Одинадцятий фестиваль «Книжковий Арсенал» тривав з 22 по 25 червня. Він зазнав суттєвих змін: за прилавками – книгарні замість видавництв, три з половиною дні замість п’яти та менша кількість подій. Порівняно з попередніми роками ярмарок приніс у рази менше доходів, констатують видавці. Які книжки купували гості та скільки вдалося заробити
⚡️ Хто, на вашу думку, заслуговує на звання «Підприємець року 2024»? Дізнайтесь більше про кожного з кандидатів та проголосуйте за посиланням. Ваш голос визначить переможця номінації «Вибір аудиторії».
На публічному інтерв’ю міністра закордонних справ Дмитра Кулеби журналісту Вадиму Карп’яку – аншлаг. Виступ міністра став однією з найяскравіших подій у програмі «Книжкового Арсеналу», переконана співзасновниця видавництва #книголав Світлана Павелецька. Результат – солдаут книги «Війна за реальність: як перемагати у світі фейків, правд і спільнот» на автограф-сесії Кулеби.
Цьогоріч на «Книжковому Арсеналі» відбулось близько 100 подій. Відвідали фестиваль близько 28 000 гостей. У 2021 році пройшли 262 події, а кількість відвідувачів сягнула 36 000 осіб. «Книжковий Арсенал – 2023» був приблизно утричі меншим за обсягом, ніж зазвичай, каже генеральна директорка «Мистецького Арсеналу» Олеся Островська-Люта.
Формат змінили через повномасштабне вторгнення. Щоб зменшити кількість учасників, яких потрібно було б евакуювати у випадку ракетної небезпеки, літературу продавали не видавництва, а книгарні – «Книжковий Лев», «Закапелок», «Довженко-Центр», «Сяйво книги» і «Сенс». У кожної – своя тематична секція.
«Такий формат зручніший для читачів, які шукають книгу певного жанру, – каже Островська-Люта. – Але для невеликого грона читачів, які добре орієнтуються в українському видавничому ринку, це було незвично і незручно».
Менший обсяг фестивалю – менший виторг. «Фінансові результати практично у всіх видавництв – не дуже», – констатує директорка видавництва Vivat Юлія Орлова.
У попередні роки виторг Vivat на «Книжковому Арсеналі» перевищував 1 млн грн. Цього разу видавництво заробило у 10 разів менше, каже Орлова. Втім, топменеджерка не засмучена. «Арсенал» – це не про продажі, а про свято книжки», – додає Орлова.
Видавці отримали менше грошей, але не були завантажені логістикою та організацією, пише на Facebook засновник видавництва «Лабораторія» Антон Мартинов. «Це дозволило організувати нетворкінг і цікаві події», – вважає він.
Із якими результатами для книгарень та видавців пройшов «Книжковий Арсенал»?
Підсумки «Книжкового Арсеналу». Скільки заробили та які книжки продали учасники?
Головні герої «Книжкового Арсеналу» в 2023-му – книгарні – задоволені фестивалем. «Для нас це можливість познайомитись із ширшим колом читачів, а для ринку – подивитись на продаж книжок і книгарні під новим кутом зору», – каже директорка книгарні «Сенс» Надія Вовк. «Сенс» представляв тематичну секцію «Нонфікшн».
«Ми продали близько 15 000 книжок, але фінальний прибуток ще не знаємо», – говорить Вовк про результат фестивалю. «Книжковий Лев» – книгарня, що відповідала за секцію художньої літератури, – продала майже 17 000 примірників із 27 000, привезених на фестиваль. У секції «Арткниги», якою оперував «Довженко-Центр», відвідувачі придбали майже 2000 книг, а в «Дитячій книзі», яку курувала книгарня «Закапелок», – понад 8000 примірників.
У «Сяйва книги», які представляли літературу про російсько-українську війну, гості придбали понад 1500 книг. Виторг книгарні на фестивалі – близько 540 000 грн. Для порівняння, загальний виторг «Сяйва книги» у квітні та травні 2023-го сягав 523 000 грн та 430 000 грн відповідно.
«У нас хороший фінансовий результат, – резюмує директор книгарні Гліб Малич, – Але не варто забувати, що книгарні платять оренду видавництвам і авторам».
Хіти «Книжкового Арсеналу»
Натисніть «Читати більше»
У секції «Арткнига» відвідувачі цікавилися передусім книгами про традиційне українське мистецтво, український дизайн та кіно, каже операційна директорка «Книжкового Арсеналу» Юлія Коломак. У секції «Дитячої книги» бестселерами стали книги про Пса Патрона та книги психологині Світлани Ройз.
