Голова Національного банку Андрій Пишний недипломатично критикує роботу міжнародних банківських груп в Росії. У цих фінустанов є банки й в Україні. Чи може гнів регулятора зашкодити їх роботі
На початку тижня «Інтерфакс-Україна» опублікувало статтю, що російські «дочки» Raiffeisen Bank International, Citibank, Credit Europe Bank та OTP Bank надають кредитні канікули мобілізованим росіянам нарівні з російськими банками. Реакція українського регулятора не змусила чекати.
«На 321 день війни виправдовування на кшталт «ми в пошуку стратегічних варіантів майбутнього» – це не що інше, як вишукане лицемірство та закамуфльований цинізм», – прокоментував голова НБУ Андрій Пишний на своїй сторінці у Facebook.
Голова НБУ підкреслив, що остаточні рішення щодо виходу з російського ринку міжнародні групи так і не прийняли і наголосив, що вважає це неприпустимим.
«Остання інформація, яка з’явилася в публічному полі, про надання банками, що входять до міжнародних фінансових груп, пільгових умов кредитування для учасників так званої спеціальної військової операції – чергове свідчення того, що заяви, які були зроблені, відрізняються від фактичного стану справ», – йдеться у заяві НБУ.
Чи може український регулятор застосувати санкції до «дочок» міжнародних банків, які працюють в Україні, і що може змусити західних банкірів піти з Росії.
Без поспіху
До 24 лютого в Росії працювало 206 іноземних (здебільшого західних) фінустанов, за 320 днів після вторгнення повністю вийшли з російського ринку лише шість установ, свідчать дані проєкту Leave Russia від KSE Institute.
З великих гравців пішли Societe Generale, Home Credit, PPF, а згортають чи призупинили бізнес платіжні системи, Deutsche Bank, BNP Paribas, Bank of China, Commerzbank, Citigroup, Pekao SA та інші. Залишились Raiffeisen Bank International, UniCredit Group, Morgan Stanley, OTP Bank, Credit Europe Bank, Crédit Agricolе, деякі китайські та японські установи.
Повноцінно в РФ продовжують працювати 57 міжнародних компаній із фінансового сектору. Інші або тимчасово призупинили діяльність та інвестиції, або згортають бізнес-процеси, готуючись до виходу.
Більшість «дочок» іноземних груп в Росії працюють так, щоб місцевий регулятор не сумнівався у їхній лояльності, що і помітили журналісти «Інтерфаксу». На початку жовтня минулого року у РФ прийняли закон №377-ФЗ, згідно з яким росіяни, що перебувають в армії, або їхні сімʼї можуть подати заяву на надання відстрочки платежів за кредитами та позиками.
Raiffeisen Bank International (RBI) коментував «Інтерфакс-Україна», що відповідно до цього закону банк зобовʼязаний надати таку пільгу і не може відмовитись. Російська «дочка» Райффайзенбанку до того ж надає військовим РФ кредити за пільговими умовами.
У коментарі «Інтерфакс-Україна» RBI зазначив, що практично припинив свою кредитну діяльність у Росії після початку війни, скоротив обсяг кредитування приблизно на 25% і «продовжує вивчати всі стратегічні варіанти майбутнього Райффайзенбанку у Росії». «Через складну ситуацію RBI не може назвати момент часу, коли вивчення буде завершено», – зазначили в групі.
У «Райффайзену» є стимул не поспішати. Бізнес у Росії за січень–вересень минулого року приніс RBI рекордні €1,4 млрд, що становить половину всіх прибутків цієї австрійської банківської групи, повідомляв Укрінформ із посиланням на Austria Presse Agentur (APA).
Здебільшого за рахунок бізнесу в РФ чистий прибуток всієї групи збільшився більш ніж удвічі.
«Нацбанк правдиво говорить про проблему, – коментує голова KSE Institute, віцепрезидентка KSE з економіко-політичних досліджень Наталія Шаповал. – Російський офіс «Райффайзен» надає дешеві кредити для військових у Росії, і це жахливо».
Тихий патріотизм
Українські «дочки» міжнародних банків мають геть іншу позицію порівняно з російськими колегами чи центральними офісами. Наприклад, Райффайзен Банк Україна припинив відносини з тими клієнтами та грошима, що мають російське і білоруське походження. 150 співробітників банку зараз знаходяться у лавах ЗСУ, але установа продовжує виплачувати їм заробітну плату. Також упродовж війни банк перерахував 175 млн грн на гуманітарну допомогу українцям та передав ЗСУ 77 броньованих автівок.
Інші українські підрозділи міжнародних груп теж доклались до благодійних чи інших ініціатив на користь України.
Водночас жодна українська «дочка» міжнародних банків, які продовжують працювати в Росії, не коментує діяльність російських колег. В українських «Райффайзен» і Crédit Agricole послались на свої березневі заяви з наголосом, що їх позиція залишається незмінною. «Ми – «Аваль» – Райффайзен Банк Аваль – Райффайзен Банк Україна (РБУ) – український банк. У банку працюють люди з різних країн, і всі ми є патріотами України», – цитує пресслужба РБУ свою заяву дев’ятимісячної давнини.
Схожа лінія захисту і в українського Crédit Agricole. «Філіп Брассак, генеральний директор Credit Agricole Group, відвідав Київ 22 листопада та зустрівся з головою НБУ, висловивши офіційну позицію групи про підтримку України та припинення операцій у Росії», – вказано у коментарі. Щоб продемонструвати солідарність, група створила фонд на суму €10 млн для підтримки співробітників та українців, які постраждали від війни, розповіли у банку.
Порвати з Москвою
Що могло б підштовхнути іноземні банківські групи швидше забратися з російського ринку?
За словами Шаповал, Україна не має юрисдикції для санкційних рішень щодо міжнародних банків, що мають представництва у РФ. Але в НБУ є механізми, які можуть вплинути на роботу цих банків в Україні. «НБУ може змінювати свої регулювання таким чином, щоб вимагати розкриття інформації про російські зв’язки, – коментує Шаповал. – Чи, наприклад, відмовляти в певних послугах, підвищувати вимоги комплаєнсу тощо».
НБУ має значний інструментарій впливу на «дочок» міжнародних груп, погоджується аналітик банківського сектору компанії ICU Михайло Демків. Але чи буде він його застосовувати на практиці? Демків вважає, що цього робити не варто. Дотепер всі заяви регулятор робив з повагою до міжнародних інвестицій.
Із Forbes на умовах анонімності поспілкувався один із керівників Нацбанку. Схоже, в українського регулятора немає конкретного плану дій. «Ми шукаємо ефективні шляхи для того, щоб змусити піти міжнародні банківські групи з російського ринку», – сказав топменеджер НБУ. Співрозмовник поділився, що наразі план звучить так: продовжити тиснути на міжнародні банківські групи, а також активізувати перемовини щодо вирішення питання з європейським регулятором.
Національний банк України протягом чотирьох днів обіцяв надати офіційний розширений коментар до цієї статті, але 13 січня повідомив, що не буде коментувати цю тему.
На думку Демківа з ICU, іноземним банкам у Росії можуть більше завадити не заяви НБУ, а негативна реакція російського суспільства. «Росіяни продовжують бути клієнтами іноземних банків, попри те, що їх українські «дочки» допомагають українській армії, – говорить Демків. – Якби в російському суспільстві було обурення з цього приводу, нам було б легше».
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
