Український уряд презентував план відбудови України United 24, над яким останні два місяці Кабмін та Офіс президента працювали у рамках Національної ради відновлення. План являє собою набір документів, які описуть майже всі ключові сфери та галузі української економіки. Орієнтовна вартість його втілення – $750 млрд до 2032 року. Forbes переказує зміст плану.
Як мотивувати команду не збавляти темп у надскладних умовах? Дізнайтесь 25 квітня на форумі «Надлюди» від Forbes. Купуйте квиток за посиланням!
Документ, що складається з 24 «томів», презентував премʼєр-міністр Денис Шмигаль на Ukraine Recovery Conference, яка проходить цими днями у швейцарському Лугано.
Напрацювання Нацради не вперше потрапляють на очі потенційних донорів: до роботи над ними долучалися кілька сотень експретів від міжнародних організацій, що працюють в Україні. Також вони тричі проходили «наглядову раду» – консультативний орган, до якого входить девʼять українських та міжнародних економістів, зокрема від МВФ, Світового банку та ЄБРР.
За інформацією Bloomberg, партнери України попередньо схвалили план. Наразі Єврокомісія готує пайплайн з кредитів та грантів для українського відновлення на $523 млрд. Проєкт почнуть активно просувати восени. Підготовку до великої конференції донорів підтвердила очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. За її словами, іншим ініціатором заходу є канцлер Німеччини Олаф Шольц.
План реконструкції, розроблений Нацрадою з відновлення, розраховано на 10 років. На період до 2032-го він вимагає $750 млрд інвестицій. З них $60–65 млрд необіхдно залучити цього року, близько 300 млрд – на другому етапі «швидкої відбудови» (2023–2026), коли необхідно відновлювати найбільш нагальну інфраструктуру, як-от лікарні чи мости. Третя частина плану, «модернізація», вимагатиме близько $400 млрд у 2026–2032 роках. Дві третини загальної суми уряд розраховує отримати від міжнародних партнерів. Альтернативне джерело – російські активи, арештовані в інших країнах.
План базується на 15 основних «національних програмах», які відібрали як пріоритетні члени Нацради, що працювали у 24 робочих групах. Ідеї кожної з 24 груп також викладено публічно – в окремих документах. Утім, радикальних реформ серед них не так багато.
Forbes розділив усі напрацювання за пʼятьма умовними напрямами. Якими є основні ідеї українського плану відбудови?
Політика та rule of law. Куди йде Україна та як захищатиме свій вибір
- Інтеграція в ЄС ~ $1 млрд
Станом на кінець 2021 року Україна виконала трохи більше 60% домовленостей, визначених угодою про асоціацію з ЄС до 2024 року. У червні країна отримала статус кандидата на вступ до Євросоюзу, тож завдання, повʼязані з євроінтеграцією, охоплюють майже всі сфери. Від гармонізації законодавства у сферах поштового звʼязку, фінансових ринків та адвокатської діяльності до більш глибоких домовленостей щодо транзиту, зони вільної торгівлі, спільної роботи митниці та можливого приєднання України до платіжної зони SEPA.
Окрема частина стосується антикорупції, судової та правоохоронної реформ. Україна має найближчим часом виконати вже озвучені завдання, як-от призначення керівників САП, НАБУ та АРМА, запуск роботи Вищої ради правосуддя, приведення законодавства у відповідність із правилами FATF.
Більш довгострокова історія – «всеосяжна» реформа правоохоронних органів, яку ще доведеться розробити. У напрацюваннях групи Нацради з юстиції контурів такої реформи немає (хоча й є продовження реформи прокуратури, яка почалась у 2019 році).
- Оборона та безпека, $50 млрд
Питання трансформації сектора нацоборони отримали відносно небагато нових ідей. Одна з головних причин – через війну майже неможливо встановити оборонні потреби, які держава матиме за кілька років.
Загальне місце – українські сили оборони через три роки базуватимуться на повністю переозброєній професійній армії. До 2025-го військово-промисловий комплекс України має забезпечувати половину потреб Збройних сил. Частину підприємств приватизують.
До 2030-го уряд хоче реанімувати державні програми авіабудування та розвитку ракетного озброєння. Окремий напрям – технології. Зокрема створення Агенції оборонних технологій та проведення акселератора Diia Tech & Defence.
Нова промисловість, екологія та зелений перехід в енергетиці
- Сектори з доданою вартістю, $40–50 млрд
Основний акцент – на переробній промисловості. Наприклад, у АПК йдеться про ціль довести долю переробленої в Україні сировини, що йде на експорт, до 50% (зараз – не більше 35%).
Амбіція у машинобудуванні – створити хаб із виробництва автокомпонентів та розвивати випуск батарей. Інший напрям – аграрне машинобудування.
Значення для економіки вже до 2025-го має наростити IT-сектор: 10% ВВП порівняно з 4% до війни.
Рішення для металургії, яка дуже постраждала від війни, – будівництво нових гірничозбагачувальних заводів та розширення зеленої металургії.
