Процес адаптації зазвичай триває від трьох місяців до пів року та часто лягає на плечі самого співробітника. Ті, хто не може або не хоче пристосуватися, звільняються. Чому так відбувається?
Успіх залежить від швидкості адаптації до нових обставин.
— Джеффрі Євгенідіс
За даними компанії rabota.ua, плинність кадрів в Україні становить приблизно 20% на рік, тобто пʼята частина працездатного населення щорічно змінює місце роботи. Причини можуть бути різними, одна з них – невміння новачка адаптуватись.
Зміни = стрес
Процес адаптації до нового місця може відбуватися болісно для людини та призвести до порушення емоційного фону, тривожності й агресії. А також психосоматичних захворювань.
Чому ж одним співробітникам вдається швидко адаптуватися до нової роботи та включитися у процес, а іншим це важко зробити?
У психології є поняття соціальної адаптації. Соціальна адаптація – процес пристосування до умов нового середовища, прийняття встановлених у ньому норм і цінностей, пластичність рольової поведінки.
Дослідження, опубліковані у журналі ScienceDirect, виявили позитивний звʼязок між емоційним інтелектом співробітника та його адаптивністю. Співробітники з високим EQ більш ефективно керують своїми емоційними реакціями і добре взаємодіють з іншими людьми, їхня адаптивність підвищується.
Співробітники, які погано усвідомлюють свої емоції та не вміють ними керувати, як правило, складно адаптуються до змін, відчуваючи стрес.
5 перешкод, які знижують адаптивність працівника
Страх змін
Психологія «страху змін» проста – в його основі лежить інстинкт самозбереження. Звикаючи до певного способу життя, людина підсвідомо сприймає зміни як загрозу безпеці. Подумайте, що саме вас лякає і чому. Прийміть це як факт. Розвиваючи здатність іти назустріч страхам, ви формуєте сміливість. Сміливість – це не відсутність страхов. Це усвідомлена здатність долати їх.
Ваша масштабна мета у самореалізації – дещо більше, ніж страх. Прагнення цього більшого вивільняє рішучість і силу.
Нереалістичні очікування
Вони виникають через брак інформації та ідеалізоване уявлення про роботу й життя. Розбіжність очікувань і реальності закінчується розчаруванням та апатією.
Такі очікування можуть стосуватися:
1. Функціональних обовʼязків співробітника: ви очікували, що виконуватимете одні обовʼязки, а насправді – зовсім інші.
2. Ступеня залученості керівника у взаємодію зі співробітником: лідер компанії виявився не настільки відкритим, як ви уявляли.
3. Фінансової мотивації: рівень оплати.
4. Рівня підтримки та співробітництва у колективі тощо.
Заздалегідь проговоріть свої очікування від компанії та зʼясуйте очікування керівника. По всіх пунктах, які не було обговорено, знижуйте очікування до мінімуму. Нехай краще те, що відбувається, буде для вас приємним сюрпризом, аніж неприємною несподіванкою.
Ригідна психіка
На адаптацію людини у нових умовах впливає гнучкість психіки і здатність учитися. Ригідна психіка звучить словами: «Все має бути лише так, як я хочу», «Є тільки одне правильне рішення, і воно моє», «Я краще за інших знаю, розумію, вмію», «Або все буде по-моєму, або ніяк!». Усі ці переконання – наслідок низького емоційного інтелекту.
Незалежно від свого досвіду, займіть позицію учня. Вам необхідно бути гнучкими й відкритими до нового досвіду. Навіть якщо ви добре знаєтеся на своїй роботі, в новій компанії напевно це роблять по-своєму.
Спочатку сконцентруйтеся на точному виконанні завдань. Не сперечайтеся, доводячи свою незалежність та компетентність.
Низька життєстійкість
Адаптивність тісно повʼязана із стійкістю, яку можна визначити як швидке відновлення після невдач. Важко отримати високу адаптивність, якщо ви не ставите себе у складні умови та постійно перебуваєте у зоні комфорту.
Приймайте завдання та проблеми як особисті виклики. Долаючи ці виклики, ви підвищуєте власну самооцінку та життєстійкість.
Слідкуйте за тонусом. Намагайтеся висипатися, правильно харчуватися та займатися спортом. Ви будете в хорошій формі, а це важливо – у процесі адаптації ви витрачаєте багато енергії.
Негативізм та надмірне критичне мислення
У всіх є негативний досвід: звільнення, обмани, зради, шантаж, буллінг, фінансові втрати тощо. Людина з високим емоційним інтелектом сама визначає, як цей досвід впливатиме на неї.
Співробітники, котрі, мов візок, тягнуть за собою негативний досвід із минулого, є підозрілими, безініціативними, цинічними, критично оцінюють будь-які зміни та пропозиції. З таким підходом важко адаптуватися до нових людей та місця.
Знайдіть максимальну кількість позитивних моментів для себе у новій роботі. Концентруйте свою увагу на них. Ви у будь-якому разі отримаєте свій профіт.
За оцінками дослідників, людина змінює роботу в середньому шість-сім разів за життя. У великих містах цей показник може бути вищим, тобто з процесом адаптації людина зіткнеться багаторазово.
Як писав у своїй книзі Нассім Талеб: «Той, хто живе ілюзією стабільності, – крихкий; хто живе ілюзією мінливості, – міцний і навіть антикрихкий». Розвиваючи свій емоційний інтелект, ми набуваємо якостей, необхідних в епоху змін.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
