НАТО відмовилося обіцяти Росії не приймати Україну до Альянсу, а Москва не стала брати на себе зобов'язання щодо деескалації конфлікту та відведення військ від українських кордонів. Ось що пишуть про переговори Bloomberg, The Washington Post та BBC
⚡️Даруємо 700 грн знижки на річну підписку на сайт Forbes. Діє з промокодом 700 до 28.04 Оформлюйте зараз за цим посиланням
Марафон міжнародних переговорів стартував 10 січня – у Женеві зустрілися представники США та Росії; у середу, 12 січня, переговори тривали в Брюсселі: Рада Росія–НАТО; 13 січня у Відні відбудеться екстрена зустріч ОБСЄ; 13–14 січня зустрінуться міністри закордонних справ ЄС. Усі ці переговори покликані вирішити кризу, спричинену зосередженням російських військ на кордоні з Україною, що викликало побоювання нового вторгнення, пише Bloomberg.
- В основі суперечки лежить занепокоєння Росії розширенням військових баз НАТО на схід. «НАТО потрібно збирати манатки і вирушати на рубежі 1997 року», – заявив напередодні переговорів заступник міністра закордонних справ Росії Сергій Рябков. Ще одна вимога Росії – гарантії від НАТО, що Україна та Грузія ніколи не вступлять до Альянсу.
- НАТО категорично відкинуло ці вимоги, але заявило, що готове обговорити інші питання, включаючи контроль над озброєннями, пише ВВС. Заступник держсекретаря США Венді Шерман після переговорів заявила, що вимоги Москви не мають сенсу, пише The Guardian. За її словами, Росія має обрати: або дипломатію та деескалацію ситуації, або конфронтацію із Заходом. «Ми не погоджуватимемося з тим, що НАТО не може розширюватися. Не збираємося повертатися в 1997 рік», – заявила вона.
- Росія також не взяла на себе зобовʼязань щодо деескалації на українському кордоні, повідомила Шерман.
- За словами людей, близьких до переговорів, США та їхні союзники все ще не мають розуміння, що Володимир Путін робитиме далі, пише Bloomberg.
- Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг визнав, що існує реальний ризик нового збройного конфлікту в Європі, і попередив, що Росія зіткнеться з серйозними наслідками, якщо застосує силу, пише CNN. Він назвав переговори «непростою дискусією», а «розбіжності буде непросто подолати». Але те, що всі союзники з НАТО та Росія сіли за один стіл і обговорили важливі теми, це важливо, каже Столтенберг.
- Переговори не будуть «швидкими та легкими», але вони того варті, навіть якщо ніхто поки що не може передбачити дії Путіна, каже Сем Грін, директор Інституту Росії при Королівському коледжі Лондона, пише The Washington Post. «Стратегічні дискусії краще, ніж війна, і можуть призвести до результатів кращих, ніж привела би війна», – каже Грін.
Переговори проходили на тлі військових навчань, що розпочалися в середу, 12 січня, на півдні Росії. Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков заперечує будь-який звʼязок між навчаннями та переговорами Росія–НАТО. Але заступник держсекретаря США Шерман заявила, що такі дії не сприяють досягненню дипломатичних рішень. «Коли сьогодні вранці повідомляють про військові навчання, про що це? Це про вторгнення? Це про залякування? Це про спроби підривної діяльності? Я не знаю», – каже вона.
Комітет із міжнародних відносин Сенату США 12 січня опублікував текст нового санкційного законопроєкту. Зокрема, у ньому є глава про збільшення військової допомоги Україні (на $500 млн у 2022 році у разі вторгнення РФ) та інші засоби протистояння Росії в Європі. Документ передбачає персональні санкції проти Путіна та російських чиновників не лише у разі вторгнення в Україну, а й після «значної ескалації» порівняно з груднем 2021 року.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
