Фільми Нолана, включно з «Тенет», «Дюнкерк», «Інтерстеллар», «Початок» і трилогією «Темний лицар», отримали 11 «Оскарів», а у світовому прокаті заробили понад $5 млрд. Фото: постер до фільму /UNIVERSAL PICTURES
Категорія
Життя
Дата

Історія батька ядерної бомби. Вийшов «Оппенгеймер» – нетиповий для Крістофера Нолана фільм. Фізик, кінооглядач і продюсер – про те, чому його варто дивитися

Фільми Нолана, включно з «Тенет», «Дюнкерк», «Інтерстеллар», «Початок» і трилогією «Темний лицар», отримали 11 «Оскарів», а у світовому прокаті заробили понад $5 млрд. Фото: постер до фільму Фото UNIVERSAL PICTURES

Фільм Крістофера Нолана «Оппенгеймер» у прокаті лише два дні, але його оцінка на IMDb уже сягає 9.0, а 93% глядачів залишили позитивну оцінку на Rotten Tomatoes. Якщо раніше режисер знімав видовищні екшени, то «Оппенгеймер» – біографічний трилер про винахідника атомної бомби. Чому 3-годинну стрічку варто подивитися, розповідають науковець, кінооглядач і продюсер 

Як мотивувати команду не збавляти темп у надскладних умовах? Дізнайтесь 25 квітня на форумі «Надлюди» від Forbes. Купуйте квиток за посиланням!

«Оппенгеймер» – трилер, який описує парадокс загадкової людини: вона мусить ризикнути знищити світ, щоб врятувати його, йдеться у синопсисі фільму. У основі сюжету – книга «Американський Прометей: Тріумф і трагедія Дж. Роберта Оппенгеймера», написана Каєм Бердом і Мартіном Дж. Шервіном. Прометей приніс людям вогонь, а фізик Джуліус Роберт Оппенгеймер створив атомну зброю. Він був переконаний, що вона покладе кінець Другій світовій війні. 

«Кілліан Мерфі у ролі Оппенгеймера – квінтесенція фільму, але я знав, що його має оточувати надзвичайний акторський склад», – каже Нолан у фільмі про фільм. Режисер об’єднав зіркову команду акторів. Володарка «Золотого глобуса» Емілі Блант виконала роль дружини Оппенгеймера, а Роберт Дауні-молодший – засновника Комісії з атомної енергії США Льюїса Штрауса. 

У фільмі немає комп’ютерної графіки. Усі спецефекти полягають у почерговій зміні кольорових і чорно-білих кадрів. Заради останніх у Kodak створили новий вид плівки – 65-міліметрову чорно-білу, розповідають у пресслужбі B&H Film Distribution. 

Як знімали «Оппенгеймера»

Комп’ютерна графіка не торкнулася й вибуху та ядерного гриба, які мали з’явитися під час тестування атомної бомби. Усе мало відбутися «насправді». Спеціалісти зі спецефектів розбивали кульки для пінг-понгу, кидали фарбу в стіну, готували розчини магнію, що світилися. Результат знімали крупним планом із різною частотою кадрів. Зрештою вибух зняли, але спосіб зйомки залишається секретом.

Фільми Нолана – зокрема, «Тенет», «Дюнкерк», «Інтерстеллар», «Початок» і трилогія «Темний лицар» – отримали 11 «Оскарів» і заробили понад $5 млрд у світовому прокаті, йдеться у даних B&H Film Distribution. Бюджет «Оппенгеймера» за різними джерелами складає $100 млн чи $180 млн. Чи вдасться вийти в нуль? «Бюджет надто високий, – вважає оглядач порталу про кіно та популярну культуру Vertigo Микита Тищенко. – «Оппенгеймер» не створений, щоб веселити, а «відбивають» бюджет передусім розважальні фільми». Проте за результатами дня прем’єри стрічка стала найбільш касовим фільмом Нолана в Україні, свідчать дані B&H Film Distribution. Точних цифр компанія поки не може назвати.

Чому «Оппенгеймер» вартий уваги, розповідають старший науковий співробітник Київського академічного університету Володимир Безгуба, оглядач Vertigo Микита Тищенко та продюсер Олексій Комаровський.

UNIVERSAL PICTURES

Кадр з фільму «Оппенгеймер» Фото UNIVERSAL PICTURES

Володимир Безгуба, старший науковий співробітник Київського академічного університету, кандидат фізико-математичних наук 

Джуліус Роберт Оппенгеймер був видатним фізиком-теоретиком та екстраординарною людиною з надзвичайною любов’ю й хистом до вивчення нового. Уже в 23 роки він захистив дисертацію на ступінь доктора філософії під керівництвом майбутнього Нобелівського лауреата Макса Борна. Сам Роберт Нобелівську премію так і не отримав, проте зробив значний внесок у різні галузі фізики: квантову теорію поля, ядерну фізику, астрофізику та спектроскопію. Він був серед перших, хто передбачив можливість існування чорних дір. 

У фокусі фільму Нолана – шлях до створення першої атомної бомби, керування Мангеттенським проєктом і багатогранні наслідки цих подій. На мою думку, драма Оппенгеймера у реальному житті полягала у тому, що він не міг достатньою мірою впливати на використання свого творіння. А створення міцної міжнародної системи, яка б гарантувала незастосування ядерної зброї та «припинення всіх війн», стало зруйнованою ілюзією.

