Україна показала свій план відновлення країни, але поки що не отримала конкретних відповідей від Заходу. Що уряд везе з полів конференції у Швейцарії /Фото Getty Images
Категорія
Картина дня
Дата

Україна показала свій план відновлення країни, але поки що не отримала конкретних відповідей від Заходу. Що уряд везе з полів конференції у Швейцарії

Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль, президент Швейцарської Конфедерації Ігнаціо Кассіс та президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн під час прогулянки по Лугано, Швейцарія, 4 липня 2022 року Фото Getty Images

На конференції в Лугано Україна презентувала свій аналог «плану Маршалла» потенційним донорам та інвесторам та відповіла на найдошкульніші питання, зокрема про корупцію та ризики непрозорого використання міжнародної допомоги. Учасники форуму з української сторони задоволені справленим враженням. Але що вони почули у відповідь від іноземних партнерів?

Офіційна частина Ukraine Recovery Conference, що тривала два дні у швейцарському Лугано, завершилася. Останній івент заходу, на якому уряд представив масштабний план реформ до 2032 року вартістю у $750 млрд, – закритий круглий стіл, де українські посадовці разом із потенційними донорами планували предметно поговорити про формат фінансування відбудови.

Україна навряд чи отримає чіткі відповіді за результатами двох днів конференції. Однак співрозмовники Forbes серед її учасників позитивно оцінюють відгуки та коментарі міжнародних партнерів, почуті в кулуарах. Від них уряд сподівається отримати левову частку фінансування плану відновлення. 

Як це буде відбуватися, хто буде координувати зусилля донорів та які питання українським урядовцям задавали потенційні донори.

Україна підготувалася краще

Публічні заходи конференції, які транслювалися в прямому ефірі охоплювали лише частину подій, які відбувалися в Лугано. Наприклад, делегація від Міністерства інфраструктури майже весь перший день провела за двосторонніми перемовинами. Зустрічі з профільним єврокомісаром, представниками Світового банку та делегацією з Південної Кореї з перервою на офіційну частину тривали з десятої ранку до десятої вечора, розповідає заступниця очільника МІУ Олександра Азархіна. 

«Ми говорили про конкретну допомогу, яка потрібна вже сьогодні, – каже вона. – Тут не вистачає конкретики від міжнародних колег».

Свої здобутки від «камерних» перемовин отримало й Мінцифри. Під час круглого столу, де були присутні два десятки великих компаній-техгігантів (зокрема, Oracle, Google, Amazon), український уряд отримав декілька домовленостей на серйозні суми, розповідає заступник міністра цифрової трансформації Олександр Борняков.

Презентація міністра цифрової трансформації Михайла Федорова. /Фото Getty Images

Презентація міністра цифрової трансформації Михайла Федорова. Фото Getty Images

Голова парламентського комітету з фінансів Данило Гетманцев, який є секретарем Нацради з відновлення, що напрацьовувала план відновлення, задоволений ефектом, який українській делегації вдалося справити в Лугано. «Ніхто не думав, що наш план буде настільки структурований та розроблений до дрібниць, – впевнений Гетманцев. – Ми презентували не добірку пустих слайдів, а чіткий план дій. Такого за такий короткий термін ніхто не робив». 

Україна була більш готовою до конференції, ніж європейські партнери, визнає заступник Гетманцева у фінансовому комітеті Ярослав Железняк (фракція «Голос»). У той же час українська делегація чи не вперше на подібних форумах виступала як рівний учасник переговорів, додає Дарина Марчак, яка керує Центром аналізу публічних фінансів та публічного управління Київської школи економіки та входить до декількох груп Нацради.

«Раніше європейські колеги ставились до українських представників трохи зверхньо, була позиція, що Україні потрібно зробити спочатку «домашню роботу», а вже потім просити допомогу та гроші, – згадує Марчак. – Сьогодні ж є чіткі меседжі та розуміння, що допомога буде тут і зараз».

Незвичайний інтерес не лише до держпосадовців, а й до бізнесу відзначає засновник бізнес-спільноти Board Андрій Длігач. За його словами, подія в українському бізнес-хабі, що складалася з приблизно 20 панелей, зацікавила 450 учасників.

Час неприємних запитань 

Незважаючи на те що уряд представив достатньо детальний план дій на найближчі роки, це не позбавило представників України необхідності відповідати на неприємні запитання. Меседж, який звучав як на офіційній частині, так і в кулуарах, – невідкладна необхідність упроваджувати реформи.

«Конкретні питання, які неможливо задати на широкий загал, ставляться саме в кулуарах, – каже директорка напрямку консультаційних послуг PwC в Україні, учасниця експертної групи при Нацраді з відновлення України Анна Онищенко. – Найчастіше з них – верховенство права та незалежні суди, а також антикорупційна реформа».

Остання тема багато в чому стосується призначення керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, уточнює Железняк: «Це перше питання, яке доводиться. Реформа дуже затягнулась», – констатує він. 

