⚡️Даруємо 700 грн знижки на річну підписку на сайт Forbes. Діє з промокодом 700 до 28.04 Оформлюйте зараз за цим посиланням
Ідея суспільної угоди народжується в модерну добу. Її першим автором є британець Томас Гоббс. Його «Левіафан» був атакою на грецьку античність, передусім на Аристотеля. Останній вважав, що політика – річ природна і що держави («поліси») природно виростають із менших суспільств (племен та общин). Гоббс стверджував, що політика – річ штучна. Люди вигадують і витворюють свій державний устрій – так, як вони, наприклад, вигадали кораблі. Політика – сфера винаходів.
Гоббс творив у трагічному XVII столітті. Коли він писав свого «Левіафана», Британія оговтувалася від громадянської, а континентальна Європа – від Тридцятилітньої війни, у нас була Хмельниччина. Гоббс доходив висновку, що «природний стан» людини – це війна всіх проти всіх, а людина за своєю природою – агресивна і зла. А тому «суспільна угода» потрібна для того, щоб захистити людей від них самих, дати людям гарантію від убивств та пограбувань. Тобто мета держави – безпека.
За кілька десятиліть після Гоббса інший британець Джон Локк вважав, що в «природному стані» люди не воюють одне з одним і здатні жити в мирі, співпрацювати та домовлятися. Але, попри засадничу миролюбність, вони однаково одне з одним конкурують. Там, де є конкуренція та суперечка, має бути арбітр, справедливий суд. Отже, головна мета держави – це не безпека, а справедливість.
Через століття після Гоббса швейцарець Жан‑Жак Руссо дав іншу теорію. Якщо Гоббс вважав, що в природному стані людина засадничо зла, то для Руссо – засадничо добра. Натомість історія суспільств людину радше зіпсувала, ніж покращила, і тепер у суспільстві панує лицемірство, марнославство, прагнення вивищитися над іншим. Тож мета ідеальної держави полягає в тому, щоб усунути хибні спотворення, які знищили щиру й відкриту «природну людину». Допомогти людині позбутися нав’язаних масок і повернутися до розвитку своїх внутрішніх здібностей. Тобто досягти щастя – в античному сенсі слова, щастя як «евдемонії», життя відповідно до своєї внутрішньої суті. Досягти повноти.
Яка з цих версій суспільної угоди нам потрібна? Певною мірою всі. Але в правильному балансі.
Нам потрібна гоббсівська ідея, що головна мета держави – це безпека. Нова українська суспільна угода – це таке перелаштування держави і суспільства, щоб вони були націлені на захист держави та її громадян. Це повернення до ейдосу України: козацької держави як Війська Запорозького. Це сильні армія та резерв, відродження воєнно‑промислового комплексу.
Далі – нам потрібна ідея Локка, що мета держави – справедливість. За 30 років незалежності ми дуже мало уваги цьому приділили. Нам не просто потрібні чесні суди. Нам необхідне розуміння, що чесні суди й правоохоронна система загалом – це і є держава. Це є фундамент усього. Бо держава – це передусім чесний арбітр.
І, нарешті, нам потрібна ідея Руссо, що головна мета держави – це повнота. Держава має не лише захищати й забезпечувати справедливість, вона має створювати для громадянина можливість розкриття свого потенціалу. Через освіту, культуру, гнучкість ринку праці, стимули для народження й розвитку нових громадян.
Безпека, справедливість і повнота – ось три стовпи української суспільної угоди.
Володимир Єрмоленко Філософ
Захищене життя, справедливе життя, зреалізоване життя – ось три мети.
Але українська суспільна угода має також враховувати спосіб життя суспільства. Його ейдос – у творчому хаосі. Його матерія – анархічна, у хорошому сенсі слова «ан‑архія»: Україна – це суспільство, де відсутня одна вершина піраміди, «архе». Україна – це гірський хребет: у неї не одне вістря, а безліч.
Тому «держави» в Україні не має бути багато. Ми не маємо будувати європейську «державу добробуту», де держава втручаються ледь не в кожну сферу життя, або складну забюрократизовану імперію. Ми маємо дуже ретельно зважувати, де саме держава потрібна, а де все можна віддати на самоорганізацію громадян та приватну ініціативу, які правила нам потрібні, а які будуть зв’язувати молодий український організм. Наприклад, у третьої мети суспільної угоди – повноти – головним гравцем має бути суспільство.
Ми маємо сприймати свою державу як місце для творчості. Готових рецептів тут точно не буде. Але тут точно буде відчуття, що ми робимо щось уперше. Для себе, для інших, для світу.
Telegram-канал Forbes, ультимативний гід у світі українського бізнесу. Приєднатись
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
