Президент США Дональд Трамп 2 квітня планує оголосити масштабну тарифну реформу – найбільше втручання в економіку США за останнє століття. Нова митна політика має стати і джерелом доходу, і геополітичним важелем для США. Але досі невідомо, яким буде її остаточний формат. Ринок уже реагує панікою, експерти говорять про загрозу стагфляції в США і глобальну рецесію. Forbes Ukraine переказує головні прогнози з Bloomberg, The Wall Street Journal та Financial Times
Отримуйте інсайти, що дають перевагу: підпишіться на Forbes Digital та завжди будьте на крок попереду у світі бізнесу.
Від 49 грн на місяць!
«Я вже все вирішив», – сказав Дональд Трамп ввечері 31 березня в Овальному кабінеті, маючи на увазі ухвалене рішення про тарифну стратегію. Втім, до «Дня визволення» – як він сам назвав день оголошення нових мит – залишається дедалі менше часу, а у Вашингтоні досі немає чіткого розуміння, який саме формат він обере. WSJ пише про внутрішні суперечки в економічній команді: частина радників підтримує ідею універсального мита до 20% майже на весь імпорт, інші виступають за принцип взаємності – окремі переговори з кожною країною.
Це не просто дискусія про економіку, а стратегічне рішення, яке здатне перекроїти архітектуру світової торгівлі, пишуть ЗМІ. Востаннє США намагалися провести подібне масштабне втручання у 1930-х роках через закон Смута-Гоулі, нагадує Bloomberg. Тепер ставки значно вищі – сьогоднішній обсяг імпорту США втричі більший, ніж у 1930 році, і становить понад 14% ВВП.
Формально мета Трампа – «відновлення справедливості», але реальна причина багатогранна. Команда президента США намагається поєднати протекціоністські гасла його кампанії, дефіцит бюджету і нові податкові пільги – все в одному пакеті, коментує WSJ.
Між стагфляцією та бюджетною дірою
Поки адміністрація США готує презентацію мит у розарії Білого дому, американська економіка вже надсилає тривожні сигнали. Ключові індекси споживчої довіри – Мічиганського університету та Conference Board – демонструють стрімке зниження, а песимізм зростає в усіх регіонах, згідно з березневою «Бежевою книгою» ФРС. Енергетичний сектор, за словами Федерального резервного банку Далласа, особливо гостро реагує на «хаотичний підхід до формування політики».
Жорсткі дані з особистого споживання населення за лютий також не вселяють оптимізму. Після січневого падіння витрати дещо зросли, але темпи зростання доходів спричинили занепокоєння щодо інфляційного тиску. Голова ФРС Джером Павелл визнав, що інфляція знову почала зростати і «прогрес у 2024 році буде уповільненим», пише FT.
Мита вже працюють як фактор інфляції. Наприклад, мито в розмірі 10% на китайські товари набрало чинності 4 лютого. Імпортні ціни на китайські товари до нарахування мита лише в лютому зросли на 0,5%, тобто на половину всього зростання з грудня 2023 року. Китайські постачальники не знижують ціни, як це передбачала адміністрація Трампа, а навпаки – підвищують їх, користуючись нагодою, зазначає FT.
Запропоновані Трампом мита мають принести $700 млрд до держбюджету США. Фото Getty Images
Мита як новий податок
Один із головних аргументів прихильників мит – фіскальний. За оцінками Білого дому, нові мита здатні принести до $700 млрд у державну скарбницю США. Це має покрити частину витрат на податкові пільги Трампа, зокрема скасування податку на чайові або зменшення податку на прибуток, пише WSJ.
Проте експерти попереджають: якщо мита будуть змінюватися залежно від ходу переговорів з окремими країнами, це унеможливить довгострокове планування бюджету. Ініціатива, яка має приносити передбачуваний дохід, перетворюється на політичний інструмент, позбавлений стабільності.
Глобальний ефект
Мита Трампа – це не лише внутрішня історія. У Брюсселі президентка ЄЦБ Крістін Лагард закликала готуватись до «найгіршого сценарію», який може втягнути світ в економічний конфлікт. Премʼєр Канади Марк Карні вже заявив, що колишня модель тісної інтеграції з США завершена.
Канада – не єдина, хто готує відповідь на тарифну реформу Трампа, пише Bloomberg. Дзеркальні тарифи з боку Європи, Азії та Латинської Америки можуть призвести до падіння американського експорту. Середній тариф США може сягнути 28%, що знизить ВВП на 4% – еквівалент $1 трлн або цілої економіки штату Пенсильванія, каже економіст з Дартмутського коледжу Дуглас Ірвін.
Вже зараз запроваджені мита – зокрема, на сталь, мідь, фармацевтику і навіть продукцію з Канади та Мексики, яка не відповідає новим вимогам USMCA. Китай отримав 20% мита через «недостатню боротьбу з фентанілом».
Вже функціонують запроваджені Трампом мита на сталь з Канади та Мексики. Фото Shutterstock
Американські CEO дедалі голосніше висловлюють стурбованість, але намагаються адаптуватися до нових реалій. У компанії Tesla попередили про ризики для конкурентоспроможності, DataDocks фіксує падіння бронювань на 35% у квітні та майже повну відсутність попиту на літо – така поведінка спостерігалась лише під час COVID-колапсу ланцюгів постачання, пише Bloomberg.
Фондовий індекс S&P 500 у березні увійшов у зону корекції, оскільки економісти з Goldman Sachs і JPMorgan та інших великих інвестиційних компаній знизили прогнози зростання в США. Занепокоєння продовжували впливати на світові фінансові ринки в понеділок: акції США закрили найгірший квартал порівняно з рештою світу з 2009 року, а японський Nikkei 225 впав приблизно на 4%, пише Bloomberg. «Ми знову спостерігаємо за рецесією», – написав у нещодавній аналітичній записці Марк Занді, головний економіст Moodyʼs Analytics.
Індекс торговельної невизначеності – на історичному максимумі. Кількість згадок про мита в корпоративних звітах зросла вчетверо з листопада 2024-го – понад 1200 лише у березні, пише FT.
Мабуть, найрадикальніше в новій тарифній стратегії – це відмова США від багатосторонніх механізмів. «Забудьте GATT і СОТ. Ми створимо свої правила для кожної країни окремо», – цитує колишнього торгового представника США Майкла Фромана Bloomberg. Це може виглядати як новий тип глобалізації – без універсальних правил, із пріоритетом сили над правом.
Наслідки можуть бути довгостроковими: ескалація протекціонізму, зростання цін, падіння продуктивності. У перспективі – нова архітектура глобальної торгівлі, яку формуватиме не СОТ, а політична воля великих економік.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
