Війна в Україні увійшла до нової фази: битви за контроль над Донбасом. Ця фаза відрізнятиметься від попередньої. Акцент буде зроблено не на обороні України від великих атакуючих сил, а на її наступальних діях проти окупантів, що окопалися. Військові консультанти Atlantic Council Бенджамін Джонсон, Тайсон Ветзель, Джей Бі Барранко проаналізували варіанти розвитку подій російсько-української війни
Загальна ситуація
25 березня Росія оголосила про зміну цілей війни в Україні. Причина – неприйнятно високі втрати військ агресора у північних областях України. Війська РФ виведені з околиць Києва та деяких інших районів України до Білорусі та Росії для доукомплектування та переозброєння. За нашими оцінками, Росія зосередилася на тому, щоб закріпити позиції на сході України та завершити формування сухопутного коридору з Донбасу до Криму. Ціль – посилити позиції російських дипломатів на мирних переговорах.
Якщо війська агресора отримають повний контроль над Донбасом, то він матиме більше можливостей вимагати автономії для всього регіону. У цьому випадку Донбас стане протекторатом союзної держави Росії та Білорусі. Отримавши контроль над Донбасом, Путін зможе формально заявити, що його «спеціальна військова операція» мала успіх: інтереси етнічних росіян у регіоні «захищені, території для них розширені».
Ми визначили два потенційні напрямки російських атак. По-перше, Кремль має намір взяти під контроль (або знищити) Маріуполь і тим самим усунути українську військову присутність у сухопутному коридорі між Кримом та Донбасом. По-друге, росіяни, швидше за все, проведуть наступ на півдні у напрямку Ізюму. У відповідь на зміну російської стратегії українські сили переходять до активніших контратак. Україна готується до масштабного зіткнення з російськими силами на сході, тому гостро потребує важкого озброєння для витіснення російських військ із Донецька та Луганська.
Битва за Донбас
Тисячі російських солдатів, виведених з України, перекинуто до Білорусі та на південь Росії. Там їхні підрозділи, мабуть, доукомплектовуються, переозброюються та готуються до битви за Донбас. Деякі підрозділи РФ вже переміщуються до цього регіону. Ще одна довга колона російської бронетехніки сформована для передислокації з-під Харкова до Ізюму.
Битва за Ізюм
Це місто на Харківщині з населенням близько 40 000 осіб – стратегічно важливий пункт на шляху з Харкова до Донбасу. Наприкінці березня після запеклих боїв Росія встановила контроль над Ізюмом. Наразі українські війська ведуть бої з окупантами у сільській місцевості поряд із містом.
У найближчі два тижні можливі запеклі зіткнення за контроль над Ізюмом. 3 квітня зʼявилися фото і відео збитого неподалік міста російського винищувача Су-35С — найсучаснішого літака, коли-небудь втраченого росіянами в бою. Місце його падіння вказує на те, що боротьба за перевагу у повітрі переноситься на Донбас.
На Донбасі можлива війна на виснаження
Україна досягла великого успіху в оборонних боях за Київ та Харків. Українські бійці стримували просування агресора в обхід великих міст, атакували колони постачання та знищували живу силу та техніку агресора наземними та повітряними ударами. У результаті українці змусили росіян відступити. Але на Донбасі ВСУ не матиме багатьох переваг, якими вони користувалися у битві за міста української півночі.
Українцям доведеться не лише стримувати просування російських військ, а й вибивати їх із укріплених позицій. Вважаємо, що такий характер бойових дій може перетворитися на кровопролитну війну на виснаження. У її ході лінія фронту переміщатиметься то в одну, то в іншу сторону.
Повітряні та ракетні удари по всій території України
Незважаючи на те, що РФ перемістила основні зусилля на схід, її повітряні та ракетні удари продовжуються по всій Україні. Мета — завадити українським ППО зосередитись виключно на Донбасі та завдати шкоди українським регіонам. Крім того, так Росія попереджає Сполучені Штати, їхніх європейських союзників та партнерів не посилювати втручання у конфлікт.
2 квітня 2022
Передбачуваний контрнаступ України
Що потрібно Україні
В обороні ситуація сприяла Україні. При переході до бойових дій на добре укріпленій лінії зіткнення потреби України у зброї змінюватимуться: їй буде потрібно більше важкого озброєння. Це не означає, що ЗСУ більше не потребує протитанкових комплексів та ППО, які показали високу ефективність. Щоб протистояти російському наступу на Донбасі та перейти у контрнаступ, українцям знадобляться наступальне озброєння:
Наземні вогневі засоби
Оскільки Україна має здобути перемогу на відкритій місцевості, їй необхідно вибивати російські війська, що обкопалися, артилерійським і ракетним вогнем з далеких дистанцій. Українським силам знадобиться набагато більше далекобійної артилерії, реактивних систем залпового вогню (РСЗВ) та мінометів. Якщо розгорнути багато таких вогневих засобів, то можна тримати російські війська під постійним вогнем, не давати їм переходити в наступ, а в перспективі – змусити піти з укріплених позицій.
Ударна авіація
Оскільки Росія перенесла напрямок удару з Києва на Донбас, українці мають не лише боротися за перевагу у повітрі, а й використати авіацію для підтримки наземного контрнаступу. Угода з постачання літаків МіГ-29 з Польщі та інших країн НАТО поставлена на паузу. Але Словаччина готова подарувати Україні свої МіГ-29 (і Сполучені Штати, схоже, не проти). Крім МіГ-29, які можуть кинути виклик російській перевагу в повітрі, Україні потрібна штурмова авіація, у тому числі ударні літаки Су-25 і вертольоти Мі-24, які є у країн-членів НАТО з колишнього Варшавського блоку.
