Співпраця українського бізнесу з наукою набирає популярності, адже компанії все більше інвестують в інновації через партнерство з вченими. Наприклад, MacPaw, SoftServe, EcoSoft уже системно підходять до розвитку власного R&D. Це дозволяє їм створювати конкурентоспроможні продукти та досягати результатів у коротші терміни. Партнерка INSCIENCE Олена Скирта розповідає, як бізнесу та вченим налагодити партнерство
Форум Підприємців 2025 у Києві. 26–27 червня – два дні практичного контенту, стратегій і нетворкінгу для бізнесу, що зростає. Долучайтеся за посиланням.
Кілька років тому, коли я запитувала підприємців, чи цікаво їм працювати з вченими, відповідь здебільшого була стримана. Мені казали, що бізнес і наука – це паралельні світи. Різні мови, різні цілі, різні швидкості. Моїм співрозмовникам здавалося, це щось для фарміндустрії, глобальних корпорацій, про майбутнє, а не про «тут і зараз». Немає часу, немає бюджету.
Зараз ситуація змінюється. Бізнес шукає підтвердження ефективності своїх продуктів, хоче базувати рішення на даних. Наука перестає сприйматися українськими компаніями як абстрактна цінність, а стає цілком прикладним запитом.
Що стає драйверами та бар’єрами у взаємодії компаній та вчених? Відповідь на це питання дає опитування «Дослідження співпраці науки й бізнесу», проведене INSCIENCE Business та Saturday Team.
46% опитаних компаній в Україні вже виділяють 8% бюджету на дослідження та розробки (R&D), свідчать дані дослідження. Для порівняння: Microsoft вкладає в R&D 12% свого річного виторгу, Pfizer – 17%, це $29 млрд та $10,8 млрд відповідно. Але це глобальні компанії, які очолюють рейтинги інновацій та інвестують мільярди в дослідження та розробки.
Український бізнес також почав виділяти науку та інновації серед пріоритетів, свідчать дані дослідження. Це компанії різних масштабів, у тому числі з командами до 10 співробітників, різні галузі: виробництво та перероблення, сільське господарство, медична сфера, військові технології.
У медійному просторі, коли йдеться про дослідження та розробки, частіше згадують великі корпорації та бюджети на R&D, менше на слуху – точкова співпраця бізнесу з вченими або університетами, хоча таких прикладів – більшість.
Приклади розвитку R&D
Компанії, як-от MacPaw, SoftServe, EcoSoft, системно підходять до розвитку власного R&D.
SoftServe, яка працює на ринку понад 30 років, має 100 співробітників, більшість із них – вчені та розробники. Компанія активно співпрацює з вченими, досліджуючи квантові обчислення, штучний інтелект та інші DeepTech. Розвиває й партнерства з понад 95 університетами.
Один із цікавих напрямів SoftServe – спільні освітні програми для студентів, які охоплюють чотири міста, дев’ять спеціальностей та сім університетів в Україні. Наприклад, у Львівській політехніці підтримують спеціальність «Комп’ютерні науки», в Харківському університеті радіоелектроніки – «Комп’ютерну інженерію». Це дозволяє залучати SoftServe найкращі таланти в компанію.
Ecosoft, яка працює на ринку з 1991 року та заснована вченими, обрала довгострокові інвестиції в науку. Компанія має власну лабораторію, а також співпрацює з Київською політехнікою, що дозволяє їй проводити ґрунтовні дослідження та розробки.
Глибокі та тривалі дослідження допомагають створити якісний кінцевий продукт, позбавлений ризиків. Зокрема, наукові розробки дозволили створити унікальний продукт із конкурентною перевагою – власні фільтри для води. Компанія 30 років створювала науково-технічну базу, росла в Україні, а зараз активно виходить у світ.
Для старту співпраці бізнесу з вченими компанії не потрібно мати внутрішній R&D-відділ чи лабораторію. Може бути інший шлях – фриланс-співпраця з вченими, залучення на part-time або консультації. У когось – це онлайн-зустріч раз на два тижні, у іншого – повноцінне включення в команду на час проєкту.
Часто достатньо одного запиту – наприклад, потрібно перевірити ефективність нового інгредієнта або отримати незалежну експертну думку. Це може бути консультація, коротке дослідження, аналітика ринку чи тестування гіпотези.
Спільні дослідження з вченими
60% українських бізнесів, які працюють із наукою, обирають формат спільних дослідницьких проєктів із вченими.
Наприклад, компанія хоче створити новий продукт або покращити властивості наявного. Для цього залучає вчених, може підписати меморандум з університетом про співпрацю і провести дослідження. Це потребує значно менше ресурсів і часу, ніж створення повноцінного R&D відділу в компанії та розбудова власної лабораторії, натомість розв’язує конкретну задачу бізнесу.
