Після ракетних обстрілів ТРЦ, їх власники посилюють безпеку. Вони наймають та тренують охоронців, щоб ті швидко виводили людей з магазинів, закуповують додаткові протигази та облаштовують пункти з вогнегасниками
Amazon інвестує мільярди доларів у ШІ, роботів та машинне навчання. Якими принципами й правилами керується компанія?
Дізнайтеся вже 22 листопада на Forbes Tech 2024. Купуйте квиток за посиланням!
В березні 2022 року в один з торговельно-розважальних центрів Києва, який Forbes не називає з міркувань безпеки, заїхали підозрілі люди. Їх швидко схопила охорона ТРЦ і передала до поліції, розповідає на правах анонімності топменеджер центру.
Безпека ТРЦ – новий виклик для всього ринку торговельної нерухомості під час війни. Російські ракети та обстріли зруйнували вже понад два десятки торгових центрів по всій Україні. З останніх – обстріл російськими військами 27 червня ТЦ «Амстор» в Кременчуці на Полтавщині. У згорівшому ТЦ, за даними ДСНС станом на 1 липня, загинуло 19 людей, поранено 62 та виявлено 28 фрагментів тіл. В Києві у березні ворог обстріляв ТРЦ Lavina Mall та Retroville (загинуло 8 осіб), у травні одеський ТРЦ Riviera Shopping City та «Аврора» в Запоріжжі.
Після ракетного удару по Кременчуку у Києві почали перевіряти ТРЦ, а також заборонили роботу дитячих розважальних майданчиків. Це знизить їх трафік ще на 5-10%, пояснює засновник клубу торгових центрів України Malls Club Артем Шлапак. Але торгові центри і без заборон відчувають зниження відвідуваності. Коли росіяни обстріляли «Амстор» відвідуваність ТРЦ Lavina Mall, Blockbuster Mall впала миттєво, але вже відновлюється, розповідає голова правління групи Mandarin Plaza Олександр Черницький. «Люди бояться заходити до ТРЦ, особливо після нещодавніх подій, – зауважує гендиректор ТРЦ Retroville Рената Якубченієне. – Люди, в принципі, бояться ходити».
Безпека ТРЦ
На початку війни у київських ТРЦ Lavina Mall, Blockbuster Mall іноді лунали хибні тривоги. Їх вмикали кілька разів для тренування охоронців, щоб ті знали як реагувати і де знаходиться найближче укриття чи бомбосховище. «Вони чітко знають як швидше дістатися, з якої точки, і якими маршрутами до укриття, – каже Черницький. – І як працювати з клієнтами, щоб не було: «А я не піду». І щоб все було ввічливо».
Нова навичка охоронців – управління хаосом, каже Черницький. Служба безпеки його ТРЦ працює з психологами, які їх навчають виявляти проблему ще до її появи. Наприклад, у них є алгоритми як працювати з дітьми та дорослими під час війни. «Людина паралізована страхом і не може зробити найпростіше. І до цього повинні всі бути готові, – пояснює Черницький. – Дуже часто охорона сама перелякана і не може чітко щось робити».
Інші ТРЦ діють схоже. «Ми проводимо інструктаж співробітникам і завжди оголошуємо тривоги, – каже Якубченієне. – Люди спокійно виходять та йдуть до бомбосховища». За її словами, ТРЦ розробляє нові заходи для посилення безпеки, але їх деталей не розголошує.
В девелоперській компанії Arricano, яка управляє ТРЦ «Проспект», «РайON», «City Mall» та «Сонячна Галерея», кажуть, що після трагедії в Кременчуці повторно провели інструктажі щодо евакуації службам торговельного центру та орендарям. «ТРЦ і до цього проводили їх, але потрібно розуміти, що таке безпека торгових центрів зараз? Це або мародерство, яке виникає через масову паніку, або обстріли», – каже Шлапак.
До війни у ТРЦ були подібні навчання щодо пожежної безпеки, каже Черницький. Різниця між ними у тому, що при пожежі людей потрібно вивести на вулицю, а при загрозі ракетного удару подбати ще й про укриття та шлях евакуації до нього.
Скільки коштує безпека? ТРЦ конкретні цифри не називають, але кажуть, що їх витрати зросли. Наприклад, в одеському ТРЦ «Панорама» на 10%, розказує керуюча Дарія Данилова. «Бюджет на безпеку до війни і зараз може залишатися таким самим, якщо обʼєкт не працює на повну, – пояснює Шлапак. – Або він може бути збільшений, бо у багатьох ТРЦ зросла кількість охорони». Зокрема, додаткових працівників у свої ТРЦ найняла девелоперська компанія Arricano та ТРЦ Retroville. Охоронці під час війни ще й дорожчі, бо задіяні не лише в обороні майна, а й в евакуації людей з ТРЦ. Їх зарплати в середньому зросли на 15-20%, а деяких ТРЦ вдвічі, каже Шлапак.
До того ж у ТРЦ, за його словами, збільшили витрати через закупівлю додаткових протигазів та облаштування пунктів з вогнегасниками, які іноді знаходилися у приміщеннях тимчасово закритих магазинів.
Зараз всі ТРЦ переживають не найкращі часи. Головні їх орендарі – магазини одягу та взуття, супермаркети, а також розважальні центри, кінотеатри – у найгіршій ситуації в ритейлі. Їх збитки внаслідок війни вже сягнули понад 50 млрд грн, оцінили в Ассоціація рітейлерів України. «Ми не заробляємо, а виживаємо», – каже Черницький. Зокрема, ситуацію погіршують повітряні тривоги. «50-70% (відвідувачів. — Forbes) не повертаються за покупками, – каже Якубченієне. – Намір купити щось проходить». У рівненському ТРЦ «Злата Плаза» через тривоги недораховують 10-15% продажів в місяць, каже керуючий ТРЦ Олександр Оверчук.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.