В українського зерна нова проблема – затор на 100 суден біля румунського Дунаю. Як урятувати український експорт /Фото Shutterstock
Категорія
Картина дня
Дата

В українського зерна нова проблема – затор на 100 суден біля румунського Дунаю. Як урятувати український експорт

Shutterstock

Румунія не встигає оформляти судна, що йдуть за українським зерном. Це спровокувало багатоденний затор у Чорному морі біля Дунаю. Як розблокувати український експорт?

Близько 100 суден стоять у Чорному морі біля румунського порту Суліна, чекаючи проведення через Сулінський морський канал. Це найзручніший і найглибший шлях до дунайських портів України, Румунії та Молдови. 

Майже третина суден, що застрягли, мають вивезти українські зернові вантажі з українських портів на Дунаї. «У Румунії не вистачає лоцманів для проведення суден каналом, бо вони не були готові до збільшення українського вантажного трафіку», – описує причину виникнення затору засновник консалтингової компанії The Charterers Олег Солодухов. 

Україна через морські порти експортувала понад 70% усіх вантажів на загальну суму близько $47 млрд. Після початку повномасштабної війни, розвʼязаної Росією, всі українські порти, окрім дунайських, припинили роботу. Останні переорієнтували на себе частину експорту.

Через війну українські порти на Дунаї збільшили кількість вантажовідправлень у чотири рази, каже заступник міністра інфраструктури Юрія Васькова. Тепер, за даними Мінагрополітики, на них припадає 24% експорту.

В українського зерна нова проблема – затор на 100 суден біля румунського Дунаю. Як урятувати український експорт /Фото 1

Скупчення суден на вході в Сулінський морський канал, 26 травня

Опитані Forbes вантажовласники кажуть, що румунська сторона проводить каналом не більше пʼяти суден на добу – це в рази менше, ніж потрібно. Кілька тижнів тому час очікування черги на прохід каналом складав чотири–сім днів, каже Солодухов. Кожну добу затор зростає. Судно, яке стане на рейд сьогодні, має чекати своєї черги на прохід каналом близько трьох тижнів.

Середній період очікування судозаходу до українських портів із початку війни становить 14 днів, підрахував партнер юрфірми AGA Partners Іван Касинюк, який спеціалізується на міжнародному торговельному праві. 

Двотижневий простій у гирлі Дунаю коштує власникам вантажів близько третини вартості фрахту. «Тепер судновласники нараховують час фрахту не з моменту заходу до порту, а з моменту потрапляння до затору», – каже Солодухов. 

Це призводить до додаткових втрат у $150 000–200 000 на партії 3000–6000 т будь-якого вантажу, підрахував представник транспортної компанії Neptune Lines Андрій Соколов.

В українського зерна нова проблема – затор на 100 суден біля румунського Дунаю. Як урятувати український експорт /Фото 2

Як вирішити проблему

За інформацією джерела Forbes в Мінінфраструктури, Україна запропонувала Румунії кілька варіантів розблокування каналу:

  • збільшити період дозволеного руху суден на дві години (зараз канал працює лише в світлу частину доби);
  • дозволити прохід суден у нічний час на випадок затору;
  • збільшити максимально допустиму швидкість;
  • оформляти вхідні судна на рейді, поки вони очікують суднозаходу, а не в самому порту Суліна;
  • залучити до прикордонно-митного обстеження в порту Суліна додаткові причали для забезпечення обстеження одночасно не менше шести суден (нині одночасне оформлення здійснюють лише на двох причалах);
  • здійснювати рейдову перевалку в портах Суліна та Констанца, а також на 61 милі річки Дунай (за відсутності вільних портових потужностей портів)

Також Україна запропонувала перебазувати лоцманів із закритих українських портів разом із катерами до Румунії. Соколов каже, що проблему дефіциту лоцманів це не вирішить, оскільки на перепідготовку потрібно не менше року. Пришвидшити оборотність лоцманів може їхнє часткове залучення на супровід тільки важкими для проходу ділянками каналу, – каже Солодухов.

Україна і світовий голод /Фото Getty Images

Україна і світовий голод

(натисність «Читати більше»)

Український експорт продовольства дає їжу 400 млн людей. У 2022 році Україна планувала експортувати 25 млн т зернових до різних країн світу. Більша частина мала йти саме через морські порти, які окуповані або заблоковані росіянами.

Європа допомагає Україні доставити її зерно автодорогами й залізничними шляхами в порти Румунії або країн Балтії. Хоча навіть за найоптимістичнішими прогнозами лише 20% українського зерна можна буде експортувати в такий спосіб, пише Economist.

В українських зерносховищах, які ще не постраждали через військові дії, повно кукурудзи і ячменю. Фермерам немає де зберігати наступний, цьогорічний урожай, який почнуть збирати наприкінці червня, а отже, він може зіпсуватися.

Росія й Україна постачають на світовий ринок 28% пшениці, 29% ячменю, 15% кукурудзи і 75% соняшникової олії. Походження половини імпортованого Ліваном і Тунісом зерна – з України й Росії; у Лівії та Єгипту ця цифра складає дві третини.

Матеріали по темі