Проблема на 8,5 см. Україна розпочне будівництво колії, яка з’єднає українську залізницю з європейською. Чому це дуже важливо /Фото Shutterstock
Категорія
Картина дня
Дата

Проблема на 8,5 см. Україна розпочне будівництво колії, яка з’єднає українську залізницю з європейською. Чому це дуже важливо

Shutterstock

Уряд хоче будувати залізничну євроколію до Львова, а потім по всій Україні. Це може допомогти врятувати український експорт і збільшити пасажиропотік до Євросоюзу. Щоправда для проєкту потрібно декілька сотень мільйонів доларів

Україна почне поетапно переходити на європейську колію й інтегрувати українську залізницю з ЄС, сказав на нещодавньому засіданні уряду прем’єр-міністр Денис Шмигаль. Навіщо це потрібно? Різниця між коліями у 8,5 см гальмує швидкість, з якою українські товари можуть експортувати за кордон.

До війни понад 70% вантажів вивозили з України через морські порти. Зараз майже всі порти припинили роботу. Через залізницю йшли крихти – всього 11%. Блокування морів екстрадувало з портів Одеси та Миколаєва найпопулярніший український експорт – зерно та метали. Їх намагаються вивезти автотранспортом, залізницею або через працюючі дунайські порти. Через попит на останніх уже навіть утворився декількатижневий затор на 100 суден.

Схожа проблема на залізниці. Одинадцять залізничних прикордонних пунктів на кордонах із Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунією та Молдовою не витримують навантаження. В середньому 18 діб стоїть у заторах вантаж на західних прикордонних переходах. Будівництво в Україні євроколії дасть можливість скоротити кількість додаткових технічних зупинок і прискорити рух.

Проблема різниці в розмірах колій в Україні та країнах ЄС

У країнах ЄС ширина між залізничними коліями складає 1435 мм, а в Україні – 1520 мм. Щоб доставити вантаж залізницею до пункту призначення з України, наприклад, до Німеччини, треба в логістичному центрі поблизу кордону перевалити вантаж із вагона, призначеного для українських колій, до вагона, який курсує європейськими коліями. Другий варіант – переставити вагони на вагонні візки, призначені для українських чи європейських колій.

Першим проєктом може стати будівництво євроколії від станції Мостиська II у Львівській області, неподалік кордону Польщі, до Львова. Цьому замороженому проєкту вже кілька років, каже заступник директора департаменту інвестиційної діяльності УЗ Володимир Шемаєв. «Укрзалізниця» нещодавно повернулася до його реанімації.

Зараз євроколія доходить до станції Мостиська I, від якої до Львова прокладено дві колії української ширини. Одну з них, протяжністю 81 км пропонується замінити на євроколію. Вартість, за розрахунками УЗ, $175 млн. Також планується будівництво нової залізничної станції Скнилів у Львові, вартістю $25 млн. На реалізацію проєкту відведено до чотирьох років.

До війни УЗ розраховувала, що внаслідок цього проєкту перевезення вантажів на всьому польсько-українському кордоні збільшиться на 30–40%, або на 300–400 вагонів на добу, каже колишній голова правління УЗ Євген Кравцов. Після початку війни та зростання попиту на перевезення в ЄС його ефективність може бути ще більшою.

У травні «Укрзалізниця» щоденно вантажила в середньому 300 000 т – це близько 40% довоєнного обʼєму комерційного вантажообігу, говорить голова правління Олександр Камишин. Він розраховує, що нова гілка дасть змогу збільшити пропускну здатність, утім це потребує додаткових приватних інвестицій в логістичну інфраструктуру вздовж євроколії. 

Євроколія дасть можливість залучити додатково близько 37 000 контейнерів. За січень–вересень 2021 року УЗ перевезла 334 000 контейнерів. За розрахунками Шемаєва, проєкт окуповується за 10–15 років.

Пасажирський проєкт

Першочергово проєкт планували для покращення пасажирського сполучення з ЄС, але повномасштабна війна внесла корективи. Він включить Львів до системи пасажирських залізничних перевезень Польщі та інших країн Східної Європи, каже заступник міністра фінансів Олександр Кава. Українцям стане зручніше добиратися до польських міст.

Зараз, щоб потрапити залізницею до Варшави, треба пересідати в Перемишлі, що збільшує тривалість поїздки на дві-три години. Шемаєв з «Укрзалізниці» оцінює річний додатковий пасажиропотік до Польщі, згенерований новою лінією, в 365 000 людей. Більшість формуватимуть українці, які їздитимуть до Польщі на роботу, навчання, у справах бізнесу.

По суті, нову євроколію можна буде порівняти за ефективністю з лінією LHS. Це залізнична гілка з українською широкою колією, яка починається в Україні та закінчується в місті Славкув у Польщі, розповідає він. До війни цим маршрутом щодня курсували до 12 пар поїздів.

Які складнощі

Окрім інвестицій у будівництво інфраструктури, необхідно знайти рухомий склад. Спочатку на цьому маршруті, найімовірніше, працюватимуть лише іноземні пасажирські компанії з Польщі або Німеччини, вважає Володимир Шемаєв. Проте згодом Україні також треба буде закупити власний рухомий склад на вузькій колії. Наприклад, для повноцінного обслуговування польських маршрутів треба буде купити приблизно 10 електропоїздів на кшталт Stadler Flirt за $10 млн кожний або чотири–пʼять більших поїздів Hyundai Rotem по $25 млн.

Чи буде розширення євроколії на всю Україну? «Це дорого, довго та складно, але необхідно, – сказав ЕП операційний директор «Укрзалізниці» В’ячеслав Єрьомін. За його словами, розглядаються такі маршрути: Львів–Київ, Львів–Одеса, Львів–Кривий Ріг. «Це основні напрямки пасажирообігу та вантажообігу в ЄС навіть після відкриття портів», – казав він.

«Будівництво євроколії від Львова до Києва вартуватиме щонайменше $500 млн, – порахував ексзаступник міністра інфраструктури Віктор Довгань. – Дорого й довго». Більш ефективним за його словами є будівництво пересадкових та перевалочних пунктів на кордоні України з ЄС, що обійдеться в декілька десятків мільйонів доларів.

Україна і світовий голод /Фото Getty Images

Україна і світовий голод

(натисніть «Читати більше»)

Український експорт продовольства дає їжу 400 млн людей. У 2022 році Україна планувала експортувати 25 млн т зернових до різних країн світу. Більша частина мала йти саме через морські порти, які окуповані або заблоковані росіянами.

Європа допомагає Україні доставити її зерно автодорогами й залізничними шляхами до портів Румунії або країн Балтії. Хоча навіть за найоптимістичнішими прогнозами лише 20% українського зерна можна буде експортувати в такий спосіб, пише Economist.

В українських зерносховищах, які ще не постраждали через військові дії, повно кукурудзи і ячменю. Фермерам немає де зберігати наступний, цьогорічний урожай, який почнуть збирати наприкінці червня, а отже, він може зіпсуватися.

Росія й Україна постачають на світовий ринок 28% пшениці, 29% ячменю, 15% кукурудзи і 75% соняшникової олії. Походження половини імпортованого Ліваном і Тунісом зерна – з України й Росії; у Лівії та Єгипту ця цифра складає дві третини.

Матеріали по темі