Москва втратила тисячі одиниць важкого озброєння в битвах з українською армією, а санкції Заходу заважають виробництву нової військової техніки.
Forbes публікує скорочений переклад аналітики The Wall Street Journal
Новий номер Forbes Ukraine: 202 найбільші приватні компанії та 303 ефективних СЕО. Замовляйте та отримуйте два журнали за ціною одного!
На девʼятому тижні того, що Росія уявляла швидкою спецоперацією, вона витратила значну частину військового арсеналу, включно з найновітнішим озброєнням. За словами аналітиків, росіяни випустили велику кількість ракетних комплексів, бойових ракет і артилерійських снарядів і виснажили свої запаси новіших, більш високоточних боєприпасів
Згідно із сайтом Oryx, який займається розвідкою на основі відкритих джерел, Росія втратила 3000 одиниць важкого озброєння в боях. До цього переліку увійшли понад 500 головних бойових танків, 300 одиниць бронетехніки, 20 винищувачів і 30 гелікоптерів.
Втрати російської техніки на війні в Україні
За даними Міноборони України, на 26 квітня було знищено 2308 одиниць бронетехніки, 918 російських танків, 154 гелікоптери та 184 літаки
За даними Марка Кансіана, старшого радника в Центрі стратегічних і міжнародних досліджень, останні кілька років Росія виробляла близько 250 танків і 150 одиниць авіації на рік. Це означає, що ЗСУ за два місяці знищили результати роботи російських танкових заводів протягом принаймні двох років.
Сполучені Штати впевнені, що Росія втратила приблизно чверть бойової потужності, яка була в неї на початку вторгнення в Україну.
Запаси російської зброї
Російські війська ще можуть використати величезні запаси обладнання, тому його брак навряд чи найближчим часом вплине на хід війни. Офіційний перелік техніки Росії включає десятки тисяч військових наземних машин.
Аналітики, які слідкують за військовою потужністю Росії, кажуть, що багатьом із них потрібне обслуговування або ремонт, а велика кількість взагалі не піддаються відновленню, тому їх можна пустити лише на запчастини. Скільки саме старішої військової техніки можна відправити на поле бою, невідомо.
Аналітики вважають, що якщо війна затягнеться на місяці, знищення обладнання, санкції й обмеження експорту стануть на заваді здатності Москви забезпечити свої збройні сили кращим оснащенням. Підрядникам російського Міноборони також буде важко задовольняти попит Москви, замовлення закордонних клієнтів та ще й інвестувати в дослідження й розробку нових продуктів.
«Санкції відкинули на роки військово-промисловий комплекс Росії. Найближчим часом його відновлення не очікується», – сказала Венді Шерман, заступниця Держсекретаря США, у четвер.
Заступник голови уряду РФ Юрій Борисов минулого місяця сказав, що важко оцінити вплив санкцій на Росію. «Задача із завершення державних замовлень була й залишається пріоритетом», – запевнив він.
Кремль не підтвердив масштаби втрат свого обладнання й не поділився планами на відновлення своїх сил. Серед найбільш значних втрат крейсер «Москва», флагман Чорноморського флоту.
Росія, як і Радянський Союз, будує свою військову стратегію на основі величезної кількості базового озброэння, щоб залякати ворогів. Аналітики кажуть, що заради досягнення своїх цілей Москва іноді готова піти на значні втрати, покладаючись на запаси радянського озброєння. Такий підхід протилежний підходу Заходу, який зосередився на розробці меншої кількості, але кращої якості зброї, яка має більше шансів вистояти в бою.
Для заміни втрачених сучасних бойових гелікоптерів і літаків знадобляться сотні мільйонів доларів, а західні санкції працюють так, щоб не дати Росії відновити втрачені запаси.
Навіть не таку складну наземну техніку не так легко замінити російським оборонним компаніям, які не здійснювали модернізації виробничих систем із часів СРСР і нині все ще покладаються на зарубіжне обладнання, інструменти й електроніку.
«У нас немає людей, у нас немає обладнання і в нас немає компонентів», – сказав російський військовий аналітик.
Хоч санкції й проблеми з виробництвом навряд чи швидко вплинуть на хід війни в Україні прямо зараз, у разі продовження бойових дій таке можливо.
На думку Томаса Малмлофа, старшого аналітика Шведського агентства оборонних досліджень, «реальна перевірка здатності відновлювати техніку станеться за кілька місяців чи наступного року», коли запаси запчастин і компонентів, на постачання яких наклали санкції, почнуть закінчуватися, як і іноземні чипи, які використовують у більшості військового обладнання.
Експорт російської зброї
Росія – другий після Штатів найбільший експортер зброї, і саме зброя є однією з найбільших статей російського експорту, якщо не враховувати природні ресурси. Росія експортує зброю понад 45 країнам, і на неї припадає близько 20% світових продажів зброї з 2016 року. Проблеми з військовим виробництвом, які поширяться і на експорт, ослаблять російську економіку.
