У конкурсній і паралельній програмах 75-го Каннського кінофестивалю представлено два фільми українських режисерів. Уперше до складу міжнародного журі нагороди «Золоте око» потрапила українка. Режисерка Ірина Цілик обиратиме найкращий документальний фільм. Через війну частину програм сфокусовано на допомозі Україні. Що пропонує національний кінематограф у Каннах і на який результат очікує
⚡️ Хто, на вашу думку, заслуговує на звання «Підприємець року 2024»? Дізнайтесь більше про кожного з кандидатів та проголосуйте за посиланням. Ваш голос визначить переможця номінації «Вибір аудиторії».
Україна і раніше була представлена в Каннах. Але сукупність фільмів у програмах, присутність української режисерки в журі та залученість до кількох ініціатив Каннського кіноринку робить цьогорічну участь у фестивалі безпрецедентною, вважає генеральний директор кінокомпанії «Артхаус Трафік» Денис Іванов. Така підтримка кіноспільноти підносить Україну на інший щабель, додає він.
«Є багато програм, де іноземні колеги роблять Україну більш видимою, – погоджується продюсер Володимир Яценко. – Коштів на кіно зараз немає, тому вони допомагають завершити роботу над майже готовими фільмами».
Чи пов’язана увага до України виключно з повномасштабним вторгеннням? Ні, про участь України у великій кількості програм велися переговори і в попередні роки, каже продюсерка Іванна Хіцінська. «Із війною пов’язана радше організація благодійних заходів, але це практика не лише Каннського кінофестивалю».
Ключові події
У Каннах Україна представлена в двох програмах та на кіноринку The Marché du Film.
До конкурсної секції кінофестивалю «Особливий погляд» увійшов повнометражний фільм Максима Наконечного «Бачення метелика». У паралельній програмі «Двотижневик режисерів» представлено повний метр Дмитра Сухолиткого-Собчука «Памфір». Перший фільм – історія української аеророзвідниці Лілі, що пережила полон і зґвалтування, другий – про зразкового сім’янина з нечесним минулим.
Продюсер Яценко особливо радий бачити в програмі «Памфір». «Треба знімати фільми і про війну, і не про війну, – пояснює він. – Ми продовжуємо жити, кохати, сваритися. Не хочеться, щоб від нас чекали тільки поведінки жертви, бо ми нею не є».
До кіноринку The Marché du Film цьогоріч приєднаються понад 12 000 професіоналів із понад 110 країн. Найбільше представників від США, Франції, Великої Британії та Німеччини. Україна також має національний павільйон, за який у Каннах відмовилися брати оплату.
На The Marché du Film діятиме програма «Україна у фокусі». Ключові ініціативи кіноринку – Goes to Cannes, Cannes Docs Showcase та Producers Network – цього року присвятили виключно українським проєктам. Ці програми потрібні для пошуку фінансової підтримки та партнерів, які допоможуть завершити виробництво фільму зокрема.
Які фільми представлені в програмах Каннського кінофестивалю
Натисніть «Читати більше»
У секції Cannes Docs будуть представлені:
- «Залізна сотня» режисерки Юлії Гонтарук, продюсери Іванна Хіцінська, Олександра Братищенко, Улдіс Цекуліс та Ігор Савиченко,
- «Лимани. Битва за рай» режисера Сергія Лисенка, продюсерки Анна Капустіна та Олександра Кравченко,
- «Слухаючи світ» режисерки Лізи Сміт, продюсери Ольга Бесхмельниціна та Євген Рачковський,
- «Мир для Ніни» режисерки Жанни Максименко-Довгич, продюсерки Люба Кнорозок та Дея Ґжиновці.
Marché du Film покажуть презентаційні матеріали ігрових проєктів:
- «Я і Фелікс» (міжнародна назва «Rock. Paper. Grenage») режисерки Ірини Цілик,
- «Коли нам було 15» режисерки Анни Бурячкової,
- «Ля Палісада» режисера Філіпа Сотниченка,
- «Я, Ніна» режисерки Марисі Нікітюк.
У співпраці з Tallinn Black Nights Festival, PÖFF Goes to Cannes представить проєкти: «Редакція» режисера Романа Бондарчука,
- «Дім за склом» Тараса Дроня,
- «Ти мене любиш?» Тоні Ноябрьової,
- «Демони» Наталки Ворожбит,
- «Свято Хризантем» Семена Мозгового.