Наприклад, Numo ADHD, яка з’явилась у 2022 році, розробила мобільний застосунок для підтримки людей із симптомами розладу дефіциту уваги та гіперактивності (РДУГ). Його завантажили понад 200 000 людей у світі. У 2024 році Numo ADHD разом із науковицею з нейропсихології провели дослідження, щоб проаналізувати ефективність продукту. Результат: у користувачів, які виконували три прості завдання в додатку чотири дні на тиждень, знизилися симптоми РДУГ та підвищилось відчуття продуктивності.
Це не багаторічний проєкт – дослідження тривало два місяці. Статтю з його результатами опублікував італійський науковий журнал BPA.
Плюс для інвестора
Наукові дані працюють і для довіри користувача, і як доказ для інвестора. Результати досліджень можна відразу брати в роботу, наприклад у маркетингову комунікацію.
Компанії MacPaw, яка успішно розвиває власний Technological R&D, потрібно було глибоко дослідити одну з пріоритетних тем для розвитку бізнесу – Human-Computer Interaction. Для цієї задачі компанія залучила зовнішнього дослідника – доктора в галузі комп’ютерних наук. Дослідження тривало 20 днів. Його результатом стали цінні інсайти компанії та масив даних про тренди сфери, наукові праці, патенти, провідні конференції в галузі.
Така аналітика допомагає визначити пріоритети й ухвалити стратегічні рішення, як розвивати проєкт і куди інвестувати. Окрім того, це можливість делегувати «рутинну» задачу співробітників, концентруючи їхній ресурс на інших пріоритетах.
Кроки назустріч
Навіть якщо інтерес бізнесу до науки зростає, співпраця не відбувається автоматично. Між ідеєю «було б добре спробувати» і реальним дослідженням – дистанція в комунікаційних бар’єрах та невизначених очікуваннях.
З боку бізнесу – нерозуміння, з ким говорити і як сформулювати запит. З боку вчених – відсутність ініціативи й досвіду роботи з ринком. У випадку співпраці з університетами – ще й непроста бюрократія.
80% компаній вважають головною перешкодою у співпраці з вченими саме відсутність ініціативи від наукових установ, свідчать дані дослідження. Але 90% готові йти на контакт, якщо буде інноваційний посередник – той, хто перекладе запит з бізнесової на наукову мову й навпаки.
Що робити, якщо ви вирішили співпрацювати з науковцем?
Поставте задачу. Щоб знайти відповідного вашій потребі вченого для співпраці, зосередьтеся на конкретній задачі компанії, наприклад розробці продукту, оптимізації виробництва чи аналізі ринку. Визначивши потребу, можна зрозуміти, яку експертизу шукати – хімія, біотехнології, дата-аналітика.
Ставте команді – технологам, R&D-спеціалістам чи маркетологам – правильні питання. Їхні відповіді допоможуть визначити, де бракує точності чи ресурсів.
Які задачі не рухаються? Де бракує точності, глибини, аналізу? На що бракує часу й ресурсу? В цих точках співпраця з наукою може значно прискорити процес. Навіть одна консультація з вченим може стати ключовою для швидшого розвʼязання проблеми.
Визначте, хто в Україні цим займається. Вивчіть напрямки, досліджуйте університети та наукові публікації, а також патенти вчених у цій сфері. Зверніться до науковців за рекомендаціями.
Оберіть кількох фахівців із відповідним досвідом і проведіть перші зустрічі. Запитайте про навички, які потрібні для розвʼязання вашої задачі, і порівняйте їх із цінностями вашої компанії. Це допоможе зрозуміти, хто може стати справжнім партнером.
Чіткі домовленості. Поставлена задача, формат співпраці, таймінг, NDA, договір про авторство роботи, перевірка прогресу.
Оплата за співпрацю. Вартість наукових досліджень становить від $3000 до $15 000 – залежно від типу (дослідження на основі власних даних або дослідження сфери), тривалості та формату співпраці з українськими та міжнародними вченими. Також має значення наявність публікації вченого в журналах і рейтинг журналів.
У цю суму входить гонорар вченого, при запиті на наукову публікацію – офіційний внесок журналів із відкритим доступом (Open Access) може коштувати приблизно $3000.
Консультації з вченими коштують від $750 до $5000 і можуть проводитись з українськими та міжнародними експертами та експертками у форматі разової зустрічі або розширеної співпраці з презентацією результатів.
Співпраця з наукою – це вже не про «колись потім». Бізнеси, які почнуть сьогодні, через кілька років матимуть не просто сильний продукт, а глибоку конкурентну перевагу на ринку.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
