PinchukArtCentre відкриває першу виставку від початку вторгнення «Коли віра зрушує гори». Про що експозиція і на які роботи варто звернути увагу

Вперше з часів повномасштабного вторгнення Росії PinchukArtCentre представляє нову експозицію, яка буде діяти з 17 липня до 9 жовтня. Задля виставки «Коли віра рухає гори» об’єднали роботи понад 45 українських і міжнародних митців. Експонати від іноземних художників надав бельгійський Музей сучасного мистецтва в Антверпені M HKA.

«Сьогодні ми відкриваємо історичну виставку, – констатував співкуратор виставки та артдиректор PinchukArtCentre Бйорн Гельдхоф. – Не лише тому, що вона поєднує іконічні роботи українських та іноземних митців. Вперше на моїй пам’яті частину культурного спадку однієї країни привезли до тієї, у якій триває війна».

Роботи не застраховані від ризиків війни. Попри це, їх привезли до України, бо вважають таку підтримку політичним кроком зокрема. «Як сказав наш президент, ми повинні піти на цей ризик, тому що це спосіб виразити нашу солідарність з Україною та поглибити наші стосунки не тільки на словах, а і на ділі», – зазначив співкуратор виставки та директор Музею сучасного мистецтва M KHA Барт Де Бере. 

До експозиції «Коли віра зрушує гори» включили інший виставковий проєкт – Russian War Crimes, який став обрамленням основної виставки. Роботи про військові злочини росіян в Україні розташовані на вході до PinchukArtCentre та завершують експозицію. «Вони тримають нас, ніби якорем, і не дають відірватися від нинішніх реалій», – каже Бйорн. 

Вперше проєкт Russian War Crimes показали під час Всесвітнього економічного форуму в Давосі. «Росія не була запрошена до участі, тому ми вирішили показати її такою, якою вона є насправді», – каже співкураторка виставки та керівниця Дослідницької платформи PinchukArtCentre Ксенія Малих.

Виставка «Коли віра зрушує гори» об’єднує теми Першої та Другої світових війн, а також сучасних подій в Україні. Серед закордонних митців представлені Франсіс Аліс (Бельгія), Хусейн Бахрі Алптекін (Туреччина), Бабі Бадалов (Азербайджан), Джеймс Лі Байєрс (США), Шіла Ґауда (Індія), Берлінде де Брьойкере (Бельгія), Марлен Дюма (Південна Африка), Ян Кокс (Нідерланди/Бельгія), Барбара Крюґер (США).

Українська сторона надала роботи Олександра Бурлаки, Данила Галкіна, Анни Звягінцевої, Нікіти Кадана, Алевтини Кахідзе, Лесі Хоменко, Влади Ралко, Андрія Сагайдаковського, Євгена Самборського, Олексія Сая, Оксани Чепелик, колективу Яреми Малащука та Романа Хімея та Kinder Album.

Закордонні митці розповідають про досвід Першої та Другої світових війн, зокрема. Берлінде де Брьойкере створила інсталяцію «В полях фламандських». Опудало коня, що застиг у неприродній позі, відсилає до подій Першої світової. Тоді на полі бою ще використовували кавалерію, але вже почали застосовувати першу хімічну зброю. Шрами та травми тварини показують, що від війни страждали не лише люди, а й звірі.

Хусейн Бахрі Алптекін після Ізмітського землетрусу, що стався 17 серпня 1999 року неподалік Стамбулу, створив інсталяцію «Дрижаки, чутки, пилососи». Блискучі паєтки постійно рухаються, чим вказують на постійну нестабільність світу. Ця робота стала спробою митця подолати відчуття тривоги та страху перед можливістю повторення катастрофи.

Ян Фабр у роботі «Я, замріяний» за допомогою переважно гіпсу, цвяхів та кнопок відобразив себе у вигляді фігури, що сидить за столом і дивиться у мікроскоп. Кнопки, спрямовані гострими вістрями догори, вказують на здатність людини захиститися. Втім не вся скульптура вкрита таким захистом, що показує вразливість кожного.

Робота «Оптичні протези» Данила Галкіна на чорно-білих картинах показує вітражні вікна радянського типу. На одному – зображення солдата, на іншому – сім’ї. «Ця робота за своїм сюжетом відповідає на головну тему цієї виставки – зв’язок між життям у мирному суспільстві та на війні», – резюмує Барт Де Бере.

Анна Звягінцева із залізної проволоки створила роботу «Порядок речей» у 2015 році. На ній відображені буденні речі – жінка тримає дитину, собака спить біля вікна, жінки збирають ягоди, жінки відпочивають біля моря. Ці історії важко прбачити одразу – частина проволоки осипалась. Звичний порядок речей змінила війна.

Матеріали по темі

Категорія

Життя

Дата

28 квітня 2022

Головна частина українського павільйону на Венеційській бієнале – «Фонтан виснаження» Павла Макова. Як команда врятувала проєкт від війни та скільки це коштувало

Категорія

Життя

Дата

25 квітня 2022

На Венеційській бієнале відкрилася виставка, присвячена українській боротьбі за свободу. Ось 9 важливих робіт із неї

Категорія

Життя

Дата

20 травня 2022

Ірина Цілик у журі, два фільми в офіційному відборі та численні програми підтримки. Україна надзвичайно широко представлена в Каннах цього року. Як це допоможе вітчизняному кінематографу