Найпопулярніша художня книга – «За Перекопом є земля». У «Книжковому Леві» продали 522 екземпляри, один з яких – президенту та першій леді України, каже Коломак.
У секції «Книга про російсько-українську війну» найчастіше купували «Вірші та Пісні» Гліба Бабича, «Наша столітня. Короткі нариси про довгу війну» Володимира В’ятровича, «Тільки не пиши мені про війну» Павла Вишебаби та «Книга-мандрівка. Нескорені».
Серед найпопулярніших книжок у секції «Нонфікшн» – «Теорії змов» Макса Яковлева, «Тіло, секс, шлюб» Ірини Ігнатенко, «Позивний для Йова» Олександра Михеда.
Видавництво «Книголав»
«Війна за реальність: як перемагати у світі фейків, правд і спільнот», Дмитро Кулеба,
«Тільки нікому про це не кажи» та «Добрі новини з Аральського моря», Ірена Карпа,
«Книга-Мандрівка. Нескорені», Ірина Тараненко, Дмитро Кузьменко, Марина Островська, Ольга Сиротюк, Галина Мисник,
«Таємні історії маленьких і великих перемог», Тетяна Стус.
Видавництво Vivat
«Архіви КГБ. Невигадані історії», Едуард Андрющенко.
«Зброя Перемоги. Перший повний довідник озброєння української армії», Михайло Жирохов.
«Дикий Захід Східної Європи», Павло Казарін.
«Як не стати овочем», Оксана Мороз.
«Фриланс здорової людини», Тетяна Гонченко.
Видавництво «Віхола»
«Теорія змов. Як (не) стати конспірологом», Максим Яковлєв.
«Тіло, секс, шлюб. Історія інтимних стосунків в українській традиції», Ірина Ігнатенко.
«Танці з кістками», Андрій Семʼянків (MED GOblin).
Видавництво «Лабораторія»
«За Перекопом є земля», Анастасія Левкова.
Видавництво Yakaboo Publishing
«Блекаут», Анна Іваненко та Євгенія Полосіна.
«Купи собі той довбаний букет», Тара Шустер.
«Це не пропаганда», Пітер Померанцев.
Як справи у видавництв? Yakaboo Publishhing продали близько 60% асортименту, Vivat – понад 3000 книжок. «Це дуже мало для нас», – визнає Орлова. На її думку, проблема в тому, що продавці не знайомі з авторами та виданнями достатньо, аби добре представити їх покупцю. «Але це нормально, – додає вона. – При такій кількості книжок вони просто не могли знати всього».
#книголав відвантажили книгарням-партнерам понад 2500 книжок і кілька разів довозили видання протягом фестивалю, каже Павелецька. «Ми ще в очікуванні підсумкових результатів (продажів. – Forbes), проте я задоволена результатами співпраці з кожною книгарнею», – додає вона.
Майбутнє формату
Три книгарні, з якими поспілкувався Forbes, називають новий формат проведення «Книжкового Арсеналу» вдалим. «Можу відзначити зручність у виборі книг читачами, – каже співзасновник «Книжковий Лев» Олександр Рябчук. – Вони просто заходили в потрібну секцію та обирали необхідну літературу».
«Сяйво книг» налагодили співпрацю з новими видавництвами й авторами. «Для них це майданчик реалізації та можливість безкоштовно проводити заходи, – каже прессекретарка книгарні Ася Хазова. – Для нас – розширення асортименту та збільшення продажів».
За Павелецькою з #книголав, зони розвитку – робота з чергами, швидким наповненням стендів та якість консультування. «Ми не впливали на те, як наша книжка потрапить до читача, – додає вона. – Проте такий формат можливий у комбінації, коли великі видавці можуть представляти свій асортимент самостійно».
У Yakaboo Publishing сподіваються, що фестиваль повернеться до традиційного формату. Так видавництва зможуть краще презентувати асортимент, пояснюють у пресслужбі компанії.
Видавці збираються на «Книжковому Арсеналі», аби побачити новинки одне одного, поглянути на ринок «з висоти» і зрозуміти, чого не вистачає, каже Орлова. Цього разу такої змоги не було. «Але краще зробити не на 100%, ніж взагалі не зробити», – переконана вона.
З наступного тижня команда «Мистецького Арсеналу» аналізуватиме переваги і недоліки нового формату, каже Островська-Люта. На те, як виглядатиме фестиваль у 2024-му, суттєво впливатиме перебіг війни. «Сподіваємось, небезпеки обстрілів з повітря до того часу ослабнуть, і ми розширимо «Книжковий Арсенал» до більш звичного обсягу, – каже Островська-Люта. – Це може дати інші просторові рішення, у тому числі для ярмаркової частини».
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.