеко не всі. Український президент – це «Джастін Бібер міжнародної політики. Він – поп-зірка, герой телесеріалу, – каже один із західноєвропейських дипломатів. – Ми всі – масовка в серіалі, який він написав». А Німеччина ще й ризикує, що одного разу Зеленський звинуватить її в тому, що Україна програє війну, вважає він.

У Берліні намагаються применшити значення дебатів довкола європейських устремлінь України. «Статус кандидата – це насамперед політико-психологічний термін, який не має юридичної цінності», – кажуть джерела в німецькому уряді.

Формально це так. Але сам ЄС надав статусу кандидата величезної ваги. Вже багато років це велика нагорода за реформи. Але незрозуміло, коли за ним слідує головна нагорода – членство.

Найкращий приклад – Північна Македонія. Країна подала заявку на вступ до ЄС 18 років тому, коли ще називалася Македонією. Спочатку Греція вимагає, щоб двомільйонна країна змінила назву на Північну Македонію. Тепер на її шляху до ЄС стали Нідерланди та Болгарія. Північна Македонія виконала всі вимоги щодо вступу до ЄС на тверду «трійку». Ціле покоління сподівалося на членство, а тепер стоїть осторонь і спостерігає, як їх оминає Україна зі статусом країни, яка постраждала від агресії.

Інші балканські держави не в найкращій ситуації. Отримавши статус кандидатів, Чорногорія та Сербія ще по два роки чекали на початок переговорів про членство. Албанія чекає й досі. Косово та Боснія та Герцеговина навіть не отримали статусу кандидатів. «Перспективи членства для балканських країн то наближаються, то відсуваються», – каже один з європейських дипломатів.

Українські військові ведуть вогонь із французької гаубиці на Донбасі, 15 червня 2022 року. /Фото Getty Images

Українські військові ведуть вогонь із французької гаубиці на Донбасі, 15 червня 2022 року. Фото Getty Images

Балканський синдром

Те, що заявку України розглянули лише за кілька місяців, викликало на Балканах неприхований гнів. «У ЄС зʼявився новий улюбленець. Це неправильно, навіть безсовісно», – каже джерело з оточення президента Сербії Олександра Вучича. Пообіцявши європейську перспективу балканським країнам у 2003-му, ЄС вчинив щодо них «безліч злісних порушень», вважає він.

Настрій на Балканах різко погіршився, коли Макрон запропонував створити «європейську політичну спільноту» – ще одну сходинку на шляху до повноцінного членства в ЄС. Розчарування охопило всі Західні Балкани. «Люди в Північній Македонії та Албанії втомилися. Не кажучи вже про Боснію та Герцеговину, де давно поховали віру в майбутнє ЄС», – розповідає політолог Ведран Джихіч. Це дає Китаю можливість закріпитися в Європі: Пекін налаштував тісне співробітництво з Сербією.

Історія із Західними Балканами – серйозне попередження для Зеленського. Він хоче вступити до ЄС не колись у майбутньому, а якнайшвидше, і щоб цей шлях був відкритий для України без жодних застережень.

Але сумнівно, що він отримає все, що хоче. Найгіршим сценарієм для українців стала б така пропозиція, яку 2019-го отримала Боснія та Герцеговина. Єврокомісія висунула країні список із 14 реформ, які вона має провести і які досі не проведені.

Тому коли йдеться про сумніви в готовності України до ЄС, Зеленський відповідає різко. Питання до антикорупційної роботи України ґрунтуються на «неповній інформації про ситуацію в нашій країні», вважає він. Такий підхід може дати козирі тим, хто хоче заблокувати надання Україні статусу кандидата. З одного боку, система, заснована на верховенстві права, – один із найважливіших критеріїв вступу до ЄС. З іншого – ситуація в Україні значно менш райдужна, ніж стверджує Зеленський.

У глобальному Індексі сприйняття корупції Transparency International Україна посідає 122-ге місце, ненабагато випереджаючи Росію. «Корупція та вплив олігархів в Україні, як і раніше, сильні, – писала Європейська аудиторська палата в спеціальному звіті за 2021-й. – Через корупцію щороку губляться десятки мільярдів євро, а 20 років допомоги ЄС у проведенні реформ виявилися неефективними». Аудиторська палата критикує Єврокомісію за те, що та часто інтерпретувала ситуацію в Україні «надто вільно», що призвело до «надмірно позитивних оцінок».

Єврокомісія справді налаштована дуже позитивно і рекомендувала надати Україні статусу кандидата. Більшість країн світу теж підтримують Зеленського: багато хто хоче інвестувати у відновлення української держави після того, як українці захистять незалежність та завершать реформи.