Кінокартина Нолана вийшла напрочуд детальною, майже документальною, та показала важливі подробиці життя відомого фізика-теоретика: схильність до вивчення мов як прояв жаги до знань і постійного навчання, специфіку життя науковця, його любов до природи на півдні США. 

Фільм однозначно варто дивитися всім науковцям та людям з інтересом до науки, політики й історії ХХ століття. Хоча чудова акторська гра та сюжет роблять його вартим уваги практично кожного поціновувача якісного кіно. Слід лише бути готовим до тривалого занурення в цю історію й великої кількості дійових осіб.

UNIVERSAL PICTURES

UNIVERSAL PICTURES

UNIVERSAL PICTURES

UNIVERSAL PICTURES

UNIVERSAL PICTURES

UNIVERSAL PICTURES

UNIVERSAL PICTURES

UNIVERSAL PICTURES

UNIVERSAL PICTURES

UNIVERSAL PICTURES

UNIVERSAL PICTURES

UNIVERSAL PICTURES

UNIVERSAL PICTURES

UNIVERSAL PICTURES

UNIVERSAL PICTURES

UNIVERSAL PICTURES

UNIVERSAL PICTURES

UNIVERSAL PICTURES

UNIVERSAL PICTURES

UNIVERSAL PICTURES

UNIVERSAL PICTURES

UNIVERSAL PICTURES

UNIVERSAL PICTURES

UNIVERSAL PICTURES

UNIVERSAL PICTURES

UNIVERSAL PICTURES

UNIVERSAL PICTURES

UNIVERSAL PICTURES

Попередній слайд
Наступний слайд

Микита Тищенко, оглядач медіа про кіно Vertigo

Фільм дуже якісно зроблений. Особливо варто відзначити монтажну роботу – стрічка дуже динамічна попри відсутність, приміром, екшн-сцен із переслідуваннями. Зробити так, щоб за три години людина не знудилася – величезний виклик. Але фільм веде за собою. У першій половині фільму майже немає пауз – герої практично постійно говорять, ми швидко перестрибуємо від одного діалогу до іншого.  

Впадає у вічі робота продакшн-дизайнерів, художників-постановників, декораторів. Комп’ютерна графіка майже не використовується. У дечому команда навіть намагалася повторити дії американської влади під час Другої світової, коли та звела місто Лос-Аламос. Нолан робить фактично те саме, але в меншому масштабі – будує місто в пустельній ділянці. Цього ефекту реалістичності бракує багатьом сучасним блокбастерам, які дуже покладаються на компʼютерну графіку.

«Оппенгеймер» – не той фільм, де можна відкинутися на спинку крісла і насолоджуватися спектаклем. Він не настільки простий для перегляду, як попередні стрічки Нолана. Його не можна дивитися, щоб розслабитися. Нолан не настільки намагається здивувати формою та структурою, як хоче змусити думати про речі, над якими думає й щодо яких непокоїться він сам. 

Оппенгеймер, який працював над бомбою під час війни, розумів: вона може виграти війну і врятувати його країну. Після бойових дій він має змиритися: його винахід запустив реакцію, яка може знищити світ. З людини, яка працює на перемогу, він перетворився на людину, яка думає, наскільки його дії виправдовують результат. Зміна поглядів під час війни та після неї – це найцікавіша ідея, яка, можливо, буде близька й нам. 

Можливо, «Оппенгеймер» стане найменш масовим фільмом Нолана. Але це спроба показати, що він може знімати серйозне кіно. Думаю, як і «Список Шиндлера», ми побачимо фільм Нолана на премії «Оскар» наступного року.

UNIVERSAL PICTURES

Кадр з фільму «Оппенгеймер» Фото UNIVERSAL PICTURES

Олексій Комаровський, продюсер, актор і засновник кінокомпанії IdeaFilms

 «Оппенгеймер» зробили на найвищій якості. Підбір акторів неймовірний – це суперзірки, які зазвичай грають у більш «глядацьких» фільмах, на кшталт Marvel. Вони постаршали, перетворившись в історичних серйозних старших персонажів. Дуже сподобалися Роберт Дауні-молодший та Емілі Блант. Художники по гриму і по костюмах відпрацювали так, що я наче перемістився в машині часу. Найбільше мене вразила тонка сценарна лінія, яка змушує постійно змінювати ставлення до героя. А остання фраза Оппенгеймера у фільмі викликає катарсис. 

За останні 10 років про Оппенгеймера та Мангеттенський проєкт зняли немало. І тепер навіть топ-режисер Нолан і провідні сценаристи вирішили зробити про це фільм. Думаю, вони відчувають надмірну актуальність теми й хочуть попередити людство: будьте обережні, ми знову біля гарячої точки, історія може повторюватися.  

«Оппенгеймер» подивитися необхідно. Факти подані з цікавого ракурсу – не через спецефекти та масштаби вибухів, а через характери героїв, їхні переживання. У сюжеті показано багато історичних фігур, наприклад, президент Трумен і фізик Ейнштейн. Такі образи довершили стрічку. 

Фільм абсолютно не типовий для Нолана – не глядацький, не видовищний. Але допрем’єрний показ зібрав повний зал, з якого до кінця сеансу ніхто не вийшов. А наприкінці – вибухнув оплесками.

Матеріали по темі

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Виправити
Попередній слайд
Наступний слайд
Новий номер Forbes Ukraine

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні