Прослухати матеріал
Прослухати матеріал
07:17 хвилин
Як девальвація долара США у світі впливає на Україну? Коли Нацбанк зможе перепривʼязати гривню до євро замість долара? Чи зʼявиться криптовалюта в резервах НБУ? Про це під час «Business Breakfast із Володимиром Федоріним» від Forbes Ukraine розповів заступник голови Нацбанку Сергій Ніколайчук.
Оформлюйте передплату на 6 номерів Forbes Ukraine зі змістовними матеріалами, рейтингами та аналітикою, тепер зі знижкою 50%.
Перші місяці президентства Дональда Трампа сколихнули світову економіку, влаштувавши американські гірки на фондових ринках. Ще один наслідок – відчутне послаблення долара відносно інших валют, зокрема євро.
«Роль долара США як світової резервної валюти зменшуватиметься, але в найближчі десятиліття навряд чи його хтось зможе замінити», – вважає Ніколайчук.
Україна має власні проблеми: торговий дефіцит, висока частка держбанків у системі. Про те, як Нацбанк шукає рішення для цих питань, Сергій Ніколайчук розповів в етері «Business Breakfast з Володимиром Федоріним» від Forbes Ukraine.
Інтервʼю скорочено та відредаговано для ясності.
Про перспективи монополії долара США як резервної валюти у світі
Події останніх місяців прискорюють послаблення долара як світової резервної валюти. Тренд розпочався приблизно у 2015 році, але сьогодні альтернативи долару немає, найближчі десятиліття він залишатиметься основною резервною валютою.
США, ймовірно, залишатимуться найбільшою економікою світу, а фінансові ринки в доларах – провідними.
Водночас великий дефіцит держбюджету, високий держборг, широке використання санкцій владою США, а також останні напади на незалежність Федеральної резервної системи підважують віру в долар.
Жодна з альтернатив на глобальному ринку поки що не має шансів посунути долар, але на регіональному рівні бачимо посилення ролі євро, китайського юаня. Можливо, збільшиться роль бразильського реала. Також посилюватиметься роль криптовалют.
Чи можуть США послабити долар для подолання бюджетної кризи
Тут є два шляхи. Перший – серйозна фіскальна консолідація, саме серйозна, а не те, що відбувалося в останні місяці.
Або – другий – суттєве послаблення власної валюти, що означатиме девальвацію витрат бюджету, девальвацію боргу. Але, як показує міжнародний досвід, це не оптимальне рішення, зазвичай відбувається у формі криз.
Що ми маємо робити? Фокусуватися на внутрішніх аспектах стабільності гривні, зокрема утримувати інфляцію на рівні приблизно 5%, посилювати роль обмінного курсу як інструмента для адаптації економіки, як абсорбера шоків.
З 2016 до початку 2022 року ми забезпечували це за рахунок плаваючого обмінного курсу. Зараз повертаємо цю роль.
Заступник голови Національного банку Сергій Ніколайчук. Фото Національний банк України
Про переорієнтацію України на євро замість долара та крипторезерви
Долар для нас – курсоутворювальна валюта. Більшість показників, якими оперує НБУ, обліковуються в доларах.
Але наше майбутнє – членство в Євросоюзі. Набуваючи його, ми зобов’язуємось у ще більш далекому майбутньому перейти на євро. Коли ми будемо в ЄС, звичайно, основні наші показники зовнішнього сектора обліковуватимуться в євро.
У певний момент ми повинні будемо змінити курсоутворювальну валюту – з долара на євро. Вивчаємо це питання, аналізуємо плюси-мінуси. Але в короткостроковій перспективі таке питання не стоїть.
Чи готова Україна взагалі відмовитися від гривні на користь євро
Це буде дуже-дуже далекий шлях. За 10–15 років ми тільки оцінюватимемо, наскільки готові і наскільки нам це потрібно.
Багато країн ЄС досі вважають доцільним мати власні валюти і доволі категоричні в цьому. Хоча під час вступу в ЄС вони беруть на себе зобов’язання перейти на євро у певній перспективі.
Не розглядаємо включення криптовалют у найближчі п’ять років до національних резервів. Досить консервативні в цьому плані.
Чи буксує монетарна трансмісія у частині банківських ставок
Ставки ОВДП справді активніше відреагували на підвищення облікової ставки, ніж ставки депозитів у банках. Але ставки за строковими депозитами у гривні також відреагували: наприкінці року вони були 12,3%, зараз – майже 13%.
Трансмісія відповідає нашим очікуванням. Це, зокрема, підвищення привабливості гривневих активів. Від початку року строкові гривневі депозити населення зросли на 7%, що зовсім непогано.
Про частку держави у банківському секторі
Очевидно, що висока частка банків із державним капіталом погіршує конкуренцію всього сектора. І, відповідно, погіршує монетарну трансмісію. Покращує трансмісію більша конкуренція за ресурс.
Тому НБУ інституційно поділяє плани уряду, Міністерства фінансів зменшити питому вагу держбанків хоча б до 25%. Війна ці плани відтермінувала, але публічна риторика колег залишається незмінною.
Частка держави в банківському секторі має зменшитись як через приватизацію, так і, можливо, через інші варіанти. Як-от участь інституційних або приватних інвесторів в капіталі держбанків.
Минулого року було змінено закон про приватизацію державних банків, тому перспектива є. Навіть під час війни банківський сектор залишається високоприбутковим та ефективним.
Про можливість пом’якшення валютних обмежень
Резерви НБУ – на рекордному рівні. До кінця року очікуємо їхнього збільшення до $58 млрд. Але потрібно дивитися на середньострокову перспективу – не можна сказати, що наші резерви надмірні і є потенціал пом’якшувати валютні обмеження.
Цьогоріч значне зростання резервів пов’язане з механізмом ERA, у наступні роки такого значного припливу не буде. Тому у 2026–2027 роках резерви коливатимуться на рівні $47–48 млрд.
У цих умовах ми намагаємося вживати заходів валютної лібералізації, які полегшують життя бізнесу.
Місяць тому ухвалили низку рішень, зокрема так звану стимулюючу лібералізацію – вона має дати бізнесу розпоряджатися своїми валютними коштами у межах лімітів, які формуються залученням додаткових валютних ресурсів за кордоном. Це дає можливість спрямовувати ресурс на приорітетні цілі.
Про збільшення торгового дефіциту
До повномасштабного вторгнення ми оцінювали прийнятний рівень дефіциту поточного рахунку на рівні 3–5% ВВП.
У поточних умовах ці цифри набагато більші і за нормальних умов свідчили б про перегрів економіки. Але нині Україна потребує значного припливу товарних ресурсів з-за кордону.
Водночас в умовах війни є потужний приплив капіталу з-за кордону у вигляді офіційного фінансування. Зараз це фундаментальний фактор, який дає змогу Україні балансувати дефіцит торгівлі.
І якщо дивитись у майбутнє, навіть у часи, коли ми очікуємо зменшення безпекових ризиків і нормалізації умов в економіці, нам знадобиться чимало часу, щоб розбудувати експортні спроможності і створити конкурентну продукцію.
Якщо приплив офіційного фінансування збігатиметься з нашими очікуваннями, ми не вбачаємо проблеми. Якщо приплив такого капіталу зупиниться, потрібно буде шукати інші виходи. Традиційні рецепти – або суттєва фіскальна консолідація, або заходи монетарної політики, зокрема курсові інструменти.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
