У парламенті та Офісі президента працюють над двома варіантами бронювання працівників від мобілізації. Депутати пропонують запровадити щомісячний внесок за працівника, а у президента – привʼязати бронювання до сплачених із заробітної плати податків. Яка з цих моделей ближче українському бізнесу
Найближчими тижнями парламент буде розглядати законопроєкт про поліпшення мобілізації у другому читанні. У разі прийняття документа призов до армії стане жорсткішим, а кількість військовозобовʼязаних, що матимуть відстрочку, зменшиться.
Зберегти працівників на підприємстві може допомогти оновлений підхід до бронювання. На початку лютого зміни у цьому напрямі анонсував президент Володимир Зеленський.
В Офісі президента (ОП) почали пропрацьовувати нову модель бронювання ще наприкінці 2023 року. Автор ідеї – заступник голови ОП Ростислав Шурма. За її логікою, підприємство може забронювати лише тих працівників, обсяг сплати податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) з офіційної зарплати яких становить принаймні 6000 грн. Тобто військовозобовʼязаний має заробляти не менше 33 400 грн на місяць.
Ідея, яку розглядають у парламенті, базується на можливості бронювати співробітників незалежно від рівня їхнього окладу. Натомість підприємство щомісяця має сплачувати за працівника фіксований платіж. Попередньо йдеться про 20 000 грн. Над законопроєктом працює голова економічного комітету Верховної Ради (ВР) Дмитро Наталуха.
Forbes запитав українських підприємців, яка з цих концепцій їм ближча.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
