Категорія: Інновації
Дата: 05 липня 2022 18:04

План «Диджиталізація». На цифровий розвиток України до 2025 року хочуть витратити 69 млрд грн. Куди підуть гроші

Forbes

3 хв читання

Михайло Федоров, міністр цифрової трансформації України Фото Міністерство цифрової трансформації

У рамках плану відбудови України United 24 до 2025 року урядовці пропонують залучити і витратити на напрям диджиталізації 69,2 млрд грн. Forbes вибрав найдорожчі ініціативи, запропоновані у проєкті плану.

Над планом відбудови України, який уряд представив у швейцарському Лугано, Кабмін та ОП працювали останні два місяці. Це набір документів, які описуть майже всі ключові сфери та галузі української економіки. Орієнтовна вартість його втілення – $750 млрд до 2032 року.

План базується на 15 основних «національних програмах», які відібрали як пріоритетні члени Нацради відновлення, що працювали у 24 робочих групах. Ідеї кожної з 24 груп також викладено публічно – в окремих документах.

Робоча группа «Диджиталізація», в якій працювало понад 30 людей, підготувала документ з переліком проєктів, цілей та обсягів фінансування. Він розділений на дев’ять напрямів та три часові етапи:

задачі воєнного часу на 2022 рік;
відновлення у 2023–2025 роках;
модернізація у 2026–2032 роках.

До 2025 року на всю диджиталізацію автори заклали 69,2 млрд грн. Фінансування переважно мають забезпечити західні партнери, хоча частина отримає і гроші з бюджету. На що їх витратять?

Розвиток цифрової економіки

34,7 млрд грн

На напрям припадає половина усіх грошей, закладених на проєкти диджиталізації. Основне завдання – наростити частку ІТ-послуг у ВВП країни з 2,7% в 2021-му до 10% у 2025 році. Це планують робити через інвестиції в стартапи, освітні програми, залучення іноземних компаній і професіоналів у країну. Так «Дія.Сіті» має за три роки збільшитися до 2000 резидентів (наразі 271), кількість стартапів, зареєстрованих в Україні, – до 4000.

Найдорожчі проєкти

15 млрд грн на Matching grants. З 2023-го по 2025 рік урядовці планують витрачати по 5 млрд грн щорічно, щоб подвоювати інвестиції, які стартапи залучили у венчурних фондів. Успіхом вважатимуть мінімум 10 профінансованих стартапів. Гроші – як від західних донорів, так і з бюджету.
15 млрд грн на «Полігон світових ідей». Так само по 5 млрд з 2023-го по 2025 рік планують витрачати на залучення в Україну «найамбітніших світових проєктів» та їх держпідтримку. За гроші, які нададуть виключно західні донори, планують «підготувати умови для реалізації принаймні однієї ініціативи».
€100 млн на венчурний фонд DISC Capital. Фонд має інвестувати гроші, які нададуть західні донори, протягом 2023–2028 років у 1500 стартапів на різних стадіях.

Цифрова інфраструктура

17,8 млрд грн

Основна мета – відновити зруйновану інфраструктуру телеком-провайдерів і покращити проникнення інтернету. Так, до 2025 року 95% населення повинні мати доступ до мобільного інтернету зі швидкістю не нижче 2 Мбіт/с.

Найдорожчі проєкти

10,4 млрд грн на державні гарантії для відновлення телеком-мереж. Протягом 2022–2023 років мають відновити зруйновану телеком-інфраструктуру, витративши з держбюджету та Фонду відновлення 5,4 млрд грн та 5 млрд грн відповідно.
4,5 млрд грн на держпрограму, яка дозволить до 2025 року покрити 70% залізничних шляхів та 95% населення мобільним інтернетом. Фінансуватимуть її в межах державно-приватного партнертства та за допомогою західних донорів.

Розвиток мережі ЦНАП

8,3 млрд грн

8,3 млрд грн автори планують вкласти у відновлення та розбудову мережі центрів надання адміністративних послуг, які в документі називають центрами «Дія». В планах також оновлення ПЗ, система моніторингу оцінки якості, окрема вебплатформа.

Найдорожчі проєкти

4,1 млрд грн на відновлення зруйнованих і відкриття нових центрів. Фінансуватимуть з держбюджету, приватних компаній та західних донорів протягом 2023–2025 років.
4,1 млрд грн – субвенція з державного місцевим бюджетам на розвиток ЦНАП.

Державні інформаційні ресурси у хмарних технологіях

5,49 млрд грн

Автори планують у 2023 році розробити стратегію розвитку хмарної інфраструктури і до 2025 року перенести у хмару 30% державних інформаційних ресурсів. У цьому ж розділі планують вирішувати питання кібербезпеки.

Найдорожчий проєкт

1,75 млрд на створення до 2025 року мережі з мінімум семи центрів управління кібербезпекою. Вони відповідатимуть за моніторинг і реагування кіберзагроз у галузях енергетики, транспорту, медіа тощо. Фінансувати пропонують виключно на гроші західних партнерів.

Розвиток публічних електронних реєстрів

2,33 млрд грн

Мета напряму – впорядкувати дані в державних електронних реєстрах, створити Реєстр публічних електронних реєстрів.

Найдорожчий проєкт

1,92 млрд грн планують виділити на підготовку та проведення до 2025 року пробного всеукраїнського перепису населення «з використанням національних електронних інформаційних ресурсів».

Інші напрями

На чотири інших напрями припадає 1,3 млрд грн – 2% від загального бюджету на диджиталізацію. Серед іншого їх хочуть витратити на запровадження штучного інтелекту для надання публічних послуг чи створення електронного архіву.

Матеріали по темі