Перешкоди стали на шляху навіть того експорту, який не залежить від іноземних компонентів і деталей. Тут вплинули санкції проти російської банківської системи. Державний виробник зброї «Алмаз-Антей» повідомив минулого місяця, що не може отримати близько $1 млрд виплат клієнтів, серед яких Індія та Єгипет, і попросив, щоб російський уряд допоміг військовим компаніям, розробивши систему для обробки іноземних транзакцій.
«Через санкції обробка платежів зупинилася, – повідомив російському новинному агентству ТАСС фіндиректор «Алмаз-Антей» Рустам Улумбеков. – Суми платежів колосальні».
У березні найбільший виробник танків Росії «Уралвагонзавод» повідомив, що відправив деяких співробітників у позапланову відпустку. Представник профспілки заводу сказав, що підприємство, яке знаходиться під американськими і європейськими санкціями, має проблеми із запчастинами, такими як патронна вальниця, які завод більше не може закуповувати у свого постачальника в Швеції чи деінде.
«Немає проблем із замовленнями. Є проблеми із їх виконанням», – сказав представник профспілки Олександр Іванов новинному порталу Ura.ru.
Іванов розповів The Wall Street Journal, що Росія тепер готується до імпортозаміщення, щоб можна було замінити найбільш проблемні запчастини.
Поточний запас запчастин, каже Іванов, ще дає можливість працювати. «У нас є стратегічний запас, який ми робили не одне десятиліття». Проте аналітики зазначають, що в Росії можуть виникнути проблеми із новішим, кращим військовим обладнанням.
Після розпаду СРСР у 1991-му Росія імпортувала велику кількість західних збройних систем та складових компонентів. У 2015-му, після санкцій через анексію Криму і підтримку сепаратистів на Донбасі, Кремль запустив програму із заміщення імпорту, наказавши виконати оновлення «військово-промислового комплексу на основі нових технологій». Росія повідомила, що імпортні складові будуть замінені у 826 видах зброї і військового обладнання до 2025 року.
З того часу Росія не спромоглася запустити масове виробництво деяких своїх найбільш передових і розхвалених нових збройних систем, серед яких винищувачі «Сухой», танк Т-14 «Армата» і літак дальнього радіолокаційного виявлення А-100. Російські медіа повідомили, що затримку спричинили проблеми із виробництвом і санкції.
Програші росіян на полі бою можуть нашкодити експорту країни. Масштабне знищення українськими військами російського озброєння за допомогою західних дронів, артилерії і переносних ракетних комплексів руйнує репутацію московської зброї, каже Скотт Бостон, старший оборонний аналітик в Rand Corp.
«Коли є низка відео, на яких їхня зброя розлітається на друзки, у багатьох може закрастися думка про те, що не таке вже й хороше у Росії обладнання», – пояснив він.
Удар по оборонному експорту нашкодить Росії не тільки у фінансовому плані. Країни та компанії, які експортують зброю, використовують продажі за кордон для фінансування розробки і виробництва нового озброєння для власних армій. Якщо російська зброя не буде приносити гроші з-за кордону, у російських виробників можуть виникнути проблеми із інноваціями і конкурентоспроможністю у цьому секторі, який швидко модернізується.
«Росія дуже залежить від експорту в питанні витрат на розробку зброї», – сказав Джон Парачіні, старший міжнародний і оборонний дослідник в Rand.
Проблеми із запчастинами
Запчастини можуть стати ще однією проблемою для російської армії. Навіть операції без військових дій швидко виснажують запаси запчастин. Радянська промисловість зосереджувалася на тому, щоб давати готові до використання продукти – від взуття до винищувачів. Менше уваги приділялося їх підтримці. За словами людей, які працювали на російських заводах, пострадянська Росія лише трохи вирівняла цей дисбаланс в оборонній промисловості.
«Замінити зношені в Україні деталі – це затяжна операція, – сказав колишній американський військовий урядовець, у якого за плечима понад 20 років досвіду роботи з російським військовим обладнанням і який захотів зберегти анонімність. – Вони ніколи не виробляли запасні запчастини, як це робимо ми».
Брак запчастин на заміну також може нашкодити експорту російської зброї найважливішим іноземним покупцям, серед яких Індія, Вʼєтнам і Єгипет.
«Якщо найбільші покупці російської зброї почнуть переживати за те, що не зможуть отримати запчастини, вони розроблятимуть власні домашні системи…або змінять постачальника зброї», – сказав Парачіні.
За словами Парачіні, виграти від цього можуть країни колишнього східного блоку, у яких ще є запчастини і які підтримують радянське військове обладнання.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.