Протягом минулого року інтерес інвесторів до сировинних товарів помітно зріс. За даними J.P. Morgan Cross-Asset Outlook Year Ahead 2023 ріст склав приблизно 17,5%, у той час як інші класи активів дешевшали. Зокрема, Real Estate -26%, Small Cap Stocks -18%, Emerging Markets -20,6%, International Stocks -15%.
Тренд на зростання вартості та інвестиційної привабливості комодітіз і надалі посилюватиметься. Як це використати у довгостроковій інвестиційній стратегії?
Amazon інвестує мільярди доларів у ШІ, роботів та машинне навчання. Якими принципами й правилами керується компанія?
Дізнайтеся вже 22 листопада на Forbes Tech 2024. Купуйте квиток за посиланням!
Перша причина – на поверхні: вплив мають циклічні фактори, такі як глобальний економічний цикл сповільнення економік і рецесії, скорочення ринкової ліквідності, зниження фондових та боргових ринків, а також геополітична турбулентність. У періоди невизначеності інвестори завжди більше уваги приділяють реальним активам. Втім, невизначеність не піддається прогнозуванню й не може слугувати фундаментом для побудови довгострокових інвестиційних стратегій, на відміну від такого явища, як суперцикл.
Два роки тому у фінансовому світі точилася дискусія: бути чи не бути п’ятому суперциклу – багаторічному зростанню цін на сировину. У першій половині 2021-го комодітіз дорожчали по експоненті. За рік ціновий підйом склав від 85% на кукурудзу до 357% на деревину. Значне цінове зростання ми спостерігали в категорії «метали»: +86% олово, +47% паладій, +43% срібло і т.д.
І якщо тоді такий стрибок сприймався, в основному, як короткострокове явище, то нинішні деглобалізація та напруження у світі тільки посилили тренд на зростання вартості «реальних активів». Декарбонізація, структурне зростання попиту, обумовлене державною політикою щодо перерозподілу ресурсів, та майже десятирічне недоінвестування у вуглеводні за дефіциту необхідного обсягу пропозиції, – все це досить вагомі аргументи для прогнозування майбутнього суперциклу сировинних товарів.
Якщо орієнтуватися на Bloomberg Commodities індекс, із березня 2020-го товарний ринок у цілому зростав на 100%+. Зараз, із моменту зниження цін на енергоносії, він знаходиться на позначці близько 60% росту. Важливо також враховувати рішення ФРС США щодо процентної ставки – вона планомірно наближається до 5%. Таке рішення приймається з урахуванням стійких показників інфляції. Нульові процентні ставки залишилися в минулому, і для того, щоб повернутися до стану «як було раніше», вже потрібен зсув тектонічних плит, адже ФРС не може швидко та суттєво скорочувати процентні ставки без збитку для економіки, не викликаючи паніку на ринках. Тож товарні активи не подешевшають швидко – для цього просто немає економічних передумов.
Перехід на зелену енергетику не відбувся так швидко, як того очікували, – сучасні технології досі не замінили корисні копалини та атомну енергетику. До того ж сам розвиток зеленої енергетики, як ніколи, потребує металу, міді, електроенергії. Починаючи з 2013 року нові SDG стандарти обмежували більшість крупних private equity фондів в інвестуванні у видобуток нафти та корисних копалин. При цьому технологічний видобуток не розвивався, хоч і був перенесений в країни третього світу. За весь цей час – майже десять років – ми не бачимо в цій царині серйозних технологічних відкриттів. Саме через брак інвестицій протягом тривалого часу зараз має місце значний розрив між потребами світової економіки та реальними обсягами видобутку.
Куди інвестувати
Суперцикл може проходити не лінійно, а скоріше, як послідовність цінових стрибків, і розтягнутися на десять років із циклічними трирічними періодами ребалансування глобального попиту та пропозиції. Є гарний вислів: «Історія не повторюється, але рифмується». Під час кризи доткомів на початку 2000-х багато інвесторів зневірилися у майбутньому інтернет-сектору. Цікаво, що за рік до того почалося зростання товарних активів – по деяких категоріях цикл склав десять років при зростанні 200% аж до кризи 2008 року (Mitsubishi UFJ Financial Group).
Початок зростання товарних ринків тоді був обумовлений великим попитом з боку Китаю на енергоносії на фоні економічного буму. За ним слідували такі події, як Іракська війна, відновлення та зростання ринків США, затяжний період дешевого долара та низка інших факторів. Така ж історія мала місце у 1970-ті – зростання не було безперервним і супроводжувалося корекціями. У середньому за період суперциклу (близько десяти років) товарні активи зростають на 600-700%.
Якщо ми знаходимося на початку нового суперциклу, поза сумнівом, це варто враховувати у інвестиційній стратегії. Інвестиції у товарні ринки можна розподілити на кілька основних груп: товарні активи у фізичній формі, які торгуються на біржі; прямі інвестиції в компанії такого типу; інвестиції у публічні компанії, що спеціалізуються на виробництві, видобутку, процесингу або дистрибуції товарних активів.
Ми рекомендуємо працювати з товарними активами, як із самостійним класом активів. У рамках commodities можна виокремити кілька важливих категорій. Наприклад, індустріальні метали, котрі забезпечують функціонування реальної економіки, розвиток інфраструктурних та ESG проектів. Окремо можна виділити дорогоцінні метали, на які зберігається попит у періоди рецесії та які стійко корелюють за реальною дохідністю й можуть зростати на фоні слабкого долара.
Якщо інвестувати в акції, то варто брати до уваги компанії, які займаються видобутком рідкоземельних і дорогоцінних металів, уранової руди – цей сектор переживає новий бум росту (понад 60% з березня 2020-го) і має великі перспективи на фоні росту кількості малих екологічних атомних станцій в Японії та США.
Безумовно, у кожному з зазначених секторів можна відзначити цікаві компанії із сильними фундаментальними показниками, але інвестування в них варто розглядати ситуативно, в тому числі залежно від показників квартальної звітності, стабільності виплат дивідендів і стратегії менеджменту.
Основна перевага комодітіз як класу активів полягає в тому, що вони глобальні. Це забезпечує ефект диверсифікації для традиційних портфелів облігацій та акцій в періоди невизначеності, різкого росту інфляції й тиску з боку процентної політики. Ми рекомендуємо відводити під цей клас активів від 10 о 20% інвестиційного портфеля.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
