Десятки мільйонів людей від Європи до Азії, від Африки до Середнього Сходу будуть голодними через прикру комбінацію різних факторів. А безпідставне розвʼязання війни Путіним в Україні аж ніяк не покращило ситуацію
Війна, в яку втягнуто дві країни, які разом виробляють майже третину світового запасу пшениці, призвела до зростання світових цін на зерно на 21% лише за 10 днів (станом на 3 березня). Несприятливі погодні умови, такі як постійна посуха в Північній Америці, високі ціни на пальне, захмарні ціни на добрива, а також потреба годувати все більшу кількість біженців, які рятуються від війни, і кліматичні зміни – все це зробить свій внесок у поширення голоду в 2022 році.
«З якого боку не глянь, ситуація на межі катастрофи, а без суттєвої і негайної підтримки вона стане ще гіршою, – сказав Ерік Муньоз, головний радник із питань аграрної політики в Oxfam, благодійній організації в Нейробі. – Далі вже не можна зволікати, адже захмарні ціни на продукти харчування і стрімке поширення голоду – це більш ніж поважні підстави для серйозної розмови про переосмислення світової продовольчої системи».
Рішення на короткотривалу перспективу важко вигадати. На американських фермерів, які постраждали, за словами деяких спостерігачів, від найпосушливішої погоди за 1200 років, розраховувати не можна.
Nutrien, найбільший у світі виробник добрив, повідомив, що збирається на 20% збільшити виробництво, але ціни на добрива настільки високі, що багато аграріїв по всьому світу не можуть їх собі дозволити.
Десятки мільйонів голодних людей
Якщо говорити про більш довготривале вирішення проблеми світового голоду, то варто створити більше посівних площ і більший доступ до продуктів харчування. Органічне фермерство теж демонструє ознаки зростання, але на нього все одно припадає менше 1% посівних площ у США.
Також є проблема з тим, як доставити їжу тим людям, які голодні настільки, що знаходяться на порозі голодної смерті. До війни в Україні 26 млн біженців, найбільший показник в історії, покладалися на мережу благодійних і урядових організацій, які постачали продукти харчування. Напад Росії на Україну порушив цю систему, і до попереднього числа біженців додалося ще, за деякими оцінками, 10 млн.
Очікується, що витрати Всесвітньої продовольчої програми, органа Організації Обʼєднаних Націй з питань надання харчової допомоги, зростуть на $71 млн на місяць лише через цю нову війну. Організація повідомила, що вже змушена була зменшити фінансування голодного Ємену, де, за її підрахунками, понад 16 млн людей не мають впевненості в тому, що завтра в них буде їжа, і «наявні місця з очевидними ознаками голоду».
Середній Схід і Північна Африка, за даними Всесвітньої продовольчої програми, особливо вразливі до підвищення цін на харчові продукти. Ліван імпортує близько половини своєї пшениці з України, повідомила організація. Для Тунісу цей відсоток становить 42%, а для Ємену – 22%. За словами організації, ціни на їжу і так виросли до небачених висот у всьому світі, а покупцям, яким треба буде шукати альтернативу українській пшениці, треба буде платити ще більше.
Росія вже скоротила експорт пшениці й кукурудзи, а міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України сказав у вівторок, що їх весняні посіви можуть бути вполовину меншими, ніж очікувалося до вторгнення. Україна тимчасово заборонила експорт мʼяса, худоби, солі, цукру, гречки, вівса, пшона і жита.
У 2010-му стрімке зростання цін на хліб сприяло політичним повстанням, відомим як «Арабська весна», які охопили три десятки країн і призвели до примусової зміни режимів у Єгипті та Лівії. Протести проти високих цін на продукти харчування також відіграли свою роль у народженні жорстокого екстримістського угруповання «Ісламська держава». Наразі зі світовим запасом продовольства все не так погано, як було у 2010-му, але світовий запас зерна зараз у критичному стані.
Не слід розраховувати на те, що американські фермери покриють брак продовольства у світі. По-перше, так вже склалося, що погода там паскудна. За підрахунками уряду, в 35 штатах, або на 61% посівних земель у 48 штатах, де займаються сільським господарством, минулого тижня була посуха. Особливо суха погода та посухи переважають на територіях від тихоокеанського узбережжя на заході і аж до Луїзіани і Арканзасу на сході.
По-друге, питання в наявності земель. Фермери в таких країнах, як США і Бразилія, вже обробляють максимум земель. Сільське господарство вимагає довготривалого планування задовго до сезону посіву, а компанії й організації купують їжу за місяць, якщо не за рік наперед.
Прямі угоди з постачальниками дають аграріям ще менше можливості вибору того, які культури вирощувати. Саме тому покласти край світовій продовольчій кризі не так просто, як сказати американським і бразильським фермерам сіяти більше пшениці або кукурудзи.
Дефіцит добрив
Високі ціни на добрива теж стали тягарем світового сільського господарства. Ціни на азотні добрива зросли вчетверо, а на фосфатні і калійні з 2020-го – у понад три рази. Nutrien заявив, що розширює свої шахти калійних солей, головне джерело калію на півдні Канади, щоб компенсувати світовий брак цих добрив через санкції проти Росії, великого експортера добрив.
Захисники промислового сільського господарства стверджують, що хімічні добрива необхідні для вирощування великих урожаїв і задоволення харчових потреб зростаючої кількості світового населення.
Проте надмірне використання добрив є основною причиною забруднення води і виникнення мертвих зон, наприклад величезної області в районі Мексиканської затоки, а також деградації й ерозії ґрунту.
Всі ці фактори ускладнять доступ до їжі в майбутньому, тому захисники екологічного сільського господарства стверджують, що зараз саме час перейти на більш стійкі системи.
«Все це сигнали для світу, які говорять, що настав час змін, – сказав Санджив Крішнан, головний інвестиційний директор венчурної фірми S2G, яку підтримує спадкоємець Walmart Лукас Волтон і яка інвестує у харчову промисловість і сільське господарство з 2014-го. – Проблема циклічна чи структурна? Як на мене, то структурна».
Саме коли ціни на добрива почали рости, міністерство сільського господарства США оголосило, що створить фонд на $250 млн для інвестицій у альтернативні і зроблені в Штатах добрива. Уряд Бразилії, який імпортував велику кількість добрив з Росії, також інвестує в альтернативи традиційних добрив. А тим часом цього місяця президент Франції Емманюель Макрон повідомив про збільшення інвестицій у продовольчу інфраструктуру.
«Європа, а з нею і Африка будуть дуже дестабілізовані в питанні харчових продуктів, через те що врожай в Україні буде значно менший, – сказав Макрон 11 березня. – Ми повинні підготуватися до цього і переоцінити наші продуктові стратегії, щоб захистити наш продовольчий суверенітет, а також для того, щоб визначити стратегію щодо Африки».
Продовольча безпека повинна мати такий самий пріоритет, як і енергетична, сказав Ґрем Ґордон, британський голова з питань політики в неприбутковій організації Catholic Agency for Overseas Development, другій найбільшій гуманітарній мережі після Червоного Хреста.
«Ми вже бачили два роки, коли ланцюги поставок не працювали, – сказав Ґордон. – Як нам переосмислити продукти харчування і як нам наполягти на більшому продовольчому суверенітеті?».
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
