Тиражі української художньої літератури вийшли за рамки звичних 1500–3000 примірників. Частка книг українських авторів у видавництвах стабільно зростає, як і дохід від їхнього продажу. Як це допомагає індустрії і кого читають найбільше?
Наприкінці жовтня видавництво «Лабораторія» отримало новий наклад книги «За Перекопом є земля» Анастасії Левкової – 15 000 примірників. До цього за перші пів року надрукували 11 000 примірників, каже засновник «Лабораторії» Антон Мартинов. Книга Левкової – найпопулярніше художнє видання цьогорічного «Книжкового Арсеналу».
За мірками українського видавничого ринку наклад у 15 000 примірників – величезний. Середній наклад книг в Україні коливається в межах 1500–3000, казав Forbes генеральний директор видавництва «Ранок» Віктор Круглов. На другому місці в жовтневому топі продажів «Лабораторії» був роман «Дзвінка» Ніни Курʼяти, йдеться у Telegram-каналі видавництва. До кінця 2023-го Мартинов розраховує продати 8000 примірників.
Сукупний тираж книжок ще одного українського автора, Ілларіона Павлюка, за 10 місяців 2023 року майже в пʼять разів більший, ніж у 2022-му, і майже у вісім, якщо порівнювати з 2021-м, каже комунікаційниця «Видавництва Старого Лева» Оксана Зьобро.
Частка доходу від продажу книг українських письменників у видавництва «Ранок» з 21% у 2021-му зросла до 49% у 2023-му.
Чому збільшився попит на художню літературу, кого читають українці та скільки на цьому заробляють видавці?
Як зростає український фікшн
Українці обирають сучасні романи, фантастику й фентезі, книжки з психології та саморозвитку, йдеться у жовтневому дослідженні InfoSapiens на замовлення Українського інституту книги. Щоправда, серед прочитаних авторів частіше називали закордонних письменників, зокрема Стівена Кінга. «Українські класики згадувалися рідко, сучасні топові автори не згадувалися взагалі», – свідчать результати дослідження.
Українські видавці, навпаки, фіксують зростання популярності українських авторів. Стабільно зростають продажі книжки Євгенії Кузнєцової «Спитайте Мієчку»: за 2023 рік вони збільшилися більш ніж удвічі порівняно з 2021-м, каже Зьобро з ВСЛ. Тиражі Софії Андрухович цьогоріч у 1,7 раза більші, ніж у 2021-му, додає вона.
Видавництво «Ранок» помітило попит на українську художню літературу під час пандемії. Тоді завдяки програмі «єПідтримка» продажі зросли у всіх видавців, завдяки чому вдалося триматися після 24 лютого, каже Круглов. Вдруге зростання інтересу до української літератури він відчув у червні 2022 року. Приблизно тоді ж його побачили і у Vivat.
«За Перекопом є земля» Анастасії Левкової – на першому місці в топі продажів «Лабораторії».
«Дзвінка» Ніни Кур'яти перебуває на другомі місці.
На третьому – «Толіки. Про тих, хто перемотував касету олівцем» Юлії Мак.
Причиною зростання популярності українського фікшну Орлова з Vivat вважає пожвавлення літературного життя в країні – повернулися презентації книг, де читач напряму контактує з автором. Сприяє і робота самих письменників, які нарощують аудиторію у соцмережах, додає Круглов.
Допомогло зникнення книжок російських авторів з полиць книгарень, переконаний генеральний директор видавництва «Ранок». Книгарні майже не відчули втрати. «З 12–13%, що купували у нас книги російською, приблизно 10% перейшли на український продукт», – розповідав директор мережі книгарень «Книголенд» Ігор Зарудко у липні.
У 2022-му «Зірки й кістки» Ірини Грабовської у Vivat вийшли накладом 3100 примірників, а у 2023-му він зріс до 6100.
Наклад книги Дари Корній «Чарівні істоти українського міфу. Домашні духи» зріс до 7000 у 2023-му із 3000 у 2022-му.
7200 примірників роману «Рівновага» модерніста Володимира Винниченка, який з’явився на полицях наприкінці літа, уже майже продали.
Гроші на фікшні
У видавництва Vivat у 2023-му дохід збільшився вдвічі, каже генеральна директорка Vivat Юлія Орлова. Перша причина – здорожчання книг. Друга – збільшення кількості видань українських авторів на запити контрагентів і покупців, додає Орлова. Коли Vivat приїхав із книгами на виставку у Польщі, отримав прямий запит від місцевих українців: «Дайте нам книги українських авторів».
Закономірна реакція видавців на попит – збільшення накладів. У 2022-му «Зірки й кістки» Ірини Грабовської у Vivat вийшли накладом 3100 примірників, у 2023-му він зріс до 6100. Друга частина її трилогії «Земля крилатих» вийшла уже накладом 9200 примірників. Наклад книги Дари Корній «Чарівні істоти українського міфу. Домашні духи» зріс до 7000 у 2023-му із 3000 у 2022-му.
Vivat почав видавати українську класику, попри те, що у сегменті працює близько шести видавництв. «Ми всі поміщаємось», – вважає Орлова. 7200 примірників роману «Рівновага» модерніста Володимира Винниченка, який з’явився на полицях наприкінці літа, уже майже продали.
«Пес Патрон і Шкарпетковий монстр» Юлії Ран нині на першому місці в топах продажів видавництва «Ранок»
На другому місці – «Мавка. Лісова пісня» Лесі Українки.
Третє місце посідає серія книг «Детективи звідусіль» Андрія Кокотюхи.
У 2022 році 76% продажів Vivat становили закордонні автори, каже Орлова. У 2023-му – 60% закордонних проти 40% українських. Утім, українські автори ще не обганяють закордонних, констатує Орлова. У топі продажів Vivat декілька українських книг – нон-фікшн «Архіви КДБ. Невигадані історії», «Справа Василя Стуса» і художні книги «Чарівні істоти українського міфу» та «Зірки й кістки».
Які перспективи перед видавцями відкриває попит на українських авторів? Вихід на міжнародний ринок, переконані Орлова і Круглов. «У нас уже понад 40 контрактів – це немало, – каже Орлова. – Після Франкфуртського ярмарку у нас багато домовленостей».
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