- Логістика, $120–160 млрд
Головну логістичну проблему, яка виникла з блокуванням Росією українських портів, розвʼязуватимуть будівництвом нових залізничних шляхів (близько 500 км до кордону з ЄС та Дунаю + реконструкція ще 293 км), а також транскордонних сховищ, сортувальних станцій та терміналів. На кордоні з Євросоюзом планується створення трьох нових пропускних пунктів.
Масштаби відбудови автодоріг сягають 25 000 км та понад 1700 мостів. Планується відбудувати пʼять – сім аеропортів. За даними КШЕ на початок червня, за час війни зруйновано або пошкоджено 11 цивільних аеропортів та 12 військових аеродромів.
- Довкілля та сталий розвиток, $20 млрд + Енергетична безпека та зелений перехід, $130 млрд
Україна прагне синхронізуватися із зеленим курсом ЄС. Це означає як акцент на охороні довкілля (збільшення площі лісів, створення десятків рекреаційних обʼєктів, удосконалення системи управління відходами), так і підвищення енергоефективності. Зокрема йдеться про будівництво нових потужностей енергогенерації через вілновлювальні джерела та гідроелектроенергетику та підвищення потужності атомних станцій.
Зелений перехід – один з найдорожчих проєктів відбудови, $114 млрд до 2032 року. Він включає створення інфраструктури для виробництва водню, неповний цикл ядерного виробництва (екологічний видобуток урану, завод ядерного палива, сховище відповідних відходів) та збільшення видобутку газу з наявних родовищ, окрім Чорноморського шельфу. У це потрібно інвестувати $11 млрд.
Що держава змінить для бізнесу
- Бізнес-середовище, $5 млрд
Група Нацради з питань фінансів напрацювала документ на 380 сторінок. Однак радикальних змін, наприклад у податковій системі, поки що очікувати не варто через невизначеність, повʼязану з війною. Втім, вже до кінця цього року уряд має виробити концепцію трансформації системи оподаткування.
У 2020 році Україна посіла 64-те місце у рейтингу Світового банку Doing Business. Мета на 2032-й – пʼята позиція.
Основний засіб для такого стрибка – дерегуляція та зменшення податкового навантаження. В Україні податки становлять 40% ВВП, тоді як серед країн, що розвиваються, є приклади аналогічного показника у 30% (це орієнтир для наслідування).
Інше завдання – чергові реформи у податковій та митній службах з акцентом на їхню сервісну функцію.
Роль держави загалом має скоротитися. Наприклад, група з держуправління орієнтується на склад Кабміну з 12–16 міністерств (зараз – 21).
Велика реформа має відбутися й у застарілому трудовому законодавстві. Це полегшить бізнесу процес найму за звільнення співробітників та урегулює питання понаднормової роботи.
- Доступ до фінансування, $75 млрд + Макрофінансова стабільність, $60–80 млрд
До 2025-го на покриття дефіциту держбюджету знадобиться $60–80 млрд.
Кредити бізнесу 40% ВВП та іпотека 13% ВВП (порівняно з 15 та 6% зараз) – ціль на 2032 рік. Це вартуватиме понад $50 млрд. Левова частка – довгострокове фінансування іпотеки. Окрема стаття – збитки у $15–20 млрд, які банкам/державі, можливо, доведеться покрити через втрату частини кредитів.
Соціальна країна
- Модернізація регіонів та житлового будівництва, $150–250 млрд
Відновлення зруйнованої війною житлової інфраструктури розпочнеться з пілотних проєктів у Бучі, Ірпені та Чернігові. За задумом, ця забудова відповідатиме сучасним практикам міського планування. Якщо пілот буде вдалим, уряд перейде до більш масштабного проєкту вартістю майже $31 млрд.
- Сучасна соціальна інфраструктура, $30–35 млрд + Соціальна підтримка та міграційна політика, $7 млрд
Один з головних принципів відбудови як житла, та і соціальної інфраструктури (школи, лікарні тощо) – енергоефективність. Зокрема, інший вартісний проєкт на $18 млрд стосується переходу централізованого опалення на альтернативні джерела енергії (наприклад, біомасу).
Проєкти з модернізації міського транспорту вартуватимуть $2 млрд.
На розширення доступу громадян до житла (програми компенсації відсотків, іпотека тощо) планується спрямувати $2 млрд. Важлива складова «соціальної реформи» – відмова від розгалуженої системи соцвиплат на користь таргетованої допомоги, а також введення другого рівня пенсійної системи.
Для мотивування біженців повернутися планується система грантів, зокрема для представників креативних індустрій.
Лікарні, музеї та спорт
Охорона здоровʼя, $5 млрд + Освіта, $5 млрд + Культура та спорт, $15–20 млрд
До 2032 року держвитрати на охорону здоровʼя до ВВП мають збільшитися до 5% з нинішніх 3,2%. В освіті планується більш масштабне впровадження реформи «Нова українська школа». У вузах основна мета – підвищити якість освіти, гармонізувавши стандарти з ЄС. Ціль на 2032 рік – 20 українських вишів у рейтингу QS World University Rankings (зараз – шість).
Видатки на культуру також мають зрости: до 0,5% ВВП (0,3% наразі). Пріоритет – створення нової інфраструктури, наприклад музеїв.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