Президент Франції Емманюель Макрон у Бучі. /Фото Getty Images

Президент Франції Емманюель Макрон у Бучі. Фото Getty Images

Спочатку – реформувати Євросоюз

Як усе складеться на саміті наприкінці цього тижня? Ніхто не може дати впевнений прогноз. У Нідерландах, Франції та Німеччині побоюються, що ЄС, який у зовнішній політиці, безпеці та фінансах приймає лише одностайні рішення, виявиться паралізованим, якщо прийме Україну, Молдову, Грузію та, можливо, шість західнобалканських країн, які вже багато років домагаються членства. «Перш ніж прийняти кілька нових країн-членів, необхідно реформувати ЄС», – каже один із дипломатів.

У кількох інших країнах вважають, що головні проблеми України – корупція та слабке верховенство права, та розглядають Угорщину та Польщу як повчальні приклади. Навіть повністю пройшовши складну процедуру вступу до ЄС, Україна може розпочати дрейф у бік автократії.

Країни Південної Європи, особливо Португалія, побоюються, що через Україну недоотримають фінансування від ЄС. Вони і так почуваються ущемленими порівняно зі Східною Європою під час розподілу фінансів. Прийняття півдюжини нових членів відтягне ще більше грошей ЄС на схід. В одному з інтервʼю премʼєр-міністр Португалії Антоніу Кошта сказав, що статус кандидата не вирішить жодної з нагальних проблем України, але може викликати «хибні очікування».

Інші країни, особливо Австрія, попереджають, що преференції України стануть фатальним сигналом для Західних Балкан. Це занепокоєння поділяють у Берліні. Якщо Україні буде надано статус кандидата, це може викликати велике розчарування на Балканах доти, доки одночасно не зʼявляться позитивні сигнали для балканських країн, – кажуть джерела в уряді Німеччини.

Чи готові на менше?

Україна намагається заспокоїти критиків, применшуючи значення статусу кандидата. Він «не означає, що Україна автоматично вступить до ЄС», – наголошує посол України в Німеччині Андрій Мельник. – Немає жодних гарантій, що Україна набуде членства». Проте, за його словами, позитивне рішення лідерів ЄС «зрушить важливий процес», який допоможе Україні зробити «домашню роботу».

Київ навіть дав зрозуміти, що у разі потреби може ухвалити статус кандидата з виконанням низки попередніх умов. За словами джерел в українських дипломатичних колах, це був би крок назад у політичному плані, але не катастрофа.

Це звучить зовсім інакше, ніж те, що досі говорив Зеленський. Але не виключено, що на саміті Україна може отримати навіть менше, ніж умовний статус кандидата: взагалі може залишитися ні з чим. «Однозначне «ні» від Європейської ради щодо статусу кандидата для України малоймовірне, але повністю виключати його не можна, – каже один високопоставлений дипломат ЄС. – Це було б катастрофою для України та втратою довіри до заяв ЄС про те, що Союз обстоює загальноєвропейські цінності на континенті».

Канцлер Німеччини Олаф Шольц у Бучі, Україна. /Фото Getty Images

Канцлер Німеччини Олаф Шольц у Бучі, Україна. Фото Getty Images

Ставка на Шольца

Україна розраховує на те, що Шольц відіграє важливу роль у запобіганні такій катастрофі. Як провідний член ЄС, Німеччина «має зіграти вирішальну роль» у зближенні України з Європою, вважає міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

Премʼєр-міністр Латвії Кришʼяніс Каріньш також покладає надії на Берлін. За його словами, жителі балтійських країн уже багато років кажуть, що Німеччина має показати сильніші лідерські позиції у зближенні України з Європейським Союзом. Каріньш вважає, що альтернативи немає. На сході Європи після вторгнення Путіна немає півтонів, вважає латвійський премʼєр. Або ви демократична країна, каже він, і тоді ви маєте бути частиною ЄС. Або ви будете частиною Російської імперії, яку Путін хоче відтворити.

Від рішення надати Україні статусу офіційного кандидата залежить багато чого. Наприклад, чи зможуть лідери ЄС вдихнути життя в слова про «стратегічний суверенітет» та «глобальний політичний потенціал», про які вони так люблять говорити у своїх промовах, часто викликаючи глузування з боку інших країн? Чи вистачить у Євросоюзу сил адаптувати країну з населенням 40 млн, багатими природними ресурсами та величезним сільськогосподарським сектором, навіть якщо цей процес займе багато років? І чи зможе реформувати себе? ЄС з Україною та країнами Західних Балкан не матиме іншого вибору, окрім як перебудувати свою архітектуру в багатьох областях, щоб не стати ще більш неповоротким, ніж є.

Війна змушує Європу по-новому поглянути на загальну картину, вважає латвійський лідер Каріньш. Скористатися моментом та провести необхідні зміни, за його словами, необхідно, бо це має екзистенційне значення для всіх європейців.

Матеріали по темі