Інша дискусійна тема, зокрема, на двосторонніх зустрічах – прозорість використання коштів від міжнародних донорів. «У цьому питанні зберігається недовіра з боку міжнародних колег, – каже Азархіна з Мінінфраструктури. – Мета нашого міністерства – підзвітність та прозорість на всіх етапах реалізації проєктів, а не лише на етапі закупівель». МІУ хоче залучити міжнародних експертів, які можуть контролювати всі процеси залучення коштів, уточнює Азархіна.

Групове фото учасників конференції у Лугано. /Фото Getty Images

Групове фото учасників конференції у Лугано. Фото Getty Images

Ще одна проблема – попри те що учасників конференції вразили промови українських президента та прем’єра, вони не побачили цілісного чіткого плану відновлення, вважає Длігач. За його словами, бізнес-спільнота не відчула реальної готовності української влади до ліберальних реформ, а міжнародні партнери не побачили чітких механізмів запобігання корупції. 

Український уряд не лише критикували, а й хвалили за проведені реформи, зокрема, схвальні відгуки є про антиолігархічне законодавство та децентралізацію, каже керівниця практики Нерухомості та інфраструктури PwC Legal в Україні, голова Комітету з відновлення України Європейської Бізнес Асоціації Ольга Балицька. «Міжнародні партнери наголошують, що подальший розвиток повинен відбуватися на місцях», – зазначає вона. 

Координації немає

Головною проблемою з боку міжнародних учасників конференції стала відсутність спільного бачення, як саме координувати допомогу Україні, зокрема фінансову. «Конкретики від донорів і симптомів можливості координації й активної швидкої роботи не вистачає», – каже керівниця KSE Institute Наталія Шаповал.

Яскравий приклад – упродовж однієї години різні стейкхолдери озвучили три варіанти організації платформи відбудови: від України, від Евросоюзу та від Світового банку, зазначає Железняк.

Одне із запропонованих рішень – кожен донор виділяє певну контактну особу, яка від їхнього уряду чи організації координуватиме донорську допомогу. Ідея, яку озвучив зі свого боку голова українського уряду Шмигаль, – створити мережу «офісів відбудови» в Києві, Вашингтоні, Лондоні та Брюсселі.

Як швидко партнери зможуть домовитися, як координувати допомогу? За словами Гетманцева, донорам потрібно вникнути в деталі плану, вивчити його і тільки після цього продовжити роботу. «Ми чекаємо на схвалення цього плану партнерами, рекомендації від них для того, щоб остаточно його затвердити й розпочати реалізацію», – зазначає нардеп.

Важливо, що план є «живим документом» та може змінюватися через хід війни та нові проблеми та потреби, додає він. При цьому учасники конференції ухвалили «декларацію Лугано», якою визнали план, презентований Кабміном, основним рамковим документом, що скеровує в певному напрямку процес відновлення.

Гроші потрібні вже зараз

Українська сторона підкреслює, що не має можливості довго чекати. Податкові надходження до держбюджету в червні впали до 45 млрд грн, у травні цей показник був 73 млрд грн. Тоді як видатки на оборону тільки зростають: 130 млрд грн у червні при загальних видатках бюджету у 232 млрд грн. 

Перший розділ плану відновлення стосується саме воєнного періоду, Україні потрібно вже зараз $65 млрд. «Ми не очікуємо підписати відразу всі $750 млрд на 10 років, – говорить Гетманцев. – Нам потрібно отримати графік фінансування на першу частину – $60–65 млрд». За словами Марчак, ці кошти дадуть змогу країні протриматись до зими. Другий етап програми охоплює 2023–2025 роки, третій – 2026–2032 роки. 

Конференція так і не дала відповідей щодо сум та строків їх надання від конкретних донорів. «Про значні суми підтримки в мільярдах доларів оголосили представники урядів Польщі та Норвегії, – говорить Шаповал. – Від решти були заяви про суми в мільйонах або взагалі нічого». За її підрахунками, поки що сукупні обіцянки не перевищують $6–8 млрд. Також Шмигаль уточнив, що ще до Лугано Україна отримала запевнення від різних донорів, що до кінця року до бюджету надійдуть близько $29 млрд.

За словами першого заступника міністра економіки Дениса Кудіна, незважаючи на відсутність чітких відповідей на фінансові питання, одним із ключових досягнень цієї конференції стало залучення кожної країни-партнера до підтримки конкретних постраждалих регіонів та галузей.

Крім підтримки партнерів передбачено й часткове фінансування відновлення України з бюджету. Лише дві третини загальної суми уряд розраховує отримати від міжнародних партнерів. «Зрозуміло, що ресурсів бюджету недостатньо, але ми не повинні жити ілюзіями, що нас візьмуть на утримання», – наголошує Гетманцев. 

Наступний великий форум, присвячений українському відновленню, ймовірно, відбудеться вже восени. Йдеться про велику конференцію для донорів України, яку організовують президентка Єврокомісії (ЄК) Урсула фон дер Ляєн та канцлер Німеччини Олаф Шольц. У 2023-му «українську» конференцію прийматиме Велика Британія.

Напередодні Лугано Bloomberg повідомляв, що ЄК готує програму кредитів та ґрантів для України на $523 млрд. Однак, виступаючи в Швейцарії, очільниця Єврокомісії не стала заявляти про конкретні суми допомоги.

Матеріали по темі