Бронетехніка
Оскільки українські війська переходять від оборонної до наступальної тактики, їм потрібно більше бронетехніки для захисту своєї піхоти та доставки мобільних вогневих засобів до лінії фронту.
Протикорабельні системи
Росія, як і раніше, контролює північну частину Чорного моря і відрізала Україну від морських комунікацій. Російський флот завдає ударів по прибережних містах, у тому числі по Одесі. Велика Британія оголосила, що передасть Україні протикорабельні ракети Harpoon. Британських поставок вистачить на початковому етапі, але Україні потрібно значно більше протикорабельних ракет та морських мін.
Україна може зіграти на помилках Кремля
Протягом усієї кампанії Росія стикалася із серйозними проблемами. Головні – погане постачання військ, відсутність єдиного командування та низький моральний дух військовослужбовців. Але агресор спробував виправити помилки.
По-перше, зосередивши сили на сході України, Росія може скоротити довжину ліній постачання.
По-друге, призначення головнокомандувачем російського угрупування в Україні Олександра Дворнікова, який очолював південний (і поки що єдино успішний для Росії) напрям вторгнення, вирішує проблему єдиноначальності.
По-третє, зосередження сил на Донбасі дає російській армії можливість розмістити недосвідчених солдатів на оборонних позиціях у підконтрольних Росії районах. Там її підрозділи матимуть самі переваги в обороні, якими користувалася Україна на початкових етапах російського вторгнення. Ось чому українці мають не затягувати із контрнаступом.
Щоб протистояти новій стратегії Росії, Україна має вогнем та маневром вибити російські сили з Маріуполя, запобігти формуванню сухопутного коридору з Донбасу до Криму та звільнити окуповану територію на захід та північ від Донецька. Це потрібно зробити, перш ніж росіяни закріпили там успіх. Українські удари у напрямку Криму та по окупованих районах Донбасу потрібно завдавати переважно артогнем з далеких дистанцій та ударами з повітря.
Українцям треба уникати неприцільних артилерійських обстрілів, щоб захистити цивільних та продемонструвати разючий контраст між своєю тактикою та діями росіян. Україна має моральну перевагу і має її зберегти. До цього часу вміле використання безпілотних літальних апаратів (БПЛА) показувало здатність ЗСУ вести точний вогонь. Українці повинні й надалі використовувати БПЛА як повітряні коригувальники вогню. У контрнаступі на Крим та окуповані Росією території Донбасу Україна ризикує розсіяти сили, як це зробила Росія під час перших тижнів вторгнення одразу на кількох напрямках.
Підтримка США, союзників та партнерів
(натисніть "Читати більше")
Допомога США. 7 квітня Міністерство оборони США розповіло про військові постачання Україні на суму $1,7 млрд з початку війни та $2,4 млрд за останні 14 місяців. Основні пункти:
- Понад 12 тис. протитанкових систем, зокрема понад 5 тис. комплексів FGM-148 Javelin. Як повідомляється, їхні ракети довели ефективність у боротьбі з російською бронетехнікою.
- Понад 1400 переносних зенітно-ракетних комплексів FIM-92 Stinger. З їхньою допомогою українці вже знищили безліч російських літаків та вертольотів.
- Понад 7000 одиниць стрілецької зброї та 50 млн набоїв.
- Сотні тактичних безпілотних літальних апаратів Switchblade (дронів-камікадзе), а також невеликі розвідувальні БПЛА RQ-20 Puma для запуску з рук. Міноборони вже повідомляло про передачу БПЛА, але не повідомляло про їх тип і кількість.
Міноборони США лише почало відправляти в Україну наступальні системи, наприклад БПЛА Switchblade та Puma. Але вони здатні відіграти ключову роль у розширенні можливостей України щодо пошуку, ідентифікації та знищення російської техніки.
13 квітня Байден оголосив про надання Україні військової допомоги у розмірі ще $800 млн, зокрема «артилерійських систем, снарядів, бронетранспортерів» та гелікоптерів.
Словаччина передає С-300 України. 8 квітня міністр оборони Словаччини Ярослав Над підтвердив, що його країна передасть Україні зенітно-ракетний комплекс (ЗРК) С-300, а США мають намір розмістити у Словаччині батарею ЗРК Patriot.
Високий ризик, пов'язаний із насиченістю українських військ ПЗРК, змушує російські літаки діяти на більшій висоті та підставляти себе під удари С-300. Оскільки українські військові вміють працювати із С-300, інтеграція цього комплексу до системи протиповітряної оборони, ймовірно, вже відбулася.
Висновки
Війна в Україні увійшла до нової фази: битви за контроль над Донбасом. За нашими прогнозами, ця фаза конфлікту відрізнятиметься від попередньої. Акцент у ній буде зроблено не на обороні України від великих атакуючих сил, а на її наступальних діях проти окупованих окупантів.
Ця кампанія, швидше за все, перетвориться на криваву війну на виснаження з обмеженими територіальними здобутками з обох боків. Вона вимагатиме змін в українському арсеналі. На додаток до протитанкових та зенітних ракетних комплексів, які, як і раніше, необхідні Україні у великій кількості, їй потрібне важке наступальне озброєння – бронетехніка, наземні вогневі засоби та наступальні повітряні системи. Усі вони матимуть вирішальне значення для успіху України.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