Більше десятка фондів організовують спеціальний показ українських фільмів на завершальних стадіях виробництва, розповідає Хіцінська. Після кінопрезентацій організатори визначатимуть, як і кому можуть допомогти грошима, просуванням фільмів за кордоном, консультаціями щодо монтажу, промоцією на міжнародних телеканалах тощо.
Національні павільйони організовують благодійні заходи на підтримку України. Так, у американському відбудеться презентація українських фільмів. Зібрані під час заходу пожертви передадуть до благодійного фонду фестивалю Docudays UA, який підтримує українських кінематографістів.
«Багато продюсерів і офіційних інституцій країн звертаються до переліку українських фільмів, які цьогоріч не представлені в Каннах, – каже Хіцінська. – Відчувається надзвичайна підтримка колег у нішевих ініціативах».
Культурна війна
Цьогоріч Канни відмовилися від офіційних російських делегацій та національного павільйону, проте показали фільм Кирила Серебренникова «Дружина Чайковського». Організатори кінофестивалю вважають його дисидентом і борцем із режимом Путіна. Проте Серебренников відомий і своєю дружбою з колишнім помічником президента РФ Владиславом Сурковим, що не визнає українців як націю.
В українському павільйоні проведуть дискусію «Cancelling Russian Culture: Cinema as an Instrument of Russian Propaganda and War». Основний меседж: не дозволити представникам країни-агресора бути присутніми на міжнародній культурній арені. Російську культуру треба скасувати, переконаний Яценко. «Французам це складно пояснити через культурний зв’язок із Росією, – вважає продюсер. – Росія купує багато французьких фільмів, французи – багато російських. Це досить великий бізнес».
Аби поговорити про важливість культури, Яценко приїде з фронту. Його та ще шістьох українських продюсерів обрали для спеціальної презентації Ukrainian Producers under the Spotlight. Вона відбудеться в рамках індустрійної програми кіноринку Producers Network, яка щороку об’єднує понад 500 світових кінопрофесіоналів у фахових дискусіях.
Міжнародна допомога
Стрічка режисерки Юлії Гонтарук «Залізна сотня» потрапила до четвірки документальних проєктів секції Cannes Docs. Це кіно про трьох добровольців, спостереження за трансформацією людини, яка пройшла війну і зараз змушена знову повернутися на фронт, розповідає режисерка.
Фільм Гонтарук знімає з 2015-го. «Ми на стадії постпродакшену. Нам потрібна фінансова підтримка, партнери, бродкастери, сейлз-агенти, зустрічі з фестивальними відбірниками», – каже Гонтарук.
Якщо картина не отримала нагороду, але її презентацію побачили гості кінофестивалю – це вже перемога, вважає продюсерка «Залізної сотні» Хіцінська. «Концентрація важкодоступних людей на одному заході дає нам карт-бланш для завершення наших фільмів», – додає вона.
Яценко привезе в Канни три незавершені стрічки, які він продюсує – «Я і Фелікс» Ірини Цілик, «Люксембург, Люксембург» Антоніо Лукіча та «Ти – космос» Павла Острікова. На дві перші цього року очікують прем’єри на фестивалях класу «А».
Для «Я і Фелікс», першого ігрового фільму режисерки Цілик, Яценко шукає сейлз-агента. Стрічці «Ти – космос» режисера Павла Острікова потрібен ко-продюсер. Фільм ще недозняли. «Це буде український sci-fi – крута, ніжна, тонка любовна історія, – каже Яценко. – У ній мала зіграти французька акторка, знімальний день з якою був призначений на 24 лютого. Він не відбувся».
Для фільму «Люксембург, Люксембург» Антоніо Лукіча Яценко планує знайти дистриб’юторів. Продажем стрічки займатиметься французька компанія Celluloid Dreams. «Дохід сейлз-компанії – комісія від продажу фільму, яка складає 25–30%, – пояснює Яценко. – Але Celluloid Dreams цього разу не братимуть комісію. Вони пішли нам назустріч, щоб допомогти. Це їхній внесок у підтримку України».
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.