Альона Шевцова, акціонерка IBOX BANK, про майбутнє транзакційного бізнесу, головні виклики, що стоять перед цією сферою та можливість сплачувати, просто проводячи рукою по терміналу.
IBOX BANK – класичний універсальний банк із 30-річною історією, що надає всі види банківських послуг. 2020 року IBOX Bank змінив стратегію та зосередився на перетворенні на транзакційний банк повного циклу. Статутний капітал складає 281 млн грн, до кінця року його планують збільшити на €15 млн (469 млн грн).
Що таке транзакційний банк
Транзакційний банк – це класичний банк державної або приватної форми власності, основна відмінність якого полягає у функціонуванні його внутрішнього процесингового центру та безпосередньому принципальстві з головними міжнародними платіжними системами (МПС). Це підтверджує статус банку як важливого учасника транзакційного бізнесу, розширює можливості роботи з розрахунками і дає доступ до нових функцій платіжних систем, насамперед – інтернет-еквайрингу. Відмінність у роботі транзакційних банків з МПС також полягає у тих правилах і умовах, що їх банк зобовʼязаний неухильно дотримуватися. Найбільші вимоги висуваються до безпеки всіх процесів усередині банку.
Сьогодні галузь транзакційного бізнесу лише починає свій розвиток в Україні та вимагає величезних витрат: найперше, на фонд оплати праці, тому що знайти співробітників в Україні або залучити експатів із досвідом роботи в електронній комерції понад три роки – практично неможливо. Водночас цей напрям зростає дуже швидко. За статистикою Національного банку, кількість транзакцій і платежів, здійснених громадянами України в інтернеті, збільшується щоквартально. Це стало можливим завдяки інвестиціям міжнародних платіжних систем та банків у побудову інфраструктури для безготівкових розрахунків у країні.
Статистика від НБУ:
- Станом на червень 2021 року частка безготівкових розрахунків за операціями з платіжними картками складає 61%, що на 32% більше проти результатів І кварталу 2020 року.
- 24,6% безконтактних розрахунків здійснюється за допомогою NFC-гаджетів на платіжних терміналах.
- В обігу перебуває понад 40 млн активних платіжних карток.
Розвиток транзакційного бізнесу в Україні
Піонером транзакційного напряму в Україні став ПриватБанк. Він задав темп, рівень обслуговування й сервісу. Команда ПриватБанку свого часу виводила на ринок до 500 нових продуктів на місяць. Це був взірець того, як треба розвивати бізнес і до чого варто прагнути. Після 2016 року кількість гравців, що запустили свої процесингові центри та розширили коло діяльності, збільшилася. У якості прикладу можна навести Укргазбанк та Альфа-Банк.
У 2019 році ми в IBOX BANK вирішили, що хочемо будувати свою стратегію розвитку як транзакційний банк. Одним із драйверів стала пандемія COVID-19, що прискорила всі процеси у пʼять разів. Обмеження можливості пересуватися змусило більший відсоток населення сплачувати онлайн, Apple Pay звітує про високу прибутковість, усі бізнеси йдуть у диджитал. На це вказує і вартість оренди комерційної нерухомості, що впала, і розвиток ритейлу, що сьогодні просто зобовʼязаний мати інтернет-магазин та продавати товари без витрат на офлайнову частину бізнесу.
Також сьогодні стрімко скорочується кількість готівки в усіх операціях. Національний банк торік увів тариф на зарахування банками готівки. Це змушує нас працювати ще швидше, аби повністю відійти від процесів із кешем, а також підтверджує, що ми обрали єдину правильну стратегію – інвестувати у вітчизняний і міжнародний e-commerce.
Результати дослідження MasterIndex від Mastercard:
- Можливість безготівкової оплати – важливий фактор вибору торгової точки для 52% українців. 8% опитаних уникають магазинів, де немає можливості оплатити покупку карткою.
- 60% стверджують, що стали купувати онлайн набагато частіше від початку пандемії, а майже половина (45%) робить замовлення онлайн регулярно (кілька разів на місяць).
Виклики розвитку транзакційного бізнесу
Найголовніший виклик сьогодні, з яким стикаються не тільки банки, але також майже всі сфери бізнесу і навіть цілі держави – це кібершахрайство. Наприклад, 2012 року найбільша нафтовидобувна компанія в ОАЕ зазнала хакерської атаки, внаслідок якої зловмисники за добу видалили всю базу даних компанії. Після цього багато країн почали інвестувати колосальні кошти у кібербезпеку. Цей приклад показав світові, що інтернет може бути небезпечним і ставити під загрозу ВВП цілої країни.
Для банку вразливість системи неприпустима, адже щоб «убити» всю структуру, досить навіть однієї наносекунди. Будь-які вади захисту – це потенційна загроза, що її необхідно максимально швидко попередити.
Банки пострадянських країн дуже часто проводять хакатони, куди залучають «білих» хакерів, надаючи їм можливість і майданчик своїх фінансових систем для тестування системи на вразливість. Найкращих запрошують на роботу, заразом посилюючи свою безпеку.
Зі свого боку, більшість банків України працює над запобіганням шахрайства і пропонує своїм клієнтам чимало послуг для захисту інформації та коштів спільно зі страховими компаніями. Наприклад, підʼєднавши подібну послугу у банках, користувач страхується від соціального інжинірингу, незаконної оплати з карткового рахунку в торгово-сервісних мережах за загубленою або вкраденою карткою, зняття коштів без картки у банкоматі, протиправного здійснення платіжних операцій третіми особами без картки за допомогою SMS-підтвердження тощо.
Майбутнє транзакційного бізнесу
Дедалі більшої популярності набувають нові види оплат, наприклад, вживлення чипа у тіло. В Україні вже є люди, що сплачують у терміналах, просто проводячи по них рукою. На їхньому прикладі вже сьогодні ми можемо вивчати вплив імплантації чипа на організм. Я думаю, що ми поступово йдемо від ери фінтеху до ери медтеху, де поєднуються медицина, здоровʼя людини та технології.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.