90% українських біженців – жінки та діти. Війна мала б зруйнувати жіноче підприємництво, але воно тримається. Як?

Жінки складають половину працездатного населення, вони приймають більшість споживацьких рішень, але лише 30% із них мають доступ до керівництва компаніями.

За останні роки кількість директорок українських компаній невпинно зростала. У 2021-му 33,27% новостворених компаній очолювали жінки. Повномасштабна війна призупинила цей процес. У 2022 році серед відкритих компаній частка керівниць складала вже 28–29%.

Представленість жінок на керівних посадах економічно вигідна. Оскільки майже 80% рішень у всіх секторах ринку приймають жінки, що є споживачками товарів та послуг, гендерний баланс у керівництві дає змогу краще розуміти ринкові потреби споживачів і забезпечити вищу конкурентоздатність компанії.

До того ж, згідно з дослідженням Deloitte, компанії, у яких генеральні директорки, більш гендерно збалансовані, і частка працівниць становить 33,5%. У компаніях, якими керують чоловіки, працює лише 19,4% представниць протилежної статі. 

Більша залученість жінок на ринку труда призводить до зростання економічного потенціалу країни. Якщо рівень зайнятості жінок дорівнюватиме рівню зайнятості чоловіків, рівень ВВП України зросте на 7%, тобто вдвічі збільшиться порівняно з показником 2021 року (тоді зростання ВВП склало 3,4%).

Якщо жінки відіграватимуть на ринках праці таку роль, як і чоловіки, до 2025 року до світового річного ВВП можна буде додати $28 трлн, або 26%, стверджується у звіті McKinsey Global Institute.

Українки у світі

У 2022 році Україна опинилася на 81-му місці серед 162 країн та територій за індексом гендерного розриву в дослідженні Global Gender Gap від Всесвітнього економічного форуму. Індекс глобального гендерного розриву вимірює рівноправ’я між чоловіками й жінками за показниками:

• економічна участь та можливості;
• рівень освіти та доступ до освіти;
• політичні повноваження (участь у структурах, що приймають рішення);
• здоров’я та виживання (якість і тривалість життя).

За рік війни Україна втратила сім позицій – і це найгірший показник за всі роки вимірювання, з 2006-го. Дослідники оцінили гендерний розрив у нашій країні у 70,7%. Середній світовий показник становить 68,1%. Перше місце в рейтингу традиційно займає Ісландія з показником 90,8%.

За нинішніх темпів прогресу знадобиться 132 роки, щоб досягти повного паритету, вважають науковці.

За даними глобальної доповіді компанії Grant Thornton, у 2022 році жінки обіймали 32% керівних посад у порівнянні з 31% у 2021-му. Серед них посади головного виконавчого та керуючого директорів, фінансового, інформаційного, операційного, маркетингового директорів та директора з кадрів. Як зазначають у звіті, вікно можливостей створили практики роботи після пандемії. Інклюзивне середовище та гнучкі графіки дали змогу більшій кількості талановитих працівниць перейти на керівні посади.

В опитуванні «Як збільшити зайнятість жінок і чому це важливо для економіки?» українки визнають, що хотіли б працювати дистанційно або неповний робочий день, але не вірять у те, що зможуть знайти таку роботу. Мабуть, саме тому чверть опитаних жінок хочуть мати власний бізнес – вони бачать у цьому можливість самостійно планувати своє навантаження і графік.

Українські підприємиці під час війни

Здебільшого українські жінки у бізнесі – одноосібні власниці одного підприємства. У 90% випадків вони реєструють свої компанії як ФОПи, тому що ця форма організації найкраще підходить для фрилансу й запуску власної справи.

Останні роки кількість ФОПів, заснованих жінками, зростає. У 2021 році вони становили 46,6% (у 2016-му – 44,8%). У 2020-му відкрили навіть на 5% більше ФОПів, ніж чоловіки. У воєнний 2022 рік 48 % нових малих бізнесів в Україні заснували саме жінки.

95% жінок, що мають власний бізнес, відчули вплив війни, йдеться у дослідженні «Портрет українських жінок-підприємиць» за 2022 рік. Військові дії призвели до вразливості малого бізнесу, вплинули на відкриття бізнесів у галузі важкої промисловості, більшість з яких розташовані на тимчасово окупованих територіях). Також жінки паралельно з веденням бізнесу волонтерили та турбувалися про безпеку родини, що потребувало чимало часу та зусиль.

Однак лише 6% опитаних підприємиць повністю або частково призупинили свою діяльність. Більш ніж половина (55%) продовжують займатися підприємництвом, хоча й не впевнені в його перспективах. Водночас 16% відчувають позитивні перспективи, а 5% стверджують, що ситуація покращилась.

За офіційними даними, понад 8 млн українців виїхали до країн Європи, з них 90% жінки та діти. Ще близько 8 млн українців переїхали у центральні та західні області України. 

Тобто кількість потенційних споживачів українських товарів та послуг зменшилася. Якщо на початку повномасштабного вторгнення більшість підприємиць намагалися адаптуватися до воєнних реалій, сьогодні одним із головних завдань є повернення старих клієнтів та пошук нових. Бізнес змушений бути сміливішим, креативнішим у взаємодії з цільовою аудиторією. За рахунок цього йому і вдається